Основні поняття і переваги програм депозитарних розписок

Інвестування

Депозитарні розписки як інструменти міжнародного

Іноземний емітент, що має намір продати свої цінні папери у Сполучених Штатах Америки, повинен обрати спосіб здійснення такого проекту. Право США дозволяє:

1. випустити свої цінні папери у Сполучених Штатах Америки у формі американських акцій (American shares);

2. брати участь у проекті випуску американських депозитарних розписок. Цінні папери іноземного емітента, випущені в іншій формі, не допускаються в обіг на фондовому ринку США.

Випуск американських акцій - найбільш складний і дорогий для іноземних компаній спосіб виходу на ринок США. Такий емітент повинен повністю відповідати вимогам американського права до реєстрації емісії, розкриття інформації про компанію, в також статутному капіталу і фінансовій звітності.

Під депозитарною розпискою слід розуміти випущений американським депозитарієм сертифікат, що підтверджує право власності на визначену кількість депозитарних акцій (американських депозитарних чи глобальних депозитарних розписок), які у свою чергу надають право власності на визначену кількість цінних паперів іноземного приватного емітента.

Так, одна американська депозитарна розписка може підтверджувати право на п'ятдесят американських депозитарних акцій, що у свою чергу надає право власності на п'ятсот акцій іноземного приватного емітента.

Терміном «депозитарна розписка» позначають як «американські депозитарні розписки» (american depositary receipt»), так і «глобальні депозитарні розписки» («global depositary receipt»). Різниця між ними полягає у тому, що американські депозитарні розписки продаються тільки на біржовому і позабіржовому ринках США, а глобальні депозитарні розписки можуть продаватися поза ринком США. Прикладом глобальних депозитарних розписок с британські «American Master Global Depositing Receipts» і «European Master Global Depositary Receipts».

Депозитарні розписки випускаються американським комерційним банком-депозитарісм («Depositary») під цінні папери іноземного (для США) емітента. Останні відповідно депонуються у банку-кореспонденті депозитарію (як правило, це «банк-утримувач»). Кожен проект депозитарних розписок вимагає участі у ньому одного чи більше банків, що зберігають цінні папери емітента, на які американський депозитарій випускає депозитарні розписки. Окремі депозитарії використовують як утримувачів свої підрозділи за межами США, інші реалізують проекти депозитарних розписок із залученням кваліфікованих банків-утримувачів, які знаходяться у країні емітента. Так, в Україні це - голландський банк ING Barings і йоі о основний партнер Bank of New York. Функціями банка-утримувача є: отримання цінних паперів емітента на збереження; збереження цінних паперів; доставка цінних паперів банком, що визначаються депозитарієм. Банк-утримувач діє на підставі угоди з депозитарієм (Custodian Operating Letter for American Depositary Receipt) і несе відповідальність перед ним. На ринку України, як і Росії, депозитарієм є Bank of New York, що займає поки ще монопольне положення у наданні цих послуг чи «custodian», що знаходиться в країні емітента. Банк-депозитарій діє відповідно до депозитарного договору, сторонами якого, як правило, є депозитарій, емітент і всі особи, що в той чи інший час є власниками депозитарних розписок. Утримувач здійснює свої функції на підставі договорів і депозитарієм («Custodian Operating Letter for American Depositary Receipts»). Власник депозитарних розписок може в будь-який час обміняти їх на депоновані цінні папери іноземного емітента.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаткові параметри облігацій	\|	Переваги депозитарних розписок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.