МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Питання до самоконтролюЗавдання до заняття Мета заняття. ПЛАН ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 Тема. Педагогічні умови організації самостійної роботи студентів у процесі вивчення педагогічного краєзнавства І. Теоретичні положення теми заняття 1. Управління самостійною роботою студентів засобами педагогічного краєзнавства. 2. Управлінська діяльність майбутніх учителів у краєзнавчій роботі. 3. Організація пошуково-дослідної діяльності студентів за краєзнавчими матеріалами. Навчальна –з’ясувати основні категорії та поняття управлінської діяльності майбутнього вчителя, сприяти створенню позитивної установки на професію вчителя. Розвивальна – розвивати мотивацію до набуття вчительської професії. Виховна – виховувати у студентів самодисципліну, почуття відповідальності Студент повинен знати:сутність управлінської діяльності майбутнього вчителя засобами краєзнавства. Студент повинен уміти: організовувати власну пошуково-дослідну діяльність за краєзнавчими матеріалами, орієнтуватися в розмаїтті думок і підходів, творчо осмислювати здобуті знання. Основні поняття теми: Екскурсія, керівництво, організація, пошуково-дослідна робота, самостійна робота, управління
· Підготуватися до заняття за матеріалами лекції та рекомендованими джерелами. · Підготувати розгорнуту доповідь на тему: «Особливості успішної організації самостійної роботи студентів у вивченні краєзнавчих матеріалів». ІІ. Індивідуальна робота студента 1. Прочитати і проаналізувати з посібника Н.П. Волкової «Педагогіка» § 2.3. «Основні напрями виховання. Громадянське виховання». Написати анотацію, тези, есе, фабулу (на вибір): «Знання про рідний край – завдання громадянського виховання», «Виховання громадянина на уроках «Я і Україна», «Історії», «Української мови», «Української літератури». 1. Розкрийте сутність самостійної роботи студентів у педагогічному університеті. 2. Дайте визначення поняття «самостійна робота студента». 3. Охарактеризуйте види самостійної роботи студентів. 4. Охарактеризуйте особливості краєзнавчої навчальної роботи (зокрема методику навчання М.В. Кларина. 5. Зробіть порівняльний аналіз понять «управління», «керівництво». 6. Охарактеризуйте види самостійної роботи, які викладач використовує у курсі «Педагогічне краєзнавство». 7. Охарактеризуйте функціональні елементи управлінської діяльності вчителя у краєзнавчій роботі.
Рекомендована література:
1. Буряк В.К. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра [Текст] / В.К. Буряк // Рідна школа. – 2001. – №9. – С. 49 – 51; 2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник [Текст] / Семен Устимович Гончаренко – К. : Либідь, 1997. – 376 с. 3. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України головний ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 430 – 432; 4. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті [Текст] : навч. посібник / Василь Васильович Крижко. – Вид. 2-ге допрацьоване. – К. : Освіта України, 2005. – 256 с. 5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес [Текст] / М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Левківський, Ю.В. Сухарніков // Освіта України. – 2004. – 10 серпня. – С. 60 – 61; 6. Молчанов Л., Опріщенко Я. Управління самостійною роботою студентів / Л. Молчанов, Я. Опріщенко // Технікуми, коледжі. – 2007. – №1 (16). – С. 44 – 46. 7. Педагогическая энциклопедия. Гл. ред. – И.А. Кирова и Ф.Н. Петров. Т. 2. – М., «Советская Энциклопедия», 1965. (Энциклопедии. Словари. Справочники) т. 2. Ж – Мясищев, 1965. – С. 518 – 519; 8. Педагогічний словник / За ред. М.Д. Ярмаченка – К. : Педагогічна думка, 2001. – С. 269; 9. Практикум з педагогіки [Текст] : навч. посібник / За заг. ред. О.А. Дубасенюк та А.В. Іванченка. – К. : ІСДО, 1996. – 432 с. 10. Философская энциклопедия [Текст] : В 5-ти томах / Гл. ред. Ф.В. Константинов. – Т. 4. – М., 1970. – С. 160.