• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Формування ринкової ціни кінцевого продукту даного проекту (матеріального чи інтелектуального).

Прибуток і рентабельність сучасного виробництва.

ЛЕКЦІЯ 10.

ТЕМА 5. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ

1.Загальне поняття про економічну систему, продуктивні сили, засоби виробництва, три основних питання економіки; продуктивність праці та основні її показники (норма часу, норма продуктивності).

Основні поняття: засоби праці, виробничі сили, виробничі відносини, економічна система, витрати виробництва, собівартість, ціна та прибуток

1.Загальне поняття про економічну систему, продуктивні сили, засоби виробництва, три основних питання економіки; продуктивність праці та основні її показники (норма часу, норма продуктивності).

В основу розвитку людського суспільства покладене матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Виробництво матеріальних благ в кожній суспільно-економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці.

Процес праці включає три основні моменти:

· праця людини;

· предмети праці;

· засоби праці.

Праця людини - це змістовна, цілеспрямована діяльність лю­дей, впроцесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередку­ють, регулюють і контролюють обмін речей між собою і одночасно змі­нюють власну природу.

Предмети праці - це речі (об’єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, піддаючи їх обробці.

Предмети праці бувають двох видів:

· дані самою природою (наприклад деревина);

· ті, що підлягають наступній обробці (руда), їх називають сирим матеріалом або сировиною.

Засоби праці - це речі чи комплекс речей, якими людина впли­ває на предмети праці.

Виробничі сили - це фактори, які забезпечують перетворення речей природи у відповідності з потребами людей, створюючи матеріа­льні і духовні блага, і визначають ріст продуктивності суспільної праці.

До структури виробничих сил належать:

· людина (головна виробнича сила);

· засоби праці:

· предмети праці (засоби виробництва);

· сили природи, які використовуються людьми;

· форми і методи організації виробництва;

· наука;

· інформація.

Оскільки виробничі сили відтворюють відношення людини до природи, то, з однієї сторони, вони повернуті до сил природи, а з іншої - до системи суспільних, перш за все, економічних відносин, в складі яких виділяють техніко-економічні, організаційно-економічні, соціально-економічні, тобто виробничі відносини.

Виробничі відносини - це суспільна форма розвитку виробни­чих сил в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання мате­ріальних і духовних благ.

Такою ж суспільною формою е і відношення власності.

Власністьможна розглядати як виробничі відносини між людь­ми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, пред­метів споживання, послуг, об'єктів інтелектуальної власності у всіх сфе­рах суспільного відтворення.

Відносини власності за своїм економічним змістом охоплюють усю сукупність виробничих відносин, є їх системною сутністю.

Економічна система - це сукупність всіх видів економічної дія­льності людей в процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, об­мін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання та­кої діяльності у відповідності з метою суспільства.

Основними елементами економічної системи, її підсистемами, є:

· виробничі сили;

· техніко-економічні відносини;

· організаційно-економічні відносини;

· виробничі відносини, чи відношення до власності;

· господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою.

Основна функція економіки незалежно від того, чи вона є централізованою, а чи децентралізованою, полягає в розподілі сукуп­ного (інтегрованого) виробництва між виробниками і в розподілі вироблених продуктів серед споживачів.[Вітлінський В. В. Моделювання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 408 с.]

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозді­лів і підприємства в цілому.

При плануванні, обліку і аналізі витрати класифікуються за ознаками і поділяються:

· за місцем виникнення - на витрати виробництва підрозділу, дільниці, служби;

· за видами продукції, робіт, послуг - на витрати на вироби,
групи однорідних виробів, одноразові замовлення, реалізовану продукцію;

· за видами витрат - на витрати за економічними елементами, статтями калькуляції;

· за способом перенесення витрат на продукцію - на прямі та непрямі;

· за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат – на умовно-змінні й умовно-постійні або змінні чи постійні;

· за календарними періодами - на поточні та одноразові.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості - вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту,

Вартість використаних засобів виробництва об'єднує витрати на використання предметів праці (сировини, матеріалів, енергії, тари і т.д.) та частину вартості засобів праці, перенесену на продукцію у ви­гляді амортизаційних відрахувань.

Вартість необхідного продукту являє собою сукупність витрат для відтворення робочої сили і складається не тільки з коштів на оплату праці, а ще й з грошових виплат і безплатних послуг із суспільних фон­дів споживання, які в собівартості промислової продукції відображені частково, у вигляді відрахувань на соціальне страхування.

Обидві ці частини забезпечують просте відтворення виробниц­тва.

Третя частина вартості - додатковий продукт суспільства -використовується для розширення виробництва, виплат та безплатних послуг із суспільних фондів споживання.

Таким чином, собівартість є основою вартості.

Собівартість продукції визначається індивідуальними затрата­ми праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тимчасом як вартість продукції (робіт, послуг) - затратами суспільне необхідної праці.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рі­вня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдоскона­лення цін, визначення доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) вклю­чаються:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витратвключається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, до­поміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату працівключаються заро­бітна плата та інші виплата робітникам, зайнятим у виробництві продук­ції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші вироб­ничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оре­нду земельних ділянок, амортизація тощо.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
3. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
4. VII. Етап проектування
5. VII. Етап проектування
6. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
7. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
8. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
9. Алгоритм формування потенціалу Ф2
10. Алгоритм формування статутного фонду банку
11. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
12. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів

Переглядів: 651