ПОНЯТТЯ ТРАДИЦІЇ В АРХІТЕКТУРІ.

ЗМІСТ

Література

Кіницький Я.Т. Теорія механізмів і машин: - Київ: Наукова думка, 2002. - 660с.
Артоболевский И.И. Теория механизмов и машин: Учебн. для вузов.- М.: Наука., 1988.- 640 с.
Теория механизмов и механика машин. Под редакцией К.В.Фролова. – М.: Высш. шк., 2002.- 496 с.
Кореняко О.С. Теорія механізмів і машин.- К: Вища шк.,1987.-206 с.
Кожевников С.Н. Теория механизмов и машин.- М.: Машиностроение, 1973. – 591 с.
Вишенський І.І. Теорія механізмів і машин. Механічні передачі. -К.: УМК ВО, 1992.-356 с.
Юдин В.А., Петрокас Л.В. Теория механизмов и машин. -М., Высш. Шк.., 1977.– 527 с
Левитский Н.И. Теория механизмов и машин.-М.: Наука.1990.-592 с.
Курсове проектування з теорії механізмів і машин: учбовий посібник. Є.І.Крижанівський, Б.Д.Малько, В.М.Сенчішал та ін. – Івано-Франківськ, 1996.-357 с.
Курсовое проектирование по теории механизмов и машин / Под редакцией А.С. Кореняко.- К.: Вища школа, 1970.-332 с.
Девойно Г.Н., Акулич В.К., Анцилорович П.П. и др. Курсовое проектирование по ТММ.- Минск: Вышэйш. шк., 1986.-285 с.
Артоболевский И.И., Эдельштейн Б.В. Сборник задач по ТММ.-М.: Наука, 1973.-256 с.

Вступ
§1. ТММ як наука. Початкові (вхідні) поняття та визначення
§2. З історії науки
Глава 1. Структура та класифікація механізмів
§1. Ланки та кінематичні пари . Класифікація кінематичних пар
§2. Кінематичні ланцюги.
§3. Основні види механізмів та їх структурні схеми
§4. Структурні формули кінематичних ланцюгів
§5. Структурна класифікація плоских механізмів. Основний принцип створення механізмів
Питання для самоконтролю
Глава 2. Кінематичне дослідження механізмів
§2.1. Задачі та методи кінематичного дослідження
§2.2. Функція положень та кінематичні передатні функції механізму
§2.3. Плани механізму
§2.4. Дослідження руху механізмів методом кінематичних діаграм
§2.5. Метод планів швидкостей та прискорень
§2.6. Кінематичне дослідження механізмів аналітичними методами
Питання для самоконтролю
Глава 3. Вступ в динаміку механізмів та машин. Силовий розрахунок механізмів
§3.1. Сили, що діють на ланки механізмів та машин
§3.2. Загальна методика силового розрахунку.
§3.3. Силовий розрахунок шарнірно-важільного механізму
§3.4. Теорема Жуковського
Питання для самоконтролю
Глава 4. Дослідження руху машинного агрегату
§4.1. Динамічна модель машинного агрегату
§4.2. Зведення сил та мас
§4.3. Рівняння руху механізму
§4.4. Визначення закону руху механізму
§4.5. Усталений режим руху. Нерівномірність руху механізму
§4.6. Визначення моменту інерції маховика за допомогою діаграми енергомас. Розміри маховика.
Питання для самоконтролю

Глава 5. Синтез плоских важільних механізмів
§5.1 Умови існування кривошипа в плоских чотириланкових механізмах
§5.2 Синтез чотириланкових механізмів за двома положеннями ланок
§5.3 Синтез чотириланкових механізмів за коефіцієнтом зміни середньої швидкості та за середньою швидкістю вихідної ланки
Питання для самоконтролю
Глава 6. Кулачкові механізми
§6.1 Загальні відомості. Види кулачкових механізмів
§6.2 Кінематичний аналіз кулачкових механізмів
§6.3 Закон руху вихідної ланки
§6.4 Визначення основних розмірів кулачкового механізму
§6.5. Побудова профілю кулачка
Питання для самоконтролю
Література

Навчально-методичне видання

Теорія механізмів і машин

Конспект лекцій

Навчально-методичний посібник

Укладачі: Микола Ярошевич

Комп’ютерний набір та верстка: Юрій Шнайдер

Дизайн: Юрій Шнайдер

Редактор: Лариса Тиха

Підписано до друку . Формат 60х84/16

Папір офс. Гарн. Таймс. Ум. друк.арк. 8.4

Обл.-вид.арк. 7.

