• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДОДАТОК

ПЛАН

Лекція № 5

Тема: Спостереження, як найефективніший метод пізнання природи (розвиток розумової діяльності дітей у процесі спостереження).

1. Значення спостереження для вивчення природи і формування причинно-наслідкових зв’язків.

2. Структура спостережень.

3. Методика роботи з календарем природи і праці для І-IV класів.

4. Памятка для спостережень за окремими природними об’єктами і явищами.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Нарочна Л.К.; Ковальчук В.Г.; Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990 р. – 320с.

2. Навчання і виховання учнів І класу: Методичний посібник для вчителя/Упор. Савченко О.Я. – К.: «Початкова школа», 2002, - 464с.

3. Тагліна О.В. Уванова Г.Ж.- Я і Україна. Навколишній світ. Методичний посібник до підручника для І класу.

4. Горащенко В.П. Методика преподавания природоведения.

5. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. Навчальний посібник. К.: «Веселка», 1998 р.

1. О.Я. Гердт один з основоположників методичної системи викладання природознавства відмічав, що всі реальні знання отримані людством шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів набуття природничих знань дітьми початкових класів.

Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, в процесі якого виділяють загальні і відмінні ознаки, вста­новлюють закономірності і на основі цього роблять визначення, висновки і узагальнення.

Значення спостережень:

1. Спостереження дають можливість сформувати правильні уявлення про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усну та письмову мову молодших школярів.

2. Спостереження формують діалектичні мислення, переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв'язку і закономірностях всього, що відбувається в природі, матеріальнос­ті світу і єдності природи.

3. Спостереження дають можливість формувати одну із важливих якостей особистості - спостережливість, яка зв'язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам'яті, допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між різними природничими явищами.

4. Правильно організовані спостереження, допомагають вихованню та­ких якостей, як працездатність, акуратність, дисциплінованість, почуття відповідальності перед колективом, волі і наполегливості в досягненні мети, вміння працювати систематично, розвивати іні­ціативу і самостійність.

5. При правильній організації спостереження у дітей розвиваються навики роботи з приладами, вміння оформляти записи, читати діаг­рами. А це має значення, в підготовці учнів до самостійної прак­тичної роботи.

2. Добре відома народна приказка: «Мало дивитися, треба вміти бачити!» Тому дуже важливо уміло організувати проведення спостережень та методично їх побудувати. Цю роботу можна виконати в наступній послідовності:

- вибір вчителем об'єкта спостереження;

- підготовка учнів до спостережень;

- формування найпростіших уявлень і понять;

- чітка постановка мети спостережень;

- розробка завдань і розприділєння їх між дітьми;

- приготування обладнання для спостережень;

- запис результатів спостережень;

- обробка спостережень і попередні висновки з них;

- встановлення найпростіших причин, наслідків, зв'язків;

- використання спостережень в навчальній роботі і практич­ній діяльності.

Вчитель повинен навчити дітей прийомам спостереження, а не просто спостерігати навколишню природу, не вказавши ясно, що і як спостерігати.

На одному з перших уроків вчитель в емоційній Формі розповідає дітям про те, яка прекрасна природа, як цікаво її спостерігати. Підкреслює, що природа - це джерело знань і вміти спостерігати її треба кожній людині.

Спершу вчитель ставить завдання навчитись спостерігати природу. Він виводить дітей на подвір'я або пропонує їм дивитись у вікно і про­понує описати природу, погоду. Вказавши на недоліки у відповідях учнів, дає детальний план спостережень, одночасно показуючи як ним користува­тися та як краще висловити наслідки спостережень:

§ температура (тепло, прохолодно, холодно, мороз), визначити скільки градусів;

§ сонце (як воно світить, чи видно його диск чи високо піднялось);

§ хмарність (яка частина неба закрита хмарами, колір і форма хмар, похмуро, щільні хмари чи прозорі, високо вони чи низько; як хмари освітлюються сонцем, рухаються чи не рухаються);

§ вітер (з якого боку віє; сильний, слабкий, помірний, поривчастий);

§ опади (коли почалися, чи значні);

§ колір неба, його прозорість і видима висота.

Щодня, в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей.

Одночасно ведуться спостереження за рослинами і тваринами. Ставиться завдання з'ясувати чи змінюється зовнішній вигляд рослин і поведінка тварин у різну погоду. Щоб робота не перетворилась в одноманітну, вчитель дає дітям завдання, які вимагають творчого підходу до спостережень: скласти; усне оповідання на тему: «Весняні звуки природи», «Чим пахне осінь», «Які бувають хмари», «Як змінюється небо», «Як одягаються дерева восени», «Чи можна сказати, що дерева взимку стоять голі», «Як зима з весною вперше зустрілися» та інші. Можна дати перевірити певні народні прикмети щодо погоди (по сезонах року).

Восени:

ü якщо граки чи ворони сідають на верхівках гілок - слід чекати ясну погоду, а якщо на нижні - на вітер;

ü якщо свійські гуси чи качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно.

Взимку:

ü якщо дерева вкриті інієм - на потепління;

ü закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига.

Навесні:

ü якщо вранці з'являються телені хмари - вдень чекай дощу;

ü якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра.

