Обкатку і випробування після ремонту

Мета обкатки: виявити можливі дефекти складання і надати можливість деталям припрацюватися (притертися) у сполученнях. До обкатки, приступають, переконавшись, що всі складальні одиниці і механізми закріплені і забезпечене їх доброякісне змащування і що всі огороджувальні пристрої знаходяться на своїх місцях. Перед пуском верстата перевіряють нормальну роботу механізмів, провертаючи відповідні складальні одиниці вручну і перемикаючи рукоятки швидкостей і подач. Одночасно стежать, як надходить мастило до поверхонь, що труться.

Обкатку спочатку ведуть на холостому ходу і на самих малих швидкостях, потім послідовно вмикають всі робочі швидкості аж до найбільшої. На цій максимальної швидкості верстат повинен працювати не менше 1 год без перерви. Точно так само, як механізми обертання, перевіряють роботу механізмів приводу подач.

У процесі обкатки визначають температуру нагрівання підшипників, яка у верстатах повинна бути не вище 50-60 ° С, виявляють стукіт і шум. Усі механізми повинні працювати плавно, без поштовхів і вібрацій, їх пуск і реверсування повинні здійснюватися легко і не супроводжуватися ривками або ударами. Всі органи управління повинні бути зблоковані (пов'язані між собою) таким чином, щоб при включеннях виконавчих органів переміщення і подачі відбувалися суворо узгоджено в часі і повністю виключалась можливість самовільного руху навіть на найменші відстані будь-яких деталей механізмів, частин агрегату. Упори, кулачки і інші деталі автоматично діючих пристроїв повинні забезпечувати надійне вимкнення подач, а механізми затиснутих деталей і інструментів - багаторазове і безвідмовне їх закріплення і розкріплення. Необхідно, щоб системи мащення й охолодження подавали до відповідних місць достатню кількість масла і охолоджуючої рідини.

Безвідмовною повинна бути і робота електрообладнання. У рубильниках, перемикачах, реостатах і всіх інших аналогічних пристроях і апаратах не допускаються навіть найменші несправності. Недостатньо швидке включення або виключення електроапаратури, надмірний нагрів пускового реостата, гудіння реле та інші подібні проблеми під час обкатки верстата чи машини свідчать про дефекти складання або ремонту взагалі. Їх усувають відповідними регулюваннями, а якщо потрібно, повністю розбирають ті чи інші механізми.

Під навантаженням відремонтований і зібраний верстат випробовують шляхом обробки деталей-зразків на різних швидкостях у відповідності з технічними даними паспорта верстата. Випробування ведуть з навантаженням верстата до величини номінальної потужності приводу, знімаючи стружку все більшого перетину. Допускається короткочасне перевантаження верстата, проте не більше ніж на 25% його номінальної потужності. Всі механізми верстата при його випробуванні під навантаженням повинні працювати справно, допустимо лише незначне підвищення шуму в зубчастих передачах. Пристрої, що оберігають верстат від перевантажень, повинні діяти надійно, легко і плавно повинна включатися пластинчаста фрикційна муфта. При найбільшому перевантаженні верстата (на 25%) муфта не повинна самовключаться або буксувати.

На точність і шорсткість обробки верстат перевіряють після його випробування під навантаженням. Перед новим випробуванням потрібно прогріти шпиндель, підшипники, гідросистему і інші основні елементи верстата обкаткою його на холостому ходу. Випробування на отримання необхідної шорсткості обробленої поверхні проводиться обробкою зразка при певних режимах різання. На оброблених поверхнях не повинно бути слідів дроблення.

Для випробування на точність обробки верстат необхідно встановити на фундаменті або стенді і ретельно вивірити за допомогою клинів, черевиків або іншими засобами. Його треба привести в те положення, при якому він був вивірений на стадії складання після закінчення ремонту. Приймання відремонтованого верстата з капітального ремонту проводиться за нормами точності, встановленим ГОСТ 18097-72 для приймання нових токарних верстатів.

Перевірка верстата на жорсткість проводиться (за ГОСТ 7035-75) з метою визначення якості складання передньої бабки, супорта і задньої бабки. Жорсткість верстата зменшується через нерівності на дотичних поверхнях, а також з-за деформації підшипників, клинів, планок, болтів та інших проміжних деталей внаслідок їх поганої пригонки. Показник жорсткості - ступінь деформації випробовуваних складальних одиниць відносно станини під дією зовнішньої сили певної величини. Перевіряють жорсткість динамометром і індикатором, застосовуючи при необхідності оправлення і упори. Впливаючи через динамометр на шпиндель або супорт з певною силою, виявляють відхилення внаслідок деформації за індикатором, встановленим з протилежного боку шпинделя або супорта.

Випробуванням на потужність (проводиться після випробувань верстата на холостому ходу, в роботі і на жорсткість) визначають коефіцієнт корисної дії верстата при найбільшому допустимому для нього навантаженні. Під час випробування обробляють болванку або виробничу деталь, поп

Геометричну точність верстата перевіряють згідно з ГОСТ 18097-72 після випробування верстата на холостому ходу й у роботі. Перевіряють: прямолінійність, взаємопараллельність і спіральну зігнутість напрямних станини;

взаємоперпендикулярність верхніх і нижніх направляючих каретки супорта;

паралельність вісей шпинделя та пінолі задньої бабки, ходового гвинта і ходового вала відносно напрямних станини;

чи збігається центр шпинделя з центром пінолі;

чи збігаються осі ходового гвинта і ходового валу в коробці подач, фартуху і кронштейні.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Яка мета технічного обслуговування обладнання ?

2. Які питання вирішує ремонтна служба ]ВГМ в процесі експлуатації

обладнання ?

3. З якою метою ведеться облік часу, відпрацьованого обладнанням, і як цей облік здійснюється на практиці ?

4. У якій послідовності виконується технологічний процес капітального ремонту технологічного обладнання ?

5. Назвати основні причини виведення з ладу верстата і вказати неполадки по кожній з причин.

6. Які роботи слід виконати перед здачею верстата в ремонт і на кому лежить відповідальність за підготовку верстата до ремонту ?

7. Яка технічна документація повинна бути прикладена до верстата, що направляється у ремонт ?

8. Які з при належностей верстата не входять до обсягу ремонтних робіт

9. У яких випадках верстат може бути не прийнятий в ремонт ?

10. Які роботи необхідно виконати перед розбиранням верстата, направленого у ремонт?

II. Яких заходів вживають щодо складальних одиниць, якщо їх з'єднання виконані з нерухомими посадками ?

12.Назвати і пояснити суть способів очищення і промивання деталей після розбирання верстата

13. Для чого складається дефектна відомість на деталі верстата ?

14 Порядок складання дефектної відомості; спеціалісти, що приймають участь у складанні дефектної відомості.

15.Перелічити основні вимоги до загального складання верстата і складання окремих вузлів.

16.Що служить основою для складання графіка ремонту обладнання і хто його розроблює ?

17.Перелічити види випробувань відремонтованого верстата. Для чого їх проводять ?

18.Чим керуються при випробуванні відремонтованого верстата, підтверджуючи його готовність до експлуатації ?

Література : [ 1, с. 6...26 ]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приймання та випробування верстатів	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.