• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги до знань та вмінь.

Вступ

Погоджено

КИЇВ – 20__

Затверджено

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Комунікаційні технології

Кафедра журналістики

Інститут комунікаційних технологій

Укладач: д. істор.н., доцент Денисенко В.А.

для студентів спеціальності 6. 030301 „Журналістика”

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „___” _____ 20__ р.

Зав. кафедри

____________ Карпенко В.П.

Директор інституту

__________ Барна Н.В.

Робоча навчальна програма з дисципліни „Комунікаційні технології”

Укладач: д. істор.н., доцент Денисенко В.А.

Лектор д. істор.н., доцент Денисенко В.А.

Викладач: д. істор.н., доцент Денисенко В.А.

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008р.

___________________________

Дисципліна „Комунікаційні технології” є базовим нормативним курсом для спеціальності 6.030301 „Журналістика”, що викладається в 2 семестрі в обсязі 1 кредиту (36 годин), у тому числі лекцій – 16 годин, самостійної роботи – 20 годин. Підсумок вивчення курсу – залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни.Метою вивчення курсу „Комунікаційні технології” є формування системи знань про технології комунікації, їх ефективність. Вивчення курсу передбачає акцентування на умовах і критеріях ефективної комунікації, формування знань про ідеальну модель ефективного спілкування в умовах соціальних комунікацій. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності роботи журналіста, закономірностей використання окремих технологій у масовій комунікації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки окремих текстів, видань, рекламних та PR-кампаній щодо доцільності та правомірності використання комунікаційних технологій.

Предмет навчальної дисципліни.Предметом вивчення у курсі „Комунікаційні технології” є сама комунікація як соціальний феномен; технології ефективного спілкування; комунікаційні ефекти, які виникають у процесі спілкування; лінгвістичні, структурні засади комунікаційної ефективності; методи і прийоми реклами та PR, що визначають ефективність журналістського матеріалу; аудиторія засобів масової інформації; національний інформаційний простір; умови та критерії ефективності й етичності журналіста в процесах формування громадської думки.

Студенти повинні знати:

· зміст поняття комунікація;

· зміст поняття комунікативний ефект;

· умови й критерії ефективної комунікації;

· сутність методів і прийомів реклами та PR ;

· технології створення комунікативних ефектів у соціальній комунікації.

Студенти повинні вміти:

· кваліфікувати види комунікації;

· реалізувати лінгвістичні норми комунікативної ефективності для різних типів комунікації;

· визначати характеристики аудиторії та адекватність твору цільовій аудиторії;

· аналізувати журналістські матеріали з позиції використання комунікаційних ефектів .

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схеміосвітньо-професійної програми підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра журналістики.

Для засвоєння курсу „Комунікаційні технології” студент повинен мати базову підготовку з курсів „Теорія масової комунікації”, „Види журналістики”. Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМК, жанрову систему, принципи та функції журналістики. Спираючись на ці знання, студенти можуть опанувати змістові аспекти курсу „Комунікаційні технології”. Курс готує студентів до вивчення галузевих журналістик на старших курсах, зокрема газетно-журнального, радіо-, телевиробництва та інших фахових дисциплін.

Система контролю знань та умови складання заліку.Навчальна дисципліна "Теорія масової інформації" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.

Підсумком курсу є залік, що включає 2 дисципліни „Комунікаційні технології” та „Соціологія масової комунікації”. Ваговий коефіцієнт курсу „Комунікаційні технології” складає 50% залікової оцінки. Механізм визначення підсумкової оцінки полягає у введені коефіцієнта зниження (0,5). Формула підрахунку максимальної оцінки є такою:

max100*0,5 („Комунікаційні технології”) + max100*0,5(„Соціологія масової комунікації”) = залікова оцінка.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів під час лекційних занять та контрольних робіт, виконаних студентами самостійно. Студент може отримати максимально: 10 балів за тести, 10 балів за реферативне повідомлення, 20 балів за модульну контрольну роботу в кожному зі змістових модулів та 20 балів за комплексну самостійну роботу (здається в кінці 2 змістового модуля).

Поточний контроль

- реферативне повідомлення – 5 балів;

- тест – 2 бали;

- комплексна самостійна робота – 20 балів

- модульна контрольна робота – 20 балів

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи (по 1 роботі в кінці кожного модуля).

За рекомендацією викладача, студенти, які показали кращі результати за перший модуль, можуть виконувати творчу роботу. Творча робота є підсумком вивчення курсу, її виконання зараховується як залікова оцінка (20 балів). Студенти, які не мають допуску до виконання творчої роботи, складають залік на загальних підставах.

Оцінка формується за принципом накопичення балів. Вагові коефіцієнти модулів та підсумкового контролю подані в таблиці:

Розрахунок підсумкової оцінки за курс (накопичена ):

ПО= ЗМ₁ + ЗМ₂ + залік

Читайте також:

1. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. III. Актуалізація набутих знань
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
9. III. Контроль знань
10. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
11. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
12. IV. Закріплення й узагальнення знань

Переглядів: 711