• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види надзвичайних ситуацій та їх класифікація.

Діяльність людини як джерело небезпек.

ВУкраїні щороку виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в бага­тьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аварі­ями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.

Як свідчить практика, для роботи в районі надзвичайної ситуації потрі­бне залучення значної кількості людських, матеріальних і технічних ресурсів.

15 липня 1998 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положен­ня про класифікацію надзвичайних ситуацій».

За характером походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняються надзвичайні си­туації:

- техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, не-спровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небез­печних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпе­чення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах, тощо.

- природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідроло­гічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні по­жежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей,

сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рос­лин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери, то­що.

- соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями теро­ристичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна за­гроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важли­вих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомуніка­ції, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухо­вих пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів, тощо.

- воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектри­чних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відхо­дів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій, тощо.

Крім того, необхідно знати, що, відповідно до територіального поши­рення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості лю­дей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій:

I. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситу­ація, що розвивається на території двох та більше областей або загрожує
транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні
матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості
окремої області.

II. Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація,
що розвивається на території двох або більше адміністративних районів або
загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли
для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що пере­
вищують власні можливості окремого району.

III. Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, що виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пунк­ти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матері­альні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості не­безпечного об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситу­ації, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, які не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

IV. Надзвичайна ситуація об'єктного рівня - це надзвичайна ситуація, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не ви­ходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних надзвичайних ситуацій може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виник­нення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих про­мислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення тех­ногенних аварій. Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднен­ня (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техноген­но-небезпечних виробництвах. До них належать у першу чергу хімічно не­безпечні об'єкти, радіаційно-небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпеч-ні об'єкти, а також гідродинамічно небезпечні об'єкти. Останні роки значно зросла також небезпека від аварій та катастроф на транспорті.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру класифікуються за таки­ми основними ознаками:

- за масштабами наслідків (об'єктового, місцевого, регіонального і загаль­нодержавного рівня);

- за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації - у сільському господарстві; у лісовому господарстві; у заповідній території об'єкти особливого природо­охоронного значення; у водоймах; матеріальних об'єктах - об'єктах інфра­структури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та населення - персонал підприємств та установ, мешканці житлових будин­ків, пасажири транспортних засобів, тощо).

Аварії техногенного характеру класифікуються також з урахуванням критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Читайте також:

1. IV етап. Ситуаційний підхід
2. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
3. Багатоцільова багатокритеріальна модель обґрунтування рішень в полі кількох інформаційних ситуацій
4. Банківський кредит та його класифікація.
5. Будівельні роботи, їх визначення і класифікація.
6. Бурові установки для буріння стволів, їх призначення і класифікація.
7. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
8. Вивчення, розслідування ситуацій, що стосуються порушення прав людини.
9. Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.
10. Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
11. Витрати від надзвичайних подій

Переглядів: 3740