МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ПОНЯТТЯ ТРАДИЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ.ЗМІСТ Література
Навчально-методичне видання
Теорія механізмів і машин Конспект лекцій
Навчально-методичний посібник
Укладачі: Микола Ярошевич
Комп’ютерний набір та верстка: Юрій Шнайдер Дизайн: Юрій Шнайдер Редактор: Лариса Тиха
Підписано до друку . Формат 60х84/16 Папір офс. Гарн. Таймс. Ум. друк.арк. 8.4 Обл.-вид.арк. 7. Наклад 50 прим. Зам. 307
Редакційно-видавничий відділ Луцького державного технічного університету
43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75. Друк-РВВ ЛДТУ
Традиція – це елементи соціальної i культурної спадщини, що переходять від покоління до покоління i зберігаються протягом тривалого часу. Традиція поширюється на широку область соціальних явищ, але найбільше значення вона має в релігії, мистецтві (в тому числі в архітектурі), в науці. Кожне покоління успадковує певні традиції. Але це покоління може або підтримати i розвинути успадковані традиції, або, навпаки, вибрати i розвивати якісь інші традиції, які воно вважає кращими. В цьому сенсі кожне покоління обирає не лише своє майбутнє, але також своє минуле, до якого воно хотіло би прив‘язати своє сьогодення. Життєздатність традиції полягає в її подальшому розвитку наступними поколіннями в нових історичних умовах. Як виникають традиції в архітектурі i що на них впливає ? Архітектура, що є мистецтвом творити середовище людини, завжди тісно переплетена з людським життям, розвивається разом з людиною. Архітектура – як одяг, що багато може сказати про людину, яка його носить. Архітектура – це відображення смаків, поглядів, філософії тих, що її створювали. Це своєрідний духовний портрет сучасників. Тому в основі історично сформованих архітектурних традицій лежить життєва філософія i світогляд народу, що творить для себе відповідне середовище. Народ, що має певні смаки i певні вимоги до свого оточення, створює свою архітектуру в конкретних географічних та кліматичних умовах, при наявності конкретних будівельних матеріалів, в конкретній політичній та економічній ситуації. На кінцевий архітектурний образ споруди в будь-який історичний період впливають ландшафт, клімат, питання безпеки (як від ворогів, так i від несприятливих природних впливів), будівельні матеріали, економічна ситуація в державі, діючі на той час закони або пряме вольове втручання влади (як це мало місце в Радянському Союзі), а також архітектурна мода. Архітектура постійно розвивається разом з суспільством, змінюється її вигляд. Але в архітектурі кожного народу є певні риси, присутні в усі історичні періоди. Ці риси власне i створюють архітектурну традицію народу. Грунтуються вони перш за все на методі формування певним народом свого життєвого середовища, а також на естетичних пріоритетах, особливостях психології та стилю життя. В українській архітектурі, зокрема, віддавна склався такий підхід до формування життєвого середовища, при якому забудова органічно вписується в ландшафт, житло організується за принципом „будинок серед саду”, де придомова територія використовується в теплу пору року як продовження житла, i відсутня чітка межа між природними i антропогенними об‘єктами – вони разом створюють простір для життя. Разом з тим, в світі, i в Європі в тім числі, розвинувся також альтернативний підхід до формування життєвого середовища, який полягає у виділенні з природного оточення певної території та організації її за раціональними, геометричними принципами, у створенні своєрідного „острівка порядку в морі хаосу”. Таким шляхом, зокрема, йшла забудова давньоримських міст на завойованих територіях. В архітектурно-планувальному вирішенні i в художньому образі українських архітектурних об‘єктів також є багато рис, що проявляють себе майже без змін протягом століть. В народному житловому будівництві – це тридільність плану житла, орієнтація житла головним фасадом на південь, наявність ганку, чотирисхилий дах, контрастне кольорове вирішення фасаду. В церковному будівництві – це розташування церков на видатних точках рельєфу, на певній відстані від забудови, „скульптурний” підхід до забудови церковної території з окремим розміщенням дзвіниці, відкритість конструкції церковних куполів в інтер‘єр церкви, розміщення їх на поздовжній осі i т.п. В питаннях конструктивного вирішення будинків в Україні також виробилися свої традиції, окремо для дерев‘яної i для мурованої архітектури. Знання архітектурних традицій країни необхідне для того, щоб свідомо i з повною відповідальністю підходити до проектування та будівництва сучасних архітектурних об‘єктів на її території.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|