Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Факультет _______Менеджмент і управління ______________________________________________

Кафедра____________________Анатомії і фізіології________________________

ПЛАН-ПРОСПЕКТ ЛЕКЦІЇ (чи ЛЕКЦІЯ) № _5_

тема:_____ Роль різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій.____

_______________________________________

_________________2 курс, ІІІ семестр______________________

(для якого контингенту студентів)

Затверджено на засіданні кафедри

пр.№______ від “___”__________20__р.

завідувач кафедри____________________

(підпис, П.І.Б.)

План лекції:

1. Вступ – 5 хв

2. Основна частина:

2.1. розгляд понять про рухову функцію, види рухових функцій – 5 хв.

2.2. розгляд ролі спинного мозку у регуляції рухових функцій– 20 хв

2.3. розгляд ролі заднього мозку у регуляції руховиїх функцій - 20 хв.

2.4. розгляд ролі середнього мозку у регуляції рухових функці1 – 15 хв

2.5. розгляд ролі переднього мозку та мозочку у регуляції рухових функцій – 15 хв

3.підсумок, відповіді на запитання – 5 хв

Короткий зміст лекції:

(не менш 5 сторінок – для плану-проспекту лекції)

(не менш 20-24 сторінок – для повного тексту лекції)

У вступі обгрунтувати уявлення про важливість знань про роль різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій.

Далі у основній частині розглянути питання про те, що таке рухові функції, що представляє собою їх регуляція (це регуляція тонусу скелетних м'язів, пози тіла, переміщення частин тіла відносно тулуба, локомоции), види рухових функцій (тонічні – забезпечують підтримку м'язового тонусу і пози; фазичні – забезпечують переміщення кінцівок і тулуба за рахунок скорочення м'язів). Зазначити, що регуляція рухових функцій відбувається за рахунок впливу на нейромоторні одиниці (сукупності одного мотонейрона і всіх м’язових волокон, які ним иннервуються).

Далі перейти до докладного розглядання ролі спинного мозку в регуляції рухових функцій. Охарактеризувати значення спинного мозку (спинний мозок є першим рівнем ЦНС, має метамерну будову. Тут розташовані нервові центри, якими керує головний мозок. Спинний мозок забезпечує наявність нижчої нервової діяльності, в його центрах замикаються рефлекторні дуги багатьох автономних і рухових рефлексів).

Далі розглянути питання про спинальний шок (одразу після втрати зв'язку між головним і спинним мозком у тварини виникає короткочасна відсутність будь-яких рефлекторних реакцій – спинальный шок, тривалість якого залежить від рівня організації ЦНС. Після закінчення спинального шоку у тварини відновлюється здійснення рефлексів, нервові центри яких розташовані у межах спинного мозку).

Далі звернути увагу на 3 основних функції спинного мозку:

1. Сенсорна функція спинного мозку -центральний аналіз інформації від рецепторів.

Спинний мозок отримує інформацію від пропріорецепторів про стан опорно-рухової системи та екстерорецепторів шкіри - про контакт з зовнішнім середовищем і забезпечує здійснення спінальних рухових рефлексів.

До пропріорецепторів належать:

а. М’язові веретена - розташовані паралельно м’язовим волокнам і передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи Аa про зміни довжини м’язів (статичні зміни) та швидкість їх розтягнення (динамічні зміни).

б. Сухожильні рецептори Гольджі - розташовані в сухожиллях, мають високі пороги і передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи Аb про розтягнення сухожиль при скороченні м’язів.

в. Тільця Пачіні - розташовані в м’язах, передають інформацію по аферентних нервових волокнах групи В про вібрацію, подібні до них пропріорецептори розташовані в суглобових сумках і зв’язках і передають інформацію про зміни руху в суглобах (швидкість руху та величину кута) .

г. Вільні нервові закінчення - розташовані в м’язах, вони високо порогові, належать до ноцицепторів - рецепторів пошкодження, передають інформацію аферентними нервовими волокнами груп В, С.

М’язові веретена, їх будова. Їх кількість у різних скелетних м’язах різна. Основними структурними елементами м’язового волокна є інтрафузальні м’язові волокна, нервові волокна і капсула.

