• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2.1. Структурна організація МК сімейства МК51.

Розділ 2. Мікроконтролери (МК) сімейства МК51

Домашнє завдання

Дайте відповіді на контрольні запитання

1) Дайте визначення стекової пам'яті.

2) Яке призначення стекової пам'яті?

3) Поясніть принцип дії апаратного стека.

4) Поясніть принцип дії апаратно-програмного стека.

5) Дайте порівняльну характеристику апаратного та апаратно-програмного стеків.

6) Поясніть призначення регістра SP.

7) Які операції виконує процесор за командами CALL, RET, PUSH, POP, PUSHA, POPA?

Лекція №6. Структурна організація МК: структурна схема МК, призначення вузлів. Порядок виконання команд в МК.

Особливості архітектури MCS -51

Архітектура MCS-51 фірми Intel була свого часу визначена настільки вдало, що є сьогодні, по суті, одним із стандартів “де-факто” на світовому ринку 8-розрядних мікроконтролерів. Цю архітектуру відтворює в тому чи іншому вигляді в своїх виробах ряд фірм. За сукупним обсягом виробництва цих фірм мікроконтролери MCS-51 займають перше місце.

Поняття “архітектура” мікроконтролерів далі трактується як сукупність внутрішніх і зовнішніх програмно доступних ресурсів, системи команд, системи переривань, функцій введення/виведення і протоколів обміну по магістралі. Архітектура втілюється виробником у вигляді набору пов'язаних функціонально-топологічних модулів. Конкретний мікроконтролер являє собою певну комбінацію цих модулів, основою якої є операційне ядро (“соrе” у фірми Intel) .

Вихідна архітектура MCS -51 характеризується наступними особливостями :

· архітектура “гарвардська”, тобто пам'ять програм і даних розділені;

· операційне ядро має “акумуляторну” організацію, тобто результат операції, як правило, поміщається в регістр-акумулятор ;

· 8-розрядне АЛП з апаратним помножувачем обробляє цілочисельні операнди;

· є внутрішні пам'ять програм (4Кбайт) і ОЗП даних (128 байт) ;

· є чотири універсальних програмованих паралельних 8-розрядних порти введення/виведення з можливістю реалізації певних альтернативних функцій;

· набір блоків введення/виведення включає два 16-розрядних програмованих лічильника/таймера і дуплексний послідовний порт;

· всі регістри управління блоків введення/виведення зведені в групу регістрів спецфункцій, яка має свій діапазон адрес в просторі внутрішньої пам'яті даних.

Структура мікроконтролерів MCS -51

На рис. 2.1 наведена внутрішня структура мікроконтролера Intel 8051, відповідна вихідної архітектурі MCS-51.

Вона включає наступний набір функціональних модулів:

· 8- розрядне АЛУ з апаратною реалізацією операцій типу множення;

· внутрішні пам'ять програм ( 4Кбайт ) і ОЗУ даних ( 128 байт) ;

· чотири універсальних паралельних 8- розрядних порту введення/виведення з можливістю реалізації певних альтернативних функцій;

· два 16 - розрядних програмованих лічильника/таймера;

· дуплексний послідовний порт.

Цей набір апаратних засобів і сукупність реалізованих функцій роблять мікроконтролери сімейства 8051 ефективним засобом збору, опрацювання інформації та управління об'єктами .

Зовнішній вигляд мікросхем MCS-51 в 40- вивідному корпусі і функції висновків представлені на рис. 2.2 .

Функції виводів мікроконтролерів MCS-51 наступні.

Port 0. Двонаправлений програмований 8-розрядний паралельний порт вводу/виводу з можливістю установки в високо імпедансний стан. При роботі в якості виходів кожна лінія забезпечує навантажувальну здатність рівну 8 входам малопотужної серії LS TTL.

При зверненні мікроконтролера до зовнішньої пам'яті програм або даних порт працює в режимі мультиплексування молодшого байта адреси і 8-розрядної шини даних.