Влітку:

ü якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не буде, і якщо вона відсутня - можливий дощ;

ü ввечері тепліше, ніж вранці - чекай негоди.

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатися про вже відоме.

Спостереження бувають:

Короткочасні проводять в позаурочний час, як позакласну роботу або як виконання Д/З. Виконують їх учні самостійно. Учитель дає тільки інструктивні вказівки щодо того, як проводити те чи інше спостереження, а також підбиває підсумки.

Тривалі спостереження можна пропонувати тільки тоді, коли учні вже набули на уроках елементарних навичок спостереження під керівництвом учителя.

Спостереження в ІІ класі.

Знайомство з «Щоденником спостережень» починається з вивчення умовних позначень. (Додаток).

Спочатку діти позначають t⁰ просто знаками: «+» чи «-» . Після знайомства з термометром вони записують дані вже з показів термометра. Спостереження за t° треба проводити в один і той же час.

Вітер позначають стрілкою (є чи немає).

Стан неба і опади - відповідними позначками. За тривалістю дня спостерігають, але проставляють її по даних відривного календаря.

Другокласники ведуть спостереження за рослинами і тваринами, а також працею людей. Вони вчаться аналізувати дані своїх спостережень, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи.

В другому класі діти вчаться спостерігати не тільки за працею людей, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Спостереження в ІІІ класі.

Форма календаря зберігається такою ж. Але спостереження ускладнюються.

Напрям вітру чітко вказуються, не тільки основних, але і проміжних напрямків. Йде ускладнення по лінії узагальнення результатів спостережень. Можна вивішувати в класі пам'ятку для спостережень, в якій намічається програма спостережень.

Пам'ятки для спостережень (весна)

Спостерігай погоду:

· як змінюється тривалість дня (запиши, коли день = ночі);

· як змінюється положення сонця над горизонтом;

· спостерігай t° повітря по термометру. Відміть, коли t°=0. Дізнайся по радіо, яка t ° в ці дні в інших районах країни. Відзнач, коли тепліше - при ясному чи похмурому небі ?;

· які вітри переважать. Вітри якого напрямку приносять опади, похолодання ?;

· де найраніше зявилися проталини ?;

· коли почався льодохід ?

Спостерігай за рослинами:

o відзнач, на якому дереві найраніше набухли бруньки;

o збери гілочки, які покажуть, як появляються і ростуть листочки;

o яку рослину можна назвати первоцвітом ?

o намалюй цю рослину;

o засуши її (якщо це можливо);

o підбери вірш …

Спостерігай за тваринами:

§ Визнач, коли прилетять шпаки;

§ Опиши їх зовнішній вигляд;

§ Яких ще тварин ти спостерігав у цей час ?;

§ Склади про них розповідь;

§ розкажи товаришам, що цікавого ти прочитав про тварин в книгах, журналах.

Спостерігай за працею людей:

- коли почалися польові роботи ?;

- що роблять весною в городі, саду, парку? ;

- спостерігай за новим будівництвом біля школи;

- що ти знаєш про роботу заводів та фабрик в своїй місцевості ? ;

- які суспільно-корисні справи можна провести весною ?

Можна використати прийом: «Хто найспостережливіший в класі?».

4. Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять усно

Вся ця робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

В I класі обробку даних загальнокласного календаря слід розпо­чинати з складання зведення погоди за I день, за І, ІІ, ІІІ, ІV тижні, за місяць.

В ІІ класі зміни в тваринному і рослинному світі повинні зв'язу­вати з певними змінами в неживій природі. (Сонце нижче, день коротший, ніч довша та холодніша, птахи збираються в зграї і відлітають на південь, листя жовтіє і опадає).

Спочатку слід узагальнити спостереження за неживою природою і на основі цих даних встановлюють причинно-наслідкові зв'язки.

В ІІІ (ІV) класі спостереження і узагальнення повинні проводитися на більш високому рівні.

Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, t⁰ повітря, стан рослин і поведінку тварин, працю людей. Визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди.

Порівняння по днях можна проводити з цим же місяцем попередніх років.

Визначають середньомісячну t⁰, кількість опадів, стан неба який переважав, особливості погоди даного місяця і т.д.

Приблизна схема проведення узагальнених спостережень.

1. Яка була t° ? Скільки +, -, 0. Яка середня t °.

2. Який стан неба ? Скільки ясних, перемінних, похмурих днів ?

3. Які опади переважали ?

4. Які вітри переважали ?

5. Які були вітри, коли падав дощ, сніг ?

6. Який висновок робиш ?

7. Яка тривалість дня ? Він зменшується чи збільшується ?

8. А де Сонце знаходиться ? Високо чи низько над горизонтом ?

9. Чи впливає висота Сонця над горизонтом на тривалість дня ?

10. Які вітри переважали ?

Читайте також:

1. Додаток
2. Додаток
3. Додаток
4. Додаток
5. Додаток 1
6. Додаток 1
7. Додаток 1.
8. Додаток 1. Традиційне українське житло
9. Додаток 11. Способи кріплення мотузки до опори
10. Додаток 2
11. Додаток 2

Переглядів: 1837