Схема будови м’язового веретена. До веретена підходять аферентні та еферентні нервові волокна. Спіралевидні (первинні) нервові волокна утворенні нервовими закінченнями аферентних волокон групи Аа і відходять від центральної ділянки інрафузальних м’язових волокон (МВ), вони передають інформацію про швидкість та розтягнення та довжину м’язів. Ближче до кінців інтрафузальних м’язових волокон розташовані вторинні нервові закінчення, які переважно передають інформацію від інтрафузальних м’язових з ядерним ланцюжком. Еферентні А_g-волокна утворюють нервово-м’язові синапси з інтрафузальними МВ в їх дистальній частині.

М’язове веретено має від 1 до 10 коротких інтрафузальних м’язових волокон: середній частині вони мають скупчення ядер (волокна з ядерною сумкою), або ядра розташовані ланцюжком (волокна з ядерним ланцюжком).

При розтягненні м’язів розтягуються інтрафузальні м’язові волокна і передають інформацію від спіралевидних рецепторів по аферентним нервовим волокнам до а-мотонейронів спинного мозку, активація а-мотонейронів призводить до скорочення екстрафузальних м’язових волокон - зменшення їх довжини.

Гамма - мотонейрони отримують інформацію від різних структур головного мозку і передають нервові імпульси до інтрафузальних м’язових волокон, які скорочуються і розтягують їх ядерну сумку , забезпечуючи тим самим можливість передачі інформації під час скорочення м’язів до а-мотонейронів та інших відділ ЦНС.

a-мотонейрони і гама-мотонейрони активуються одночасно сигналами від рухових структур головного мозку (коактивація), що дозволяє підтримувати розтягненими м’язові веретена під час скорочення м’язів і передавати весь час інформацію про динамічні і статичні зміни м’язів .

Сухожильні рецептори Гольджи розташовані у сухожиллях на межі з м’язом. Рецептор має веретеноподібну будову і оточений капсулою. Терміналі аферентних нервових мієлінових волокон розташовані серед пучків колагенових волокон, що розташовані у заповненому рідиною просторі. Рецептори активуються при розтягненні сухожилля м’язом, який скорочується, що призводить до рефлекторного розслаблення цього м’язу.

2. Рефлекторна функція спинного мозку.

В центрах спинного мозку замикаються рефлекторні дуги рухових рефлексів:

а) тонічних, що лежать в основі регуляції тонусу м’язів;

б) фазичних, що забезпечують переміщення частин тіла відносно тулуба.

Спінальні рефлекси є сегментарними або міжсегментарними.

1) Рефлекси розтягнення з м’язових веретен – міотатичні:

- виникають при розтягненні м’язових веретен внаслідок розтягнення м’язів;

- інформація від м’язових веретен (первинних спіралеподібних нервових закінчень) по аферентним нервовим волокнам передається до а-мотонейронів спинного мозку, які активуються;

- активація а-мотонейронів призводить до передачі інформації до скелетних м’язів по еферентним нервовим волокнам, наслідком цього є їх скорочення;

- альфа-мотонейрони м’язів-антагоністів гальмуються;

- рефлекторна дуга міотатичних рефлексів, що виникають при розтягненні м’язових веретен, є моносинаптичною;

- при відсутності низхідних активуючих впливів рухових центрів головного мозку на а-мотонейрони та гама-мотонейрони міотатичні рефлекси підтримують м’язовий тонус, але він є ослабленим.

2) Рефлекси розтягнення з рецепторів сухожиль:

- виникають при розтягненні сухожиль м’язом, який скорочується;

- інформація від рецепторів сухожиль Гольджі передається по аферентним нервовим волокнам до гальмівних нейронів спинного мозку, які викликають постсинаптичне гальмування а-мотонейронів м’язу, що скорочувався, наслідком цього є його розслаблення. Рефлекторна дуга рефлексу є полісинаптичною.

- від альфа-мотонейронів нервові імпульси передаються по еферентним нервовим волокнам до м’язів-згиначів, які скорочуються, наслідком чого є згинання кінцівки та віддалення її від подразника.

3) Флексорні шкірно-м’язові рефлекси:

- виникають при подразненні рецепторів шкіри

інформація передається по аферентним волокнам до альфа-мотонейронів спинного мозку, які активуються;

- від альфа-мотонейронів нервові імпульси передаються по еферентним нервовим волокнам до м’язів-флексорів, які скорочуються, наслідком чого є згинання кінцівки та віддалення її від подразника;

- рефлекторні дуги шкірно-м’язових рефлексів є полісинаптичними.