При записі в розряд регістра порту Р0 логічної 1 відповідна лінія порту переходить в режим високоімпедансного входу. Для роботи в режимі порту введення/виведення необхідно зовнішнє підтягування кожної лінії порту дорівня логічної «1».

Рис. 2.1. Структура мікроконтролерів MCS-51

Port 1. Двонаправлений 8-розрядний паралельний порт введення/виведення. При роботі в якості виходів кожна лінія забезпечує навантажувальну здатність, рівну 4 входам малопотужної серії LS TTL. При записі в розряд регістра порту Р1 логічної 1 відповідна лінія порту переходить в режим високоімпедансного входу зі слабким підтягуванням сигналу до рівня логічної 1.

Port 2. Двонаправлений 8-розрядний паралельний порт введення / виведення. При роботі в якості виходів кожна лінія забезпечує здатність навантаження, рівну 4 входів малопотужної серії LS TTL. При записі в розряд регістра порту Р2 логічного «1» відповідна лінія порту переходить в режим високоімпедансное входу зі слабким підтягуванням сигналу до рівня логічної «1».

При зверненні мікроконтролера до зовнішньої пам'яті програм або даних з використанням 16-розрядної адреси (команди MOVX @ DPTR) через порт Р2 видається старший байт адреси. При зверненні мікроконтролера до зовнішньої пам'яті даних з використанням 8-розрядної адреси (команди MOVX @ Ri) на висновки порту Р2 видається вміст регістра спеціальних функцій Р2.

Рис. 2.2. Мікроконтролер MCS-51 в 40-вивідному корпусі і функції виводів

Port 3. Двонаправлений 8-розрядний паралельний порт введення / виведення. При роботі в якості виходів кожна лінія забезпечує здатність навантаження, рівну 4 входів малопотужної серії LS TTL. При записі в розряд регістра порту РЗ логічного «1» відповідна лінія порту переходить в режим високоімпедансное входу зі слабким підтягуванням сигналу до рівня логічної «1».

Виводи порту Р3 можуть виконувати альтернативні функції у відповідно з наступною таблицею.

RST. Вхід ініціалізації. Високий рівень на цьому вході в перебігу двох машинних тактів запускає процес ініціалізації мікроконтролера.

ALE. Активне значення сигналу на цьому виході дозволяє фіксацію молодшого байта адреси при зверненнях до зовнішньої пам'яті.У мікроконтролерів типу 8751 з внутрішньою пам'яттю програм це вивід має альтернативну функцію PROG #. При програмуванні внутрішньої пам'яті на нього подається стробующий сигнал.

PSEN #. Активне значення сигналу на цьому виході дозволяє читання із зовнішньої пам'яті програм.

ЕА #. Сигнал на цьому вході перемикає джерело коду при зверненні до молодших 4 кбайт пам'яті програм. При ЕА = 0 і діапазоні адрес 0000Н - FFFFH мікроконтролер 8051 виконує цикл звернення до зовнішньої пам'яті програм, при ЕА = 1 звернення по одному з цих адрес призводить до читання коду з внутрішньої пам'яті.

XTAL1. Вхід інвертуючого підсилювача для синхрогенератора.

XTAL2. Вихід інвертую чого підсилювача для синхрогенератора.

Vcc. Напруга живлення (5 В).

Vss. Земля.

Лекція №7. Організація пам`яті МК і програмнодоступні ресурси.

В архітектурі MCS-51 пам'ять програм і пам'ять даних розділені (Гарвардська архітектура). Кожна з них має розмір 64 Кбайта, вибір однієї з двох матриць пам'яті здійснюється сигналами PSEN, RD #, WR #. Організація пам'яті в мікроконтролерах сімейства 8051 ілюструється рис. 2.3.

Рис. 2.3. Організація пам'яті в архітектурі MCS-51

Пам'ять програм може бути цілком зовнішньою (сигнал ЕА = 0), або при зверненні з до молодших 4 адрес код витягується з комірок внутрішньої пам'яті мікроконтролера, а вміст старших 60 К береться з зовнішньої пам'яті системи (сигнал ЕА = 1).

