Розвиток економіки країни, транспортне сполучення

Розташування та природно кліматичні умови

На Українські Карпати припадає лише 10,3 % площі усіх Карпат. Простягаються вони з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині − 100 км. Займають площу 37 тис. км ², або 3,5 % території України. Середня висота Українських Карпат сягає 1000 м., найвищою точкою є г. Говерла (2061 м.).

Клімат в Українських Карпатах помірно-континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця − липня складає: у передгір'ях +18, +20 С°, у високогірному ярусі +8, +10 С°, найхолоднішого − січня − відповідно −3, −6 С° і −8, −9 С°.

Через західну частину Українських Карпат і Розточчя проходить головний Європейський вододіл, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів. До Балтійського басейну належать ріки Сян і Західний Буг (притоки Вісли), а до Чорноморського басейну – ріки Стир, Горинь (притоки Прип'яті), Прут, Тиса, Сучава (притоки Дунаю), Дністер. Даний регіон багатий й на озера, серед них: Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець та інші. Найбільшим озером Українських Карпат є Синевир.

В Українських Карпатах зосереджено понад 1400 природоохоронних об`єктів, що займають близько 2,8 % загальної площі гір, серед них: Карпатський природний національний парк (Івано-Франківська обл.), Природний національний парк «Гуцульщина» (Івано-Франківська обл.), «Ужанський» (Закарпатська обл.), «Синевир» (Закарпатська обл.), «Сколівські Бескиди» (Львівська обл.), Природний заповідник «Горгани» (Івано-Франківська обл.), ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Ґрофа» та «Бредулецький» (Івано-Франківська обл.) і інші.

За адміністративним поділом Українська частина Карпат відносяться до 4 областей України: Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької і Закарпатської. Тут проживає біля 6,5 млн. чоловік (13,7% від загальної кількості в країні).

За останні роки у структурі промисловості Української частини Карпатського регіону проходять суттєві зміни пов'язані з переорієнтацією виробничих зв'язків. Проте, основні промислові центри регіону зберігають спеціалізацію. Це перш за все Львівська економічна зона у якій виділяються два райони: Передкарпатський (Дрогобич − машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Стрий − машинобудування, харчова і деревообробна промисловість; Борислав − нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий розділ і Яворів − виробництво сірки), Північний (Червоноград − видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль − хімічна промисловість, Добротвір − електроенергетика); Львівський − машинобудування, харчова, легка промисловість).

Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області мають схожу спеціалізацію. Основу тут складає лісопромисловий комплекс. Також в даному регіоні розвиваються такі галузі: в Івано-Франківській області − нафтопереробна (Долина, Надвірна), хімічна (Калуш, Івано-Франківськ), машинобудівна (Івано-Франківськ); в Чернівецькій області − машинобудування, харчова і легка промисловість (Чернівці), в Закарпастській області − харчова промисловість (Ужгород, Берегово), машинобудування (Мукачево).

Для української частини Карпатського регіону характерне багатогалузеве сільське господарство. З півночі на південь виділяються такі зони-спеціалізації:

- малополіська (льонарство, буряківництво, хмелярство, картоплярство, молочно-м'ясне тваринництво);

- лісостепова (зернове господарство, буряківництво, м'ясне і молочне тваринництво, свинарство, птахівництво);

- карпатська з підзонами:

А) передгірська передкарпатська (льонарство, картоплярство, молочно-м'ясне тваринництво;

Б) гірська (м'ясо-молочне і м'ясне тваринництво, овочівництво, льонарство);

В) передгірська закарпатська (виноградарство, садівництво, тютюнівництво, молочно-м'ясне тваринництво і птахівництво).

Сучасні заходи, спрямовані на збереження ландшафтного і біологічного різноманіття в процесі сільськогосподарської діяльності, включають впровадження контурного і меліоративного фермерства, регламентацію застосування добрив і хімікатів, пом'якшення негативного впливу тваринницьких ферм на водні джерела.

Щодо транспортного сполучення, то потрібно відмітити, що територію Карпатського економічного району перетинає в усіх напрямках сітка залізничних і автомобільних шляхів, головні з яких виходять на західний кордон України з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою. Міжнародний аеропорт м. Львова з'єднує регіон з багатьма країнами світу.

Вантажні і пасажирські перевезення здійснюються в основному автотранспортом, чому сприяє розгалужена сітка автодоріг з твердим покриттям: Київ-Львів-Перемишль, Київ-Чоп, Рахів-Хуст-Ужгород, Мукачево-Ужгород, Львів-Берегово.

Залізничний транспорт району також високорозвинений: загальна довжина залізничних колій − 2887 км, з них електрифіковані − 1023 км. Основним вантажем, що перевозять залізниці є вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна і хімічна продукція, нафта, нафтопродукти, лісоматеріали, сировина і готова продукція для харчової промисловості.

З північного сходу на південний схід території району проходять нафтопроводи «Дружба», Уренгой-Помари-Ужгород, через які з Росії транспортується на Захід нафта, а також продуктопровід Броди-Самбір-Дрогобич, яким перекачуються бензин і керосин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок списання техніки продовольчої служби.	\|	Історична довідка

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.