3. Провідникова функція спинного мозку. Повязана з діяльністю висхідних та нізхідних провілних шляхів.

Провідні шляхи утворені ланцюгами нейронів, що з’єднані між собою синапсами й забезпечують передачу інформації від нейрону до нейрону, від ядра до ядра на різні рівні ЦНС як у висхідному, так і низхідному напрямках.

Висхідні шляхиСМ представлені:

А) спино-кортикальные шляхи (шляхи Голля і Бурдаха), через них відбувається передача інформації від пропріорецепторів

Б) спино-таламичні (інформація про больову і температурну чутливість)

В) спино-церебеллярні (надходження в мозочок інформації в основному про пропріорецептивну чутливість)

Низхідні шляхи СМ здійснюють впливи з центрів ГМ на рухові центри спинного мозку (розглянути особливости впливів медіальної та латеральної низхідних систем СМ).

Далі треба перейти до розглядання ролі стовбуру мозку в регуляції рухових функцій. Задній і середній мозок утворюють стовбур мозку.

При розрізі стовбура між заднім і середнім мозком у тварини виникає децеребраційна ригідність– підвищення тонусу м'язів-розгиначів. Це відбувається унаслідок посиленних активуючих впливів з ядер Дейтерса через вестибулоспинальные шляхи на α- і γ-мотонейрони екстензорів. Гальмівні впливи направлені на мотонейрони флексорів. Підвищення тонусу м'язів-розгиначів лежить в основі пози антигравітації, тому позу децеребрационной ригідності називають позою посиленої антигравітації.

У мезенцефальної тварини, в якої перерізання проведене вище середнього мозку, з'являється баланс між активуючими і гальмівними впливами на спинальные мотонейрони завдяки наявності ретикуло- і руброспинальных шляхів. Поза такої тварини є практично нормальною.

Таким чином, середній мозок забезпечує здійснення статичнихрефлексів (збереження пози рівноваги при зміні положення голови, відновлення положення голови і тулуба при зміні пози) і статокинетичнихрефлексів (перерозподіл тонусу м'язів і збереження пози рівноваги при русі). Крім того, стовбур мозку бере участь в реалізації первинних орієнтовних рефлексів (зміна пози при дії зорових або звукових подразників)

Далі розглядають роль моторних зон кори в регуляції рухових функцій:

Премоторна зона кори і додаткова моторна кора (поле 6)

- відповідає за генерацію планування рухів,що далі передається до первинної моторної зони кори, де розпочинається запуск рухів

- додаткова моторна кора програмує комплекс узгоджених рухів активується при осмисленні рухових функцій.

Первинна моторна кора (поле 4)

- відповідає за здійснення рухів. Згідно з програмою активуються групи нейронів моторної кори, які передають сигнали до стовбуру мозку та спинного мозку, де розташовані мотонейрони нижчого рівня, що забезпечує виконання довільних рухів.

Функції мозочка - контролює позу рівноваги та рух очних яблук, планує і приймає участь у початку рухів, забезпечує синергії - регуляції. швидкості, сили, об’єму і напрямку рухів. Клінічні прояви порушень функцій мозочка – атаксія (втрата координації, недостатня узгодженість рухів), дезеквілібрія (втрата пози рівноваги), нездатність припинити рухи тощо.

Далі необхідно висвітлити роль базальних ядер (полосатого тіла, блідої кулі, субталамічних ядер та чорної субстанції) у регуляції рухових функцій, охарактеризувати фізіологічну роль 2 нейронних систем: шкаралупи і хвостатого ядра.

Структурно-логічні схеми:

Рекомендована література:

Основна:

1. Р.Сили, Т.Стивенс, Ф.Тейт. Анатомия и физиология. Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 2007.

Допоміжна:

1. В.І. Філімонов (под ред.). Нормальна фізіологія. - К.: Здоров'я, 1994

2. В. Ф.Ганонг. Фізіологія людини. Пер. з англ. - Львів: БаК, 2002.

3. Р. Шмидт, Г. Тевс. Физиология человека (в 3-х томах). Пер. с англ. - М: Мир, 1996.

4. Б.И. Ткаченко (под ред.).Основы физиологии человека (в 2 томах). – СПб, Межд. Фонд истории науки, 1994.

5. В.М. Покровский (под ред.) Физиология человека. – М.:Медицина, 2003

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гальмування в ЦНС.	\|	Будова автономної нервової системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.