Мікроконтролери 87С51 мають 3 біта секретності, призначениих для захисту внутрішньої пам'яті програм від доступу ззовні. При установлених бітах секретності забороняється не тільки читання внутрішньої пам'яті ззовні, але і її до програмування.

Пам'ять даних ділиться на зовнішню і внутрішню, кожна з них має свій простір адрес. В архітектурі MCS-51 простір адрес внутрішньої пам'яті даних об'єднує всі внутрішні програмно доступні ресурси. Це простір розміром 256 байт в свою чергу ділиться на простір адрес внутрішнього ОЗП (розміром 128 байт) і простір адрес регістрів спеціальних функцій.Область внутрішнього ОЗП зображена на рис. 2.4, комірки області займають молодші адреси внутрішньої пам'яті даних з 00Н з 7FH.

Рис. 2.4. Структура внутрішнього ОЗУ даних

У цій області пам'яті виділяються два особливих фрагмента:

• молодші 32 адреси займають чотири регістрових банки, кожен з яких містить по вісім регістрів загального призначення RO - R7. Поточний банк визначається значенням бітів RSO, RS1 регістра PSW. Таким чином, молодші 32 комірки ОЗП, крім адрес, мають імена;

•комірки з адресами в діапазоні 32 - 48 мають біти, що прямо адресуються, адреси бітів цієї частини ОЗП знаходяться в діапазоні 00Н - 7FH.

На рис. 2.5 зображена область регістрів спеціальних функцій. У неї включені всі програмно доступні регістри (управління і даних) внутрішніх блоків введення/виведення.

Ця область формально займає старші 128 байт внутрішньої пам'яті даних, але звернення повинно здійснюватися за певними адресами комірок або окремих бітів. Звернення з проміжним адресами призведе до помилкового результату.

Рис. 2.5. Регістри спеціальних функцій

Видно, що всі регістри мають як символічні імена, так і адреси в якості комірок внутрішньої пам'яті. Частина регістрів містить біти, що прямо адресуються. Адреси бітів знаходяться в діапазоні 80Н - F7H. Призначення регістрів спеціальних функцій наступне:

Лекція №8. Методи адресації і система команд.

Система команд мікроконтроллерів MCS-51 орієнтована на організацію гнучкого введення/виводу даних через паралельних і послідовний порти, первинну обробку інформації. Особлива увага приділена операціям з бітами і передачі управління по їх значенню. Команди, що виконують такі операції, складають багаточисельну групу утворюють разом з відповідними апаратними механізмами так званий «булевий процесор» (Booleanproceccorпо термінології фірми Intel) у складі архітектури MCS-51.

В цілому систему команд MCS-51 можна охарактеризувати як вельми потужну і симетричну в тому сенсі, що програміст має можливість використовувати більшість операцій з повним набором методів адресації і програмно доступних ресурсів апаратури. На відміну від більшості Riscмікроконтроллеров, система команд MCS-51 вельми зручна для програмування на асемблері.

Розробник виробу при створенні робочої програми працює з якою-небудь крос-системою, що має свою версію мови програмування. Детальніше про системи програмування буде сказано в главі 6. Нижче викладені основні правила, які підтримуються у всіх системах програмування на мові асемблер.

Кожна команда повідомляє процесору виконувану операцію і методи доступу до операндів. Командний рядок мови асемблер містить мітку (символічна адреса), мнемоніку (символічне ім'я) команди, операнди, коментар. Ім'я команди однозначно пов'язане з виконуваною нею операцією (дією). У командах мікроконтроллерів Mcs-51 можуть оброблятися до двох операндів. Першим при цьому вказується регистр- приймач, другим регістр-джерело. Багато команд за умовчанням використовують акумулятор як одне з джерел операнда і як приймач результату.

