ВП – як сучасна форма організації підприємств

Віртуальні підприємства являють собою групи людей, що займаються спільною справою незалежно від їх фізичного місцезнаходження, перетинаючи кордони підприємств і країн, у реальному часі (синхронно) або у відстроченому режимі (асинхронне). Вони (і підприємства, і люди) можуть швидко реагувати на зміни ринку при критично низьких витратах, з точки зору традиційного бізнесу.

Такі віртуальні підприємства можуть і будуть постійно перебудовувати свою конфігурацію та архітектуру процесів, щоб зберігати максимальну ефективність в умовах динамічного ринку. Завдяки своїй здатності створювати та експлуатувати більш новаторські і цілеспрямовані служби за менших капіталовкладень, у більш стислі терміни і зі значно меншим фінансовим ризиком вони складуть серйозну конкуренцію великим традиційним корпораціям.

Віртуальне підприємство (ВП) – співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкується винятково електронними засобами при мінімальному або цілком відсутньому контакті. Це нова форма економічної організації. Місце знаходження партнерів віртуального підприємства втрачає значення., що активізує міжнародну співпрацю. В мережі ВП користувачі отримують до необхідних ресурсів, а мережа забезпечує сполучення і необхідний канал пропуску.

На сучасному етапі тільки виробляться підходи організації виробництва продукції з використанням ідеї віртуальних підприємств. Найбільш загальні риси процесу організації ВП:

- Виробництво товарів або послуг повинно бути спрямовано відповідно до вимог клієнтів більш дешевим і швидким способом порівняно з традиційним підприємством;

- Знання і вміння учасників ВП забезпечувати гнучкість своїх ресурсів, швидко створювати віртуальні команди і віртуальне середовище для спільної діяльності.

- Ефект від ВП можна досягти лише при професійному використанні ресурсів Internet і сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Створення ВП є новим явищем для класичної економічної теорії. Віртуальні організації характеризуються як добровільна тимчасова форма кооперації декількох, як правило незалежних суб’єктів. Це міжорганізаційне гнучке підприємство, що тимчасово створюється для отримання прибутку завдяки розширенню асортименту товарів і послуг. Серед віртуальних організацій слід розрізняти об’єднання «фізично» існуючих фірм, які співпрацюють на основі мережі Internet через причину територіальної віддаленості, та віртуальні компанії, які існують лише у вигляді WEB-сторінок і здійснюють інформаційне забезпечення за певними тематичними напрямами.

Перший тип використовує віртуальний простір як засіб комунікації при об’єднанні матеріальних, фінансових та інших ресурсів для реалізації спільних проектів. Для другого типу організації віртуальна реальність є єдиним можливим способом існування.

Розрізняють також наступні класи віртуальних підприємств:

- Одинарний бізнес (одна угода) і довгостроковий альянс;

- З динамічною структурою і фіксованою структурою;

- З координацією подібно „зірці” і демократичний альянс;

- За масштабом: одиночний рівень і мультирівень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Електронний уряд і цифрова демократія	\|	Участь.Інший фасет класифікації, пов'язаний з «геометрією», відображає участь підприємства одночасно в різних мережах або приєднання до єдиного альянсу (exclusivity).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.