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТУДЕНТАМ ДО ОСНОВНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ Методичні рекомендації до семінарських занять Метою проведення семінарських занять є осмислення історико-педагогічної спадщини (вітчизняного досвіду), складання акмеографії (побудова моделей різних видів професійної діяльності) педагогів минулого, розвиток умінь самопрезентації, самовизначення по відношенню до проблем освіти та виховання. У рамках семінарських та практичних занять студентам запропоновані для виконання (складання): 1. Підготовка доповідей з теми семінарського заняття; 2. Складання схем з підготовлених матеріалів (у рамках заданої теми); 3. Складання запитань для вікторин (з подальшим її проведенням); 4. Складання графіків, діаграм, схем або таблиць різних видів; 5. Складання кросвордів; 6. Підготовка презентацій; 7. Формулювання запитань; 8. Написання рефератів; 9. Виконання портфоліо. Робота студентів на семінарському занятті може бути організована як індивідуально, так і в групах (від 3 до 5 осіб). Підготовка студентів до семінарських занять здійснюється самостійно, із залученням різноманітних джерел інформації. У процесі підготовки студенти можуть користуватися консультаціями викладача. Участь у семінарськихзаняттях має бути спрямована не просто на набуття певної суми знань, а головним чином на вироблення умінь і навичок (за допомогою отриманих знань) самостійно розбиратися в складних процесах суспільного розвитку. Одним з найбільш ефективних засобів активізації студентів на семінарських заняттях є проблемне навчання, науково-дослідні завдання, що сприяють розвитку творчої думки і процесу пізнання. Семінар вимагає від студентів знання фактичного матеріалу, уміння аргументовано викладати знання в усній формі. У підготовці до практичного заняття необхідно керуватися такими рекомендаціями: 1. Докладно ознайомтеся з темою і планом семінарського заняття, кожним із винесених на розгляд питань. 2. Замовте в бібліотеці відповідні рекомендовані джерела та літературу, насамперед, основну. 3. Прочитайте документальні джерела й основну літературу до кожного з питань семінару, намагаючись осмислити прочитане. 4. Законспектуйте необхідний матеріал, випишіть цитати. 5. Складіть план і текст власного виступу на семінарському занятті з кожного питання. Рекомендації до роботи з текстом 1. Не переписуйте цілі речення або абзаци; краще виписуйте ключові думки, ідеї. 2. Зосереджуйте увагу на наступному реченні кожного абзацу, особливо, коли вони великі. 3. Обов’язково звертайте увагу на так звані слова-сигнали – «отже», «таким чином» та інші, що вживаються з метою акцентуації уваги на чомусь важливому. 4. Уважно ознайомтеся з висновками автора. 5. Відразу після прочитаного перевірте, що ви запам’ятали, і відобразіть ключову думку, факти, власні оцінки у вигляді послідовної схеми. Одним із шляхів запам’ятовування та засвоєння матеріалу є ведення записів прочитаного. Основні форми записів – план, виписки, тези, анотація, резюме та конспект. Конспектувати необхідно цілеспрямовано, заздалегідь уявляючи, які аспекти, положення роботи мають найбільш важливе значення. Дуже важливо робити лаконічні записи, виділяючи і записуючи тільки найсуттєвіше, опускаючи другорядні аргументи, деталі. Важливе значення має продумане оформлення конспектів, їх акуратне ведення. Записи доцільно вести у зошиті, сторінки нумерувати, щоб швидко знайти потрібний матеріал. Конспект не повинен бути суцільним текстом. Необхідно поділити конспект відповідно до логічного плану книги, її структури, це досягається шляхом використання запису відступами, коли одне положення відокремлюється від іншого: використовувати абзаци, спеціальне маркування. Оформлення конспекту має бути чітким, наочним, забезпечувати зручність у користуванні ним. За характером оформлення конспекти поділяються на три види: текстуальний, вільний, змішаний. Під час конспектування джерел з навчальною метою краще користуватися вільним або змішаним конспектом. У вільному конспекті викладання твору ведеться своїми словами, але не виключається використання й авторських фраз, висловів, текстуальних записів. Складаючи вільний конспект, не бажано відступати від авторського плану книги або статті. Помилки припускають ті студенти, які складають конспект відповідно до плану семінару, відступаючи від логічної структури джерела. Вільний конспект надає