Методи адресації є набором механізмів доступу до операндів. Одні з них прості і тому приводять до компактного формату команди і швидкого доступу до операнда, але об'єм доступних з їх допомогою ресурсів обмежений. Інші методи адресації дозволяють оперувати зі всіма наявними в системі ресурсами, але команда виходить довгою, на її введення і виконання витрачається багато часу. Набор методів адресації в кожній системі команд є компромісним поєднанням відомих механізмів адресації, вибраним проектувальниками архітектури виходячи з набору вирішуваних завдань. При цьому для процесорів з архітектурою CISC (completeinstructionsetcomputer), до якої належить Mcs-51, велику роль має зручність роботи програміста.

Команди мікроконтроллерів сімейства Mcs-51 можуть бути одно-, двух- і трехбайтнимі. Використовується чотири основні методи адресації.

· Регістрова адресація. Операнд знаходиться в одному з регістрів загального призначення R0-R7 банку, номер якого визначається розрядами RSO, Rs1 регістра PSW. Номер регістра визначається трьома молодшими бітами байта коди операції (КОП - перший байт команди). Регістрова адресація дозволяє в одному байті вказати код операції і адресу операнда. Оскільки операнд знаходиться у внутрішньому вічку, не вимагається циклів звернення до зовнішньої пам'яті даних. Формат команди складання Adda,rn наступний:

· Пряма адресація. Операнд знаходиться у внутрішній пам'яті даних, адресу вічка визначає окремий байт команди. Таким чином, команди з використанням прямої адресації мають мінімум два байти, доступні лише 256 ячеек, звернення за операндом до зовнішньої пам'яті не вимагається. Формат команди складання ADD A,direct наступний:

· Непрямо-регістрова адресація. Цей метод адресації використовує регістри R0 і R1 як покажчики. Регістри беруться з банку, визначуваного розрядами RSO, Rs1 регістра PSW. Вміст цих регістрів використовується як адреса для звернення до вічка внутрішньої пам'яті даних, що зберігає операнд. Команда виходить однобайтною, номер регістра вказує молодший біт. Довжина команди при цьому відповідає довжині команди з використанням регістрової адресації, але непряма адресація дає доступ до всього простору внутрішньої пам'яті даних. Формат команди складання ADD A @Ri наступний:

· Безпосередня адресація. Операнд знаходиться в окремому байті команди, це константа. Таким чином, команди з використанням безпосередньої адресації мають мінімум два байти, звернення за операндом до зовнішньої пам'яті не вимагається. Формат команди складання AddА, #dataследующий:

Відзначимо, що в загальному випадку для вказівки місця знаходження кожного з двох операндів, а також приймача результату, в команді має бути використаний свій метод адресації. У «акумуляторній» архітектурі Mcs-51 результат завжди поміщається в акумулятор, тому адресуються лише два операнди. Інколи один з операндів береться з певного регістра,что визначається унікальним кодом операції. По суті це п'ятий метод - неявна адресація.

Стан процесора після виконання чергової команди визначається станом акумулятора і регістра

PSW, який зберігає «слово стану процесора». Формат цього регістра і функції окремих бітів наступ-ні:

При описі системи команд далі використовуються наступні позначення:

Rn- один з регістрів R0 - R7 в банку регістрів, визначеному бітами регістра PSW;

Direct- адреса елементу внутрішньої пам'яті даних.

@Ri- елемент внутрішньої пам'яті даних, що побічно адресується через регістри R0 або R1 поточного банку;

#data- 8-розрядна константа, включена в команду;

#data16 - 16-розрядна константа, включена в команду;

addr16 - 16-розрядна адреса переходу в командах Lcallі LJMP;

addr11 - 11-розрядна адреса переходу в командах Acallі AJMP;

rel- 8-розрядна константа із знаком (у додатковому коді). Визначає змішення в команді Sjmpі всіх командах умовних переходів;

bit- адреса біта у внутрішній пам'яті данних.

