• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Додаток

2012 – 2018

ТЕХНОЛОГІЯ КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

У МІЖАТЕСТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

І В ХОДІ АТЕСТАЦІЇ

Атестація педагогічних працівників проводиться з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу (п.1.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 930 від 06.10.2010, далі – Положення про атестацію).

Підвищення ефективності атестації педагогічних працівників є дієвим фактором зростання якості освіти в регіоні. Пріоритетним шляхом удосконалення атестації є розробка і впровадження параметрів і критеріїв оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період.

Виходячи з вимог Положення про атестацію (п.п. 1.3, 3.3, 4.3-4.6, 5.2-5.3), вивчення професійної діяльності педагогічного працівника, який атестується, проводиться за наступними напрямками:

§ Організація навчального процесу:

o володіння необхідними методичними прийомами, педагогічними засобами;

o вміння працівника вирішувати педагогічні проблеми;

o використання інформаційно-комунікаційних технологій; цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі;

o володіння сучасними освітніми технологіями;

o володіння різними формами позаурочної роботи та якісним їх застосуванням;

o використання методів компетентнісно орієнтованого підходу до організації навчального процесу;

o володіння інноваційними освітніми методиками й технологіями;

o володіння широким спектром стратегій навчання;

o застосовування нестандартних форм проведення уроку; активне впровадження форм та методів організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів.

§ Визначення рівня навчальних досягнень учнів:

o аналіз результатів поточних та підсумкових контрольних робіт;

o аналіз результатів моніторингу навчальних досягнень учнів;

o аналіз результатів державної підсумкової атестації;

o аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання (за наявністю);

o визначення рівня взаємної кореляції зазначених результатів.

o відслідкування динаміки (або стабільності) результатів.

Опосередковано про рівень навчальних досягнень свідчать також підсумки участі учнів у предметних конкурсах та олімпіадах, отже в даному розділі необхідно вивчати також і відповідні результати, показані учнями впродовж міжатестаційного періоду вчителя.

§ Участь працівника в методичній роботі:

o участь у роботі предметних циклових комісії різних рівнів (від навчального закладу до міських, регіональних та обласних);

o впровадження передового педагогічного досвіду;

o володіння технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів;

o поширення інноваційних освітніх методик у професійному середовищі;

o вміння продукувати оригінальні, інноваційні ідеї;

o здатність вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Стосовно педагогічних працівників, щодо яких постає питання про присвоєння педагогічного звання, додатково враховуються наступні показники:

o систематичне використання та поширення передового педагогічного досвіду працівником;

o надання педагогом практичної допомоги іншим педагогічним працівникам;

o здійснення науково-методичної і науково-дослідницької діяльності та отримані в міжатестаційний період результати;

o наявність власних методичних розробок працівника, результати їх апробації та розгляду науково-методичними установами.

§ Професійне самовдосконалення педагогічного працівника в міжатестаційний період, реалізація Індивідуальної освітньої траєкторії:

o результати безперервного підвищення рівня професійної компетентності педпрацівника (проходження курсів, участь у різних формах міжкурсової діяльності);

o вдосконалення професійного рівня, зростання професійної майстерності педпрацівника, фіксація показників розвитку творчої ініціативи.

Комплексне оцінювання і самооцінювання педагогічної діяльності в міжатестаційний період і в ході атестації

Впровадження системи комплексного оцінювання педагогічної діяльності здійснюється за наступними етапами:

1. Визначення параметрів вивчення і оцінювання (що саме буде вимірюватися).

2. Підбір і застосування інструментарію визначення результатів за обраними параметрами (як саме будуть проводитися вимірювання). Заповнення електронної таблиці «Реалізація ІТР».

3. Розробка і застосування критеріїв оцінювання діяльності (які саме числові показники відповідають наявним результатам).

4. Інтерпретація (трактування) отриманих числових результатів щодо їх відповідності певній кваліфікаційній категорії.

5. Підготовка і надання до атестаційної комісії висновків щодо підсумків оцінювання у вигляді експертного висновку, який містить рекомендації щодо присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

Зазначаємо наступні умови, виконання яких є принципово важливим для ефективного впровадження системи комплексного оцінювання щодо сприяння професійному самовдосконаленню педагогічного працівника:

· Оцінювання здійснюють всі учасники атестації: адміністрація, члени атестаційної комісії, працівники методичної служби, експерти, і складається воно з різних компонентів, але обов’язково розпочинається з самооцінювання, оскільки саме педагогічний працівник найбільше зацікавлений в об’єктивній атестації, як показника підсумків його професійного самовдосконалення.

