Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Становлення національних систем освіти і відкриття експеримен­тальних шкіл у країнах Західної Європи і США

ПЛАН

ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

Лекція 9: ШКОЛА І ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА

1. Становлення національних систем освіти і відкриття експеримен­тальних шкіл у країнах Західної Європи та США.

2. Становлення національної школи України в 1917-1919 роках. Сподвижники української освіти І.Стешенко, С.Русова, І.Огієнко.

3. Розвиток освіти та педагогічної думки України в 20-40 роки XX ст.

4. Оцінка педагогічної практики і теорії А С Макаренка.

 

 

Література:

1. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академія, 2000. – С. 480 – 489; 528 – 540.

2. Волкова Н.П. Педагогіка – К.: Академія, 2001. – С. 521 –526; 566 – 575.

3. Джуринський А.Н. История зарубежной педагогики. – М., 1999. – С.230 – 239.

4. Любар О.О. Історія української педагогіки. – К., 1999. – С. 237- 292.

5. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. ( за ред. М.Д.Ярмаченка) – К.,1994.

6. Пискунов А.И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. – М.: Просвещение,1981.

7. Антология педагогической мысли Украинской ССР (под ред. Калениченко М.Н. ) – М., 1985.

 

 

Додаткова література:

1. Ступарик Б. Національна школа: витоки становлення. – Івано-Франківськ, 1992.- С.116 – 146.

2. Майборода В.К. Школа України: історія, розвиток, уроки. // Рідна школа,19993, №7.

3. Майборода В.К. Організатор рідної школи в Україні // Початкова школа,1992. - № 11- 12.

4. Калениченко М.Н. педагогічні ідеї С.Русової. // Рідна школа - 1991- №12.

5. Хілліг Г. Подряпини на образі “видатного педагога” // Радянська школа – 1991. - №3.

6. Ярмаченко Н.Д. Педагогическая деятельность и творческое наследие А.С.Макаренко. К.; Радянська школа, 1989.

 

 

У п.п. XX ст відбувається подальший розвиток національних систем освіти, становлення яких почалось у кінці XIX ст. Для них характерно утвердження масової початкової ланки освіти і небагато­числених середніх навчальних закладів.

Початкова освіта на Заході в цей період мала багато спільних і відмінних ознак. Передусім склалась система обов’язкового і безкош­товного початкового навчання.

Першою країною, в якій було введено обов’язкове безкоштовне навчання, була Німеччина (1794 рік). У США безкоштовне навчання було закріплене законами в середині 1850-их років. В Англії закон про безкоштовну обов’язкову освіту був прийнятий у 1870 році, у Франції - у 1880 році.

У початкових класах Західної Європи і США був введений поділ учнів за віковими групами У Західній Європі навчання для дівчаток і хлопчиків було окремим, а у США – сумісним.

Відбуваються зміни у змісті початкової освіти - збільшується навчальне навантаження. До предметів елементарної освіти (читання, письмо і арифметика) додаються предмети природничого і гуманітар­них циклів (природознавство, історія, географія, фізика), що поєдну­ються з трудовою підготовкою (ручна праця, діловодство, ремесло), і обов’язковим вивченням державної моралі.

У зв’язку із збільшенням змісту початкової освіти та необхідніс­тю підвищення рівня масової освіти виникає новий тип навчальних закладів - вища початкова школа. В Англії створення таких шкіл відноситься до 1870 р У їх програму входило, крім елементарної освіти вивчення математики, фізики, історії, латині, французької мови. У Німеччині крім загальноосвітньої програми, вивчали право, діловиробництво і бухгалтерію. У США з поглибленою елементар­ною освітою вводилось вивчення іноземних мов. Вищі початкові школи були проміжними між початковою і середньою освітою.

Таким чином, у п.п. XX ст. зростала кількість початкових шкіл. Особливо інтенсивно цей процес відбувався у Німеччині і США, повільніше - в Англії і Франції. Збільшення початкових шкіл сприяло зростанню кількості освіченого населення. Але забезпечити все населення початковою освітою не було змоги, та і її рівень і якість були низькими.