змогу краще усвідомлювати і закріплювати в пам’яті прослухане, прочитане. Змішаний конспект поєднує позитивну якість не тільки вільного конспекту, але й інших видів запису. У змішаному конспекті допускаються записи і у вигляді плану, цитат, виписок та схем, складених на авторському матеріалі. Таким чином, запис прочитаного, в якій би формі він не проводився, – результат великої самостійної творчої праці з вивчення та засвоєння джерела, важливий етап самостійної роботи. Отже правильна підготовка організації самостійної роботи є важливим чинником підвищення ефективності та якості набуття теоретичних знань. Одне з найскладніших завдань, яке має виконати студент – підготовка доповіді. Доповідь (повідомлення), яку планується виголосити на семінарі, має відповідати таким вимогам: · методологічно правильно і повно розкрити зміст обраного питання; · показати самостійну роботу над джерелами та літературою; · продемонструвати вміння чітко планувати виучуваний матеріал та зрозуміло формулювати головні питання виступу. Підготовка доповіді У підготовці до доповіді за темами семінарських занять можна передбачити наступну логіку: 1. Коротка характеристика періоду. 2. Коротка біографія педагога. 3. Характеристика педагогічних поглядів педагога. 4. Акмеологічні аспекти в діяльності та поглядах педагога. 5. Актуальність поглядів педагога. У підготовці до доповіді рекомендується підготувати наочні ілюстровані матеріали (малюнки, презентації тощо). Час доповіді – від 7 до 10 хвилин. Для студента-доповідача особливого значення набувають три фактори: володіння матеріалом,володіння собою,володіння аудиторією. Вимоги та рекомендації до написання реферату Реферат – одна з форм самостійного опанування студентом певного обсягу знань. Для його підготовки добирається спеціальна література, робляться виписки, які згодом компонують відповідно до поставлених завдань. Кінцевий результат написання реферату – оприлюднення його результатів. Структура реферату: титульний аркуш, зміст, вступ, 2-3 розділи, висновки, список використаної літератури. Загальний обсяг реферату: до 10–12 сторінок, з них до 2 сторінок – вступ, до 0,5 сторінки – висновки до кожного розділу, загальні висновки. Відлік сторінок починають з титульного аркуша. Проте титульний аркуш і аркуш «ЗМІСТ» не нумерують, а починають із третього аркуша –«ВСТУП» у верхньому правому куті із цифри «3». У вступі визначають актуальність теми, особисте ставлення до обраної проблеми, хронологічні та територіальні рамки дослідження, потім аналізують використану літературу, вказуючи внесок кожного автора в розкриття проблеми. І нарешті визначають мету та завдання роботи. Кожен розділ, як правило, є розкриттям суті одного із завдань, який завершується висновком. Можна використовувати й ілюстрації. У висновках до реферату підводять загальні підсумки роботи. Обов'язковою умовою для написання реферату є текстові посилання на використану літературу. У кінці речення ставлять квадратні дужки, в яких зазначають порядковий номер появи в тексті джерела і сторінку, звідки зроблено пряме цитування тексту чи просто передача суті матеріалу, наприклад [4, С. 2]. Список використаної літератури складають по мірі появи посилань у тексті. При цьому зазначають загальну кількість сторінок книги чи статті. Зразок складання бібліографічного покажчика: а) Книга із зазначенням автора: Бойко О.Д. Історія України / О.Д. Бойко. – К. : Академія, 2001. – 675 с. б) Книга без зазначення автора: Рідний край : Навч. посібник / За ред. І.Ф. Прокопенка. – Харків : ХДПУ, 1999. – 527 с. в) Багатотомне видання: Давня історія України: В 2 т. – К. : Либідь, 1995. – Т. 2. – 220 с. г) стаття з періодичного видання: Ковтун Ю. Сузір’я Симеренків / Ю. Ковтун // Слобожанщина. – 2000. – № 16. – С. 224 – 240. Кількість використаної літератури складає не менше 5 джерел. Висока оцінка за виконання реферату залежить від дотримання усіх вище названих вимог та успішного захисту. Виступ (до 10 хв.) має передати основні положення реферату. При цьому особливо враховується вільне володіння матеріалом, вміння аргументовано обстоювати власну думку та зацікавити аудиторію. Читайте також:
|
||||||||
|