Стан сформованості фонематичних уявлень дітей із ФФНМ

Стан сформованості слухового контролю дітей із ФФНМ

З метою вивчення навичок слухового контролю дошкільникам пропонувалося ігрове завдання „Так чи ні”, матеріалом до якого слугували слова: а) пароніми; б) зі звуками, далекими за акустико-артикуляційними ознаками; в) зі звуками, близькими за акустико-артикуляційними ознаками, які не змішуються у мовленні дитини.

Вчитель-логопед знайомив дитину з іграшкою – зайченям Заєм, відзначав, що воно ще зовсім маленьке, а тому не знає, як правильно називаються предмети. Педагог показував дитині картинку, повідомляв, що буде називати зображення то правильно, то ні. Дитина мала уважно слухати і на правильне називання підняти руку, щоб Зай зміг запам’ятати вірну назву зображеного на картинці предмета.

Із запропонованим завданням впоралася переважна більшість дітей. Помилкове виконання обумовлюється нестійкістю слухової та фонематичної уваги. Часто наслідком утруднень є неузгодженість між механізмами слухового контролю та прийому, з одного боку, та управління мовленнєвими рухами – з іншого.

Продовженням попереднього було завдання на виправлення деформованого речення, в якому одне зі слів вимовлялося педагогом неправильно (У Вови є табака Боб). Дитині пропонувалося спочатку із зоровою опорою, а потім без неї повторити речення, вірно промовляючи всі слова. Щоб запропоноване завдання було виконане правильно, дитина має усвідомити смисл речення, запам’ятати його, помітити невірно вимовлене слово, виправити помилку, спираючись на уявлення про його фонемний склад.

Для вивчення стану сформованості фонематичних уявлень дітям пропонувалося повторити склади з опозиційними звуками (па – ба, си – зи, ґо – ко) та виконати діагностичне ігрове завдання „Трік-трак, чи це так?”, у якому вчитель-логопед показував дитині картинку, повідомляв, що буде називати зображення то правильно, то ні. Дитина, допомагаючи зайченяті Заю засвоїти правильні назви предметів, мала слідкувати за відповідністю називання зображення педагогом і ствердно або заперечливо кивати головою.

Виконувати завдання пропонувалось лише тим дітям, які впоралися із завданням „Так чи ні”, адже у інших дошкільників вже була виявлена порушена ланка (слуховий контроль), що спричиняла заміни чи змішування звуків, а тому виконання наступного завдання ставало недоцільним. Матеріал до проби добирався індивідуально, з урахуванням звуків, що неправильно вимовлялися дитиною.

Помилки, які допускаються дітьми під час повторення складів, обумовлюються навіть самою незвичною ситуацією відтворення нових беззмістовних звукокомплексів та недостатнім рівнем сформованості кінетичного праксису, який забезпечує переключення з одного артикуляційного укладу на інший.

У результаті проведення діагностичних завдань було виділено 4 групи дітей:

1) з відсутнім слуховим контролем і порушеними фонематичними уявленнями;

2) з наявним слуховим контролем, але порушеною фонематичною увагою (гарний прогноз щодо формування фонематичних уявлень);

3) з наявним слуховим контролем та порушеними фонематичними уявленнями;

4) зі сформованими фонематичними уявленнями, але з наявними змішуваннями звуків у мовленні (порушена артикуляційна ланка).

В цілому фонематичні уявлення дітей середнього дошкільного віку із ФФНМ відповідають власній неправильній вимові, що пов’язано з недостатністю слухової уваги та слухового контролю за власним мовленням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Корекція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.