Наклад 50 прим. Зам. 307

Редакційно-видавничий відділ

Луцького державного технічного університету

43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75.

Друк-РВВ ЛДТУ

Традиція – це елементи соціальної i культурної спадщини, що переходять від покоління до покоління i зберігаються протягом тривалого часу. Традиція поширюється на широку область соціальних явищ, але найбільше значення вона має в релігії, мистецтві (в тому числі в архітектурі), в науці.

Кожне покоління успадковує певні традиції. Але це покоління може або підтримати i розвинути успадковані традиції, або, навпаки, вибрати i розвивати якісь інші традиції, які воно вважає кращими. В цьому сенсі кожне покоління обирає не лише своє майбутнє, але також своє минуле, до якого воно хотіло би прив‘язати своє сьогодення.

Життєздатність традиції полягає в її подальшому розвитку наступними поколіннями в нових історичних умовах.

Як виникають традиції в архітектурі i що на них впливає ? Архітектура, що є мистецтвом творити середовище людини, завжди тісно переплетена з людським життям, розвивається разом з людиною. Архітектура – як одяг, що багато може сказати про людину, яка його носить. Архітектура – це відображення смаків, поглядів, філософії тих, що її створювали. Це своєрідний духовний портрет сучасників. Тому в основі історично сформованих архітектурних традицій лежить життєва філософія i світогляд народу, що творить для себе відповідне середовище.

Народ, що має певні смаки i певні вимоги до свого оточення, створює свою архітектуру в конкретних географічних та кліматичних умовах, при наявності конкретних будівельних матеріалів, в конкретній політичній та економічній ситуації. На кінцевий архітектурний образ споруди в будь-який історичний період впливають ландшафт, клімат, питання безпеки (як від ворогів, так i від несприятливих природних впливів), будівельні матеріали, економічна ситуація в державі, діючі на той час закони або пряме вольове втручання влади (як це мало місце в Радянському Союзі), а також архітектурна мода. Архітектура постійно розвивається разом з суспільством, змінюється її вигляд. Але в архітектурі кожного народу є певні риси, присутні в усі історичні періоди. Ці риси власне i створюють архітектурну традицію народу. Грунтуються вони перш за все на методі формування певним народом свого життєвого середовища, а також на естетичних пріоритетах, особливостях психології та стилю життя.

В українській архітектурі, зокрема, віддавна склався такий підхід до формування життєвого середовища, при якому забудова органічно вписується в ландшафт, житло організується за принципом „будинок серед саду”, де придомова територія використовується в теплу пору року як продовження житла, i відсутня чітка межа між природними i антропогенними об‘єктами – вони разом створюють простір для життя. Разом з тим, в світі, i в Європі в тім числі, розвинувся також альтернативний підхід до формування життєвого середовища, який полягає у виділенні з природного оточення певної території та організації її за раціональними, геометричними принципами, у створенні своєрідного „острівка порядку в морі хаосу”. Таким шляхом, зокрема, йшла забудова давньоримських міст на завойованих територіях.

В архітектурно-планувальному вирішенні i в художньому образі українських архітектурних об‘єктів також є багато рис, що проявляють себе майже без змін протягом століть. В народному житловому будівництві – це тридільність плану житла, орієнтація житла головним фасадом на південь, наявність ганку, чотирисхилий дах, контрастне кольорове вирішення фасаду. В церковному будівництві – це розташування церков на видатних точках рельєфу, на певній відстані від забудови, „скульптурний” підхід до забудови церковної території з окремим розміщенням дзвіниці, відкритість конструкції церковних куполів в інтер‘єр церкви, розміщення їх на поздовжній осі i т.п.

В питаннях конструктивного вирішення будинків в Україні також виробилися свої традиції, окремо для дерев‘яної i для мурованої архітектури.

Знання архітектурних традицій країни необхідне для того, щоб свідомо i з повною відповідальністю підходити до проектування та будівництва сучасних архітектурних об‘єктів на її території.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні види механізмів та їх структурні схеми	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.103 сек.