У XIX ст. відбувалась становленнясистеми середньої освіти. Особли­вістю шкіл Заходу було те, що не існувало тісного зв’язку між масовою початковою школою і небагаточисленними середніми навчальними закладами. Доступу в середню школу заважала плата за навчання, неоднакова програма початкової і середньої школи, існування спеціальних початкових класів при середніх школах. Характерними ознаками середньої ланки освіти були її становість і платність (крім США і Франції).

Розвиток середньої освіти виявляється в становленні класичної і сучасної освіти. У класичних навчальних закладах велику увагу надавали вивченню давніх мов, у сучасних - новітнім мовам і літературі та природничим і фізико-математичним наукам. На почат­ку XX ст. у середній освіті збільшується об’єм природничо-наукового змісту, розвивається середня професійно-технічна освіта.

Середня освіта була представлена:

· Англія - граматичні (публічні), сучасні і центральні школи;
· Німеччина - гімназії і міські школи (реальні училища). Дещо пізніше виникли школи змішаного типу. в яких вводили латинь;
· Франція - ліцеї і коледжі У вищих класах вводилась біфуркація -створювались дві секції: наукова і літературна;
· США - академії.

Крім державних навчальних закладів, існували і приватні як початкові, так і середні школи.

Для застосування ідеї реформаторської педагогіки на практиці створюються експериментальні (дослідницькі) школи.

Ідеї вільного виховання були широко застосовані в діяльності “нових шкіл”, в яких робота базувалась на таких педагогічних принципах:

· всебічного розвитку особистості;

· вільної діяльності дитини;

· врахування потреб та інтересів дитини, що вимагає вивчення психології;

· особливого значення надається трудовому вихованню і праці як методу засвоєння знань і центру навчального процесу;

· розвиненого самоуправління, співдружності учнів та учителів.

Перша нова шкода була створена у 1889 році у сільській місцевості Англії Сесілем Редді. У ній переважала природничо-наукова підготовка, праця в майстернях. Багато уваги надавалось спорту, естетичному вихованню. Вводилось шкільне самоуправління. За її прикладом у Західній Європі відкривались інші школи, яких було більше 25. У Франції найбільш відомою була школаДе Рош. У Німеччині, Австрії та Швейцарії вони носили назву сільських виховних будинків. Найбільш відоме шкільне самоуправління в школі вільної шкільної общиниВікерсдорфі.

У 20 – З0 роки в Західній Європі та США. виникають нові типи експериментальних шкіл. Це передусім школи, які за основу діяльності брали естетичне виховання і спільні переживання дітей. Широкого поширення набувають вальдорські школи Штайнера.

Першу школу було відрито в 1919 році у Штутгарті для дітей робітників тютюнової фабрикн “Вальдорф – Асторія”. У 1990 році у світі налічувалось близько 500 вальдорфських шкіл. Це приватні установи, які дають повну середню освіту (12 років навчання, а для тих, хто вступає до університету, - 13-й клас). Ідеал вльдорфської педагогіки - виховання духовно вільної особистості, мистецтво пробуджувати приховані в людині природні задатки, велика увага надається естетичному розвитку і трудовому навчанню.

Ідеї прагматичної педагогіки реалізувались в лабораторній школі Чїкагського університету при організації навчання заДальтон-планом (Е.Паркхерст), заметодом проектів (У. Кілпатрік).

У Франції широкого застосування набули ідеї Селестена Френе, який у 1920 році організував власну школу. В її основі ідея створення розвиваючого і навчального середовища та організованої вільної діяльності учнів у ньому.


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  6. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
  7. III етап. Системний підхід
  8. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  9. IV. Розподіл нервової системи
  10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  11. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  12. IV. Філогенез кровоносної системи




Переглядів: 2354

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Тема 9. Аналіз ліквідності банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.