Додаток

Таблиця аналізу психічного розвитку за віковими етапами

Психологічний вік	Соціальна ситуація розвитку	Провідна діяльність	Новоутворення	Протиріччя	Яка сфера психіки розвивається
Фаза новонародженого (0 до 2,5 – 3 міс.)	Повна фізична та психічна залежність від дорослого	-	Комплекс пожвавлення – це емоційно-рухова реакція дитини на появу дорослого	Дитина народжується з біологічними потребами, але самостійно їх задовольнити не може	Особистісна (потребнісно-мотиваційна)
Стадія немовляти (2,5 – 3 міс. до 1 року)	Розвиток системи “ дитина – суспільний дорослий”	Емоційне спілкування	1. Мова 2. Емоційне відчуття власного тіла 3. Розвиток потреб і мотивів	У дитини є певні потреби, які вона не може самостійно задовольнити	Пізнавальні процеси
Ранній вік або раннє дитинство (від 1 року до 3 років)	Спілкування з дорослим відносно функцій та дій з предметами	Предметна маніпулятивна діяльність	1. Мова 2. Наочно-дійове мислення 3. Прагнення до самостійності (Я сам)	Дитина відкриває предметний світ, але самостійно не може осягнути функції предметів	Пізнавальні процеси
Дошкільний вік (від 3 років до 6-7 років)	Подальший розвиток системи “дитина – суспільний дорослий”. Осягнення світу дорослих відносин	Рольова гра	1. Емоційне оформлення соціальних потреб, мотивів 2. Розвиток образного мислення, уяви 3. Формування довільної поведінки 4. Формування моралі	Дитина виділила себе з предметного світу, побачила нетотожність з дорослим. Виникає необхідність в освоєнні соціального середовища, але не має можливості.	Особистісна (потребнісно-мотиваційна)
Молодший шкільний вік (від 6-7 до 10-11 років)	1.Дитина – вчитель 2. Стосунки в дитячому колективі 3. Стосунки з батьками	Навчальна діяльність	1. Внутрішній план дій 2. Рефлексія 3. Розвиток пізнавальних процесів 4. Розвиток довільної поведінки	Виникає потреба в знаннях, але в дітей не сформовані способи пізнання оточуючого світу	Інтелектуально-пізнавальна
Молодший підлітковий вік (10— 11 до 12-13 років)	1. Стосунки з дорослими (з конфліктами чи без) 2. Стосунки з однолітками	Спілкування	1. Розвиток потреб та мотивів 2. Рефлексія в моральній сфері 3. Почуття дорослості 4. Критичне відношення до дорослих 5. Самооцінка	Відчуття самостійності, “почуття дорослості”, але психічні можливості підлітка обмежені	Особистісна (потребнісно-мотиваційна)
Старший підлітковий вік (12-13 до 16-17 років)	Двоїстість соціальної ситуації: самостійність, отримання громадян-ських прав – залежність від дорослих; зміна характеру потреб; формування механізму цілеутворення	Професійне самовизначення; навчальна діяльність для майбутньої професійної діяльності	1. Узагальнене уявлення про “Я” 2. Моральна сфера 3. Професійне самовизначення 4. Розвиток інтимно- особистісної сфери 5. Формування цілісної Я-концепції, світогляду 6. Теоретична форма мислення	У цьому віці виникає прагнення до узагальненого пізнання світу і себе, але не вистачає життєвого досвіду	Особистісна (потребнісно-мотиваційна) Спонукальна Пізнавальна
Юнацтво (16—17 до 19-21 років)	Здобуття статусу самостійної дорослої людини; початок професійного становлення; реалізація життєвих планів	Інтелектуаль-на діяльність; спілкування з ровесниками, особливо протилежної статі;	1. Саморозвиток 2. Самовдосконалення	Проблема цілісності Я, вміння незалежного життя; соціально-психологіч-ний реалізм – адекватне уявлення про власну особистість	Інтелектуально-пізнавальна особистісна спонукальна емоційно-вольова

Кожний віковий період вивчається з урахуванням загальних тенденцій розвитку, особливостей попереднього та наступного етапів онтогенезу. Межі вікового періоду мобільні. Дитина в будь-якому віці має внутрішні резерви розвитку, які можуть бути мобілізовані в умовах спеціально організованої діяльності. Тому треба знати вікові особливості розвитку як специфічні та типові для дітей певного психологічного віку, які закономірно змінюються із зміною вікового періоду. Ці особливості характерні для більшості представників певної культури в певний період онтогенезу за приблизно однакових соціально-економічних умов життя.

Вікові особливості виявляються в індивідуальних відмінностях — у тому, чим відрізняються індивіди (в розумових здібностях, творчій здатності, в організаторських можливостях, у мотивації ній, емоційній сферах особистості тощо). Індивідуальні відмінності виявляються в термінах настання сенситивних періодів, у темпі та ритмі наближення до зрілості, у варіантах поєднання індивід; суб'єкта діяльності та особистості, в розмаїтті формально-динамічних характеристик: тип в.н.д., пластичність кори великих півкуль, чутливість аналізаторів тощо.

Індивідуальні особливості визначаються також досвідом попередніх видів діяльності, досвідом спілкування з оточуючими людьми тощо. Індивідуальні відмінності зростають у міру того, як дитина дорослішає, в ході добре організованого навчання.

Темпи вікового та індивідуального розвитку можуть не співпадати (явища акселерації (прискорення) та ретардації (затримка розвитку)). Іноді створюються сприятливі сполучення внутрішніх умов від різних періодів дитинства, і тоді передумови для успішного розвитку посилюються, але на наступних етапах розвиток може уповільнюватися. З іншого боку, факти повільного розвитку в певний період зовсім не свідчать про негативний прогноз на майбутнє. Діти можуть наздогнати і навіть випередити своїх ровесників.

Якщо індивідуальні особливості набувають стійкого характеру, вони починають визначати індивідуальний стиль будь-якої діяльності особистості. З накопиченням життєвого досвіду особистість стає здатною змінювати обставини свого життя, обирати вид діяльності, визначати характер спілкування, формувати самого себе (займатися самоосвітою, самовихованням).

Нерівномірність психічного розвитку зберігається і під час старіння (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова).

Сформулюємо принципове положення, яким слід керуватися у подальшому:

Зміст кожного періоду психічного розвитку полягає не тільки в фізичному зростанні, а й у засвоєнні соціального простору, в накопиченні новоутворень, в усвідомленні самого себе як суб'єкта певної діяльності.

Мета психічного розвитку — засвоєння, присвоєння і реалізація дорослості. При цьому соціальне, особистісне все активніше визначає зміст подальшого розвитку особистості, її індивідуальності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проблеми вікової періодизації	\|	ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.