· Самооцінювання відбувається не тільки в рік атестації, але щорічно протягом всього міжатестаційного циклу, що надає можливості щодо своєчасного коригування руху до поставленої мети професійного самовдосконалення.

· Важливою складовою супроводу фахового самовдосконалення педагогічного працівника є наскрізна система моніторингу руху індивідуальною освітньою траєкторією на всіх етапах міжатестаційного періоду. Фіксація поточних і щорічних досягнень працівника відбувається в Акмеологічній карті професійного розвитку і саморозвитку, яка містить інформацію про всі досягнення й результати самовдосконалення працівника в міжатестаційний період і заповнюється по мірі виконання заходів і щорічно – за підсумками навчального року і перетворюється в дієве знаряддя планування і реалізації Індивідуальної освітньої траєкторії в міжатестаційний період.

· Впровадження кваліметричних методів у комплексному оцінюванні відбувається за допомогою використання комп’ютерного засобу обробки даних - електронної таблиці excel “Реалізація Індивідуальної траєкторії розвитку». Застосування даного засобу дозволяє уніфікувати та впорядкувати доволі складний процес підрахунку та інтерпретації результативності педагогічної діяльності вчителя. Заповнюється таблиця на початку міжатестаційного періоду (самодіагностика і прогнозування розвитку) і надалі щорічно – наприкінці навчального року. За таких умов здійснюється своєчасне коригування професійного розвитку вчителя і створюються умови для підвищення ефективності управління цими процесами.

· Отримані висновки про рівень професійної компетентності і результати педагогічної діяльності працівника надаються до розгляду атестаційної комісії для прийняття рішення про присвоєння певної кваліфікаційної категорії (педагогічного звання).

1. Параметри оцінювання результатів педагогічної діяльності як індикаторів професійної майстерності вчителя

Визначені параметри оцінювання ще до початку атестації обговорюються на першому засіданні атестаційної комісії з участю працівників, які атестуються, і враховуються при складанні планів атестаційної роботи на контрольно-оцінювальному етапі (в період з 1 листопада до 15 березня). Вивчення педагогічної діяльності працівника, який атестується, доцільно проводити за наступними параметрами (далі наведені параметри оцінювання діяльності вчителів ЗНЗ).

2. Заповнення електронної таблиці «Реалізація ІТР»:

деякі поради і застереження

Програмний засіб «Реалізація ІТР» призначений для підрахунку кількісних показників результатів педагогічної діяльності вчителя в міжатестаційний період і в ході атестації.

Занесення даних здійснює вчитель, або інший учасник атестації (експерт, член атестаційної комісії) на підставі відомостей з Акмеологічної карти з використанням Критеріїв оцінки (3).В скороченому вигляді критерії оцінки надані також на сторінці «Критерії» в таблиці.

Дані заносяться лише до клітинок жовтого кольору на першій сторінці таблиці («Підсумки»).

Для урахування різного ступеню важливості результатів окремих видів діяльності застосовується показник «Вагомість», який може приймати значення «0», «1» або «2».

При цьому «0» ставиться у випадку, коли відповідний параметр не може бути застосований для педагогічної діяльності вчителя певного предмету. Наприклад, якщо оцінюється діяльність вчителя фізкультури (предмету, з якого не проводиться зовнішнє незалежне оцінювання), до відповідної клітинки заноситься значення вагомості «нуль».

Найвище значення («2») відповідає найбільш важливим показникам діяльності педпрацівника, які можуть бути обрані із застосуванням методу «Делфі».

Показники стовпчика «Вагомість» заносяться на початку роботи з таблицею на підставі відповідного рішення атестаційної комісії, та доводяться до відома вчителя до початку атестаційного процесу.

Категорично не рекомендуємо намагатися заповнювати не жовті клітинки, або будь-яким чином змінювати формули. В цьому випадку програма працює некоректно і підсумки не можуть бути використані атестаційною комісією.