Всього в системі команд сімейства Mcs-51 можна виділити 5 груп. Команди таким чином змінюють значення прапорів регістра PSW:

Арифметичні команди. Забезпечують виконання операцій складання і віднімання (у тому числі з врахуванням перенесення) над цілочисельними 8-розрядними операндами, інкремент і декремент регістрів і елементів внутрішньої пам'яті даних, двійково-десяткову корекцію вмісту акумулятора. Коротке зведення цих команд приведене в наступній таблиці, а детальніший їх опис можна знайти в Додатку 1.

Арифметичні команди мікроконтроллерів MCS-51

Особливістю системи команд Mcs-51 є наявність у складі цієї групи команд множення і ділення 8-розрядних цілочисельних операндів. 16-розрядний результат, що виходить, зберігається в регістрах А і В. Результатом виконання арифметичних команд є, окрім нового вмісту акумулятора, змінене значення регістра PSW.

Логічні команди. Виконують операції AND, OR, що «виключає АБО», зрушення вмісту акумулятора управо і вліво, очищення акумулятора і перестановку його тетрад. Як операнди можуть використовуватися безпосередні дані і вміст елементів внутрішньої пам'яті даних. Виконання деяких логічних команд впливає на значення прапора З (перенесення) регістра PSW.

Логічні команди мікроконтроллерів MCS-51

Команди пересилки даних. Здійснюють передачу даних між елементами внутрішньої пам'яті даних (команди MOV), зовнішній пам'яті даних (команди MOVX) і акумулятором.

Існують дві команди MOVC, що дозволяють читати в акумулятор вміст пам'яті програм. До цієї групи відносяться парні команди Pushі POP, здійснююче завантаження і вивантаження вмісту вічка, що прямо адресується, в стек (із стека). Є чотири команди взаємного обміну інформацією між елементами внутрішньої пам'яті даних (ХСН і XCHD). Команди пересилки даних значення прапорів в регістрі Pswне змінюють.

Команди роботи з бітами. Ці команди встановлюють в «1» (SETB) або «О» (CLR) біт внутрішньої пам'яті даних, що прямо адресується, змінюють його значення на протилежне (CPL), виконують операції Andі Orнад прапором перенесення З і бітом (Anlі ORL), що прямо адресується, здійснюють пересилку значення між прапором З і бітом (MOV), що прямо адресується, здійснюють передачу управління за станом прапора З або біта, що прямо адресується (JC, JNC, JB, JNB, JBC).

Команди цієї групи, що виконують логічні операції і значення біта, що здійснюють пересилку, змінюють значення прапора З регістра PSW. Останні команди на прапори не діють.

Команди передачі управління. Передача управління може здійснюватися безумовно або по умові, без повернення або з поверненням. У останньому випадку для повернення необхідно зберігати стан процесора. Система команд Mcs-51 окрім звичайних «довгих» переходів з використанням 16-розрядної адреси успадкувала від сімейства Mcs-48 команди передачі управління з «короткою» 11-розрядною адресою.

Команди передачі управління мікроконтроллерів MCS-51

Група команд передачі управління включає чотири команди безвусий ловного переходу без повернення («ультракоротка» Sjmp,«короткая» AJMP, «довга» Ljmpі перехід за значенням A+dptrв команді JMP), дві команди безумовного переходу з поверненням («коротка» Acallі «довга» LCALL), вісім команд умовного переходу без повернення. Є дві команди повернення: із звичайної підпрограми - команда Retі з підпрограми обробки переривання - команда RETI. Завершує цю групу і всю систему команд NOP- «немає операції».

Команди передачі управління значення прапорів в регістрі Pswне змінюють, окрім команд умовного переходу CJNE, що впливають на значення прапора С.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. Адміністративно-територіальна організація
6. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
7. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
8. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
9. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.
10. Види податкових перевірок. Організація і здійснення перевірок.
11. Вимоги до захисту інформації та організація технічного захисту інформації
12. Відносини України з міжнародними економічними організаціями

Переглядів: 1895