Висновки, отримані при застосуванні ПЗ «Реалізація ІТР» носять суто технічний допоміжний характер, надаються до розгляду атестаційної комісії, яка і приймає остаточне рішення щодо присвоєння певної кваліфікаційної категорії шляхом таємного голосування. Комп’ютер не атестує вчителя, а лише підраховує кількісні показники. Атестацію проводять люди – атестаційна комісія.

3. Критерії оцінювання результатів педагогічної діяльності

Оцінювання результатів фахової діяльності вчителів у міжатестаційний період проводиться на підставі атестаційних матеріалів або підсумків навчального року за п’ятибальною шкалою за п’ятьма рівнями*:

0 балів – показник відсутній з вини працівника, або низький рівень;

1 бал – нормативний (базовий) рівень;

2 бали – достатній рівень;

3 бали – високий рівень;

4 бали – найвищий рівень.

_______________________________________________

* Узагальнені критерії оцінювання за рівнями результатів і проявів можна надати також у наступному вигляді:

Для врахування різних рівнів важливості для окремих параметрів застосовується підвищений коефіцієнт вагомості. В такому випадку автоматично збільшуються показники, що впливають на остаточний результат оцінювання.

Занесення даних до електронної таблиці «Реалізація ІТР» здійснюється на підставі записів Акмеологічної карти, доданих документів (дипломів, сертифікатів, наказів, довідок тощо) з урахуванням наступних критеріїв:

0. Наявна кваліфікаційна категорія педагогічного працівника

За підсумками попередньої атестації заноситься наступний показник:

1. Рівень організації навчальних занять, в т.ч. індивідуальної роботи

1.1 Аналіз, самоаналіз навчальних занять (уроків, виховних заходів)

1.2 Аналіз, самоаналіз відкритих занять

1.3 Реалізація принципів особистісно-орієнтованого навчання

Визначення показників відбувається на підставі аналізу відвіданих уроків, занять, аналізу документації, вивчення думки учнів, батьків, колег.

2. Результати навчально-педагогічної діяльності

2.1 Відслідкування динаміки якості освіти з навчального предмету

Документально зафіксовані результати моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів (% якості знань), зовнішнього незалежного оцінювання та (або) річного оцінювання:

Значення відсотків якості знань можуть бути скориговані відповідно до умов діяльності конкретного закладу освіти, набору учнів, профільності навчання, інших чинників. (Альтернативний деталізований приклад наведений у Додатку). Але в будь-якому випадку критерії повинні бути обґрунтованими, погодженими з атестаційною комісією вищого рівня і обов’язково доводяться до відома всіх учасників атестаційного процесу до початку атестації.

Так, для закладів нового типу, які здійснюють конкурсний набір учнів, для профільних предметів, можна застосовувати наступні критерії:

При цьому необхідно враховувати динаміку навчальних досягнень учнів упродовж міжатестаційного періоду вчителя. У випадку стабільного збільшення рівня навчальних досягнень учнів показник може бути збільшений на 1 бал.

Крім того, якщо результати моніторингових досліджень, річного оцінювання значно відрізняються від результатів ЗНО, показники також можуть бути відповідно змінені на 1 бал. У разі відсутності ЗНО з даного предмету, треба скористатися функцією «Вагомість».

2.2 Результативність роботи з обдарованими учнями

Враховуються результати участі учнів, підготовлених учителем, у предметних олімпіадах, конкурсах, змаганнях.

При визначенні даного показника необхідно враховувати систематичність досягнення результатів упродовж атестаційного періоду, а також їхній рівень. Всі досягнення мають бути підтвердженими документально (ксерокопії дипломів, сертифікатів, виписки з наказів тощо).

3. Результати участі в методичній роботі

3.1 Участь у заходах поширення передового педагогічного досвіду

Документально зафіксовані результати участі педпрацівника в заходах поширення передового педагогічного досвіду

3.1.1 Особисті досягнення вчителя у фахових конкурсах

Всі досягнення мають бути підтвердженими документально (ксерокопії дипломів, сертифікатів, виписки з наказів тощо). Окрім безпосередньої персональної участі працівника у фахових конкурсах, можна брати до уваги також і діяльність досвідчених вчителів з підготовки колег до успішної участі в конкурсах педагогічної майстерності. Такі результати теж повинні мати документальне підтвердження (накази, довідки тощо).

3.1.2 Участь у заходах міжкурсового періоду

Участь у заходах має бути підтверджена документально (ксерокопії сертифікатів, виписки з наказів тощо).

3.2 Підготовлені продукти навчально-методичної, дослідницько-пошукової діяльності

Документально зафіксовані результати участі педпрацівника в заходах поширення передового педагогічного досвіду

3.2.1 Власні методичні розробки, апробовані та розглянуті науково-методичними установами

Підготовлені педагогом методичні матеріали, результати його участі у розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду оцінюються в залежності від рівня застосування:

Матеріали даного розділу використовуються також при розгляді питання щодо присвоєння працівникові педагогічного звання «старший учитель» або «вчитель-методист». У цьому випадку набуває важливого значення інформація щодо підсумків науково-дослідної роботи й розгляду та використання методичних розробок працівника на відповідних рівнях (заклад освіти, район (місто), область). Така інформація повинна бути підтверджена документально. Може бути врахована також участь працівника в авторському колективі.

3.2.2 Публікації у фахових виданнях

При вивченні даного питання необхідно враховувати відгуки (рецензії) спеціалістів про рівень матеріалів працівника.

4. Визначення підсумків професійно-особистісного зростання педагогічного працівника

Визначення підсумків професійного самовдосконалення педпрацівника у міжатестаційному періоді здійснюється на підставі аналізу інформації щодо його участі в заходах формальної, неформальної, інформальної складових неперервної освіти.

4.1 Результати проходження курсів підвищення кваліфікації, результативність самоосвітньої діяльності і рівень реалізації Індивідуальної освітньої траєкторії

На підставі Щоденника міжкурсового періоду проводиться підсумування підвищення кваліфікації, аналіз результативності самоосвітньої діяльності і рівня реалізації завдань міжкурсового періоду:

Для очно-дистанційних курсів підвищення кваліфікації за кредитно-модульною системою, враховуючи їхню більшу ефективність, застосовується більш високий коефіцієнт вагомості.

4.2 Результативність участі працівника в інших формах підвищення кваліфікації

Участь працівника в додаткових формах підвищення кваліфікації (отримання другої вищої освіти, навчання в аспірантурі, проходження курсів спеціалізації, участь в роботі Відкритого університету інноваційної педагогіки оцінюється з урахуванням результатів навчання.

5. Додаткові результати

Атестаційна комісія може врахувати й додаткові ознаки результативності фахової діяльності педагогічного працівника в міжатестаційний період. Такими можуть бути, наприклад:

- Результати позакласної роботи з предмету,

- Робота класного керівника,

- Участь у роботі над методичною проблемою закладу освіти

- Використання ІКТ в професійній діяльності тощо.

У цьому випадку до підсумкової кількості балів можуть бути додані додаткові бали.

4. Інтерпретація (трактування) отриманих числових результатів щодо їх відповідності певній кваліфікаційній категорії.

Отримані результати потребують подальшої інтерпретації для відповіді на питання: якій саме кваліфікаційній категорії та (або) педагогічному званню вони відповідають.

Орієнтовна шкала відповідності результатів професійної діяльності вимогам до кваліфікаційних категорій

Шановні колеги! Ці матеріали надані Вам для пробного використання впродовж атестаційного циклу 2012-2013 року, після чого відбудеться їх коригування.

Будемо вдячні за Ваші поради щодо вдосконалення системи супроводу атестації..

Запрошуємо до обговорення і співпраці.

Чекаємо на Ваші пропозиції за телефоном 066-751-03-98, або за адресою atesta@i.ua

Критерії оцінювання результативності

фахової діяльності педагогічних працівників

у міжатестаційний період

(деталізований варіант з урахуванням умов роботи)

І Навчальні досягнення учнів

(загальноосвітні заклади)

ІІ Навчальні досягнення учнів

(заклади нового типу)

ІІІ Бонусна система додаткових балів

Читайте також:

1. ДОДАТОК
2. Додаток
3. Додаток
4. Додаток
5. Додаток 1
6. Додаток 1
7. Додаток 1.
8. Додаток 1. Традиційне українське житло
9. Додаток 11. Способи кріплення мотузки до опори
10. Додаток 2
11. Додаток 2

Переглядів: 1602