Види технічного обслуговування і ремонту вагонів.

Особливості експлуатації вантажних і пасажирських вагонів.

Основні підприємства і пункти вагонного господарства.

- вагоноремонтні заводи(ВРЗ) – промислові підприємства для виконання плановго капітального ремонту вагонів, модернизації їх, виготовлення запасних частин і деталей;

- вагонні депо (ВЧД) – лінійні підприємства вагонного господарства залізниць для виконання планого деповського та поточного ремонтів вагонів. Поділяються на вантажні, пасажирські та рефрижераторні;

- пункти підготовки вагонів до перевезень (ПВВ) – розташовані в місцях масового навантаження і вивантаження для виконання поточного ремонту і підготовки вагонів до перевезень; сюди відносяться також промивно-прпарювальні станції і пункти підготовки цистерн;

- пункти технічного обслуговування (ПТО) – розташовують на сортувальних, вантажних і пасажирських станціях для виявлення у усунення технічних несправностей вагонів у транзитних поїздах і поїздах свого формування;

- контрольні пункти автозчепів (КПА) – для ремонту автозчепів;

- вагоноколісні майстерні – виконують ремонт колісних пар із заміною елементів, розташовують на території ВРЗ і ВЧД;

- перестановочні пункти – організовуються на приконрдонних станціях для перестановки кузовів пасажирських і вантажних вагонів з візків однієї колії на візки іншої;

- технічні станції і пункти екіпірування пасажирських вагонів – для заправлення, технічного обслуговування, підготовки пасажирських вагонів до рейсу;

- резерви провідників і контори обслуговування пасажирів – розрашовані на території депо або технічної пасажирської станції і виконують роботу, повязану з обслуговуванням пасажирських вагонів і поїздів.

Інвентарний парк вантажних вагонів поділяється на робочий і неробочий.

Робочий парк вантажних вагонів складається із справних вантажних вагонів, що приймають участь у перевізному процесі та перебувають в поїздах, на станціях, під навантажненням або розвантаженням.

Неробочий парк вантажних вагонів складається:

- несправних, що перебувають у ремонті або його очікуванні;

- у спеціальних формуваннях і на господарських перевезеннях (снігозбиральні поїзди);

- вагонів, що проходять випробування або виконують дослідні перевезення;

- резерву Укрзалізниці.

Парк пасажирських вагонів поділяється на робочий, що приймає участьу перевезеннях пасажирів, і неробочий, що складається з несправних вагонів і вагонів, що використовуються для технічних потреб.

Система технічного обслуговування і ремонтів вантажних вагонів передбачає виконання таких видів робііт:

ТО – це контроль за технічним станом вагонів, які перебувають у складі поїзда, а також порожні, які відібрані для навантаження і непортебують відчеплення від сооставу поїзда; виявлення несправностей та їх усунення, постановка в поїзди і прямування в них справних вагонів;

ТОв-1 – технічне обслуговуання порожніх вагонів, які проходять комплексну підготовку до перевезень з відчепленням від поїзда і подачею на спеціальні ремонтні колії або пункти;

ТОв-2 – технічне обслуговуання вагонів з відчепленням від транзитних, прибулих чи сформованих на станції поїздів для усунення виявлених несправностей і відновлення працездатності вагонві;

ДР – деповський ремонт – це плановий ремонт із заміною деяких вузлів і деталей, що перевершили термін служби, ремонт чи відновлення пошкоджених частин і деталей, необхідні проіфлактичні роботи з вагоном;

КР – капітальний реомнт – плановий ремонт, що виконується на заводах, де усувають всі несправності, поновлюються зношені вузли і деталі вагона, модернізація і фарбування;

КВР – капітально-відновлювальний ремонт, виконується на ВРЗ, де усуваються всі несправності, повністю поновлюються відповідальні вузли і деталі, проводиться модернізація, фарбування, продовжується термін служби вагонів.

Вилучення вантажних вагонів з робочого парку для деповського ремонту установлені за наступними нормативами:

- після виконання деповського ремонту при досягненні 100 тис. км загального пробугу, але не пізніше ніж через 2 роки експлуатації;

- після виконання капітального ремонту при досягненні 160 тис. км загального пробігу, але не пізніше через 2 роки експлуатації;

- після будування у капітального ремонту з продовженням визначеного строку служби вагонів через 210 тис. км загального пробігу, але не пізніше, ніж через 3 роки експлуатації.

Пасажирські вагони проходять такі види технічного обслуговуання і ремонтів:

ТО-1 – технічне обслуговуання вагонів у складі поїзда на станції формування і обороту перед відправленням у рейс і в рейсі на пасажирських станціях, де є ПТО;

ТО-2 – технічне обслуговуання в пунктах формування, проводиться два рази на рік перед початком літніх або зимових перевезень пасажирів (квітень, жовтень);

ТО-3 – єдина технічна ревізія основних вузлів пасажирських вагонів, виконується в пунктах приписки з відчепленням від составу поїзда, а також перед початком експлуатації вагонів, які не використовуються в перевезеннях більше ніж 3 місяці;

ПР – поточний ремонт з відчепленням від составу поїзда в пунктах формування , обертання і на попутних станціях, а також вагонів горячого резерву і тривалого відстою;

ДР – деповський ремонт – плановий ремонт вагонів, що проводиться між КР, з метою відновлення їх працездатності, із заміною чи ремонтом деяких складових частин, а також модернізацією окремих вузлів. Календарні строки проведення ДР вагонів встановлені через 6 місяців для вагонів швидкісних поїздів, поштових – 1 рік, вагонів спецпризначення – 2-4 роки;

КР-1 – капітальний ремонт першого обсягу, виконується на ВРЗ з метою відновлення технічного стану вагонів шляхом заміни несправних складових частин та деталей , модернизація окремих вузлів. Проводитьяс не раніше як через 5 років.;

КР-2 – капітальний ремонт другого обсягу, виконується на ВРЗ з метою відновлення технічного стану вагонів з частковим розкриттям кузова до металу та заміною теплоізоляції і повною заміною електропроводки, модернізація основних вузлів. Проводиться не раніше як через 20 років;

КР-2М – ремонт, за якого виконують ремонтні роботи в обсязі КР-2 з виконанням обов’язкових модернізацій;

КРП – ремонт пасажирських вагонів з відновленням ресурсу несучих елементів і візків, оновлення внутрішнього і зовнішнього обладнання, прдовдення терміну експлуатації до 41 року від побудови;

КВР – капітально-відновний ремонт з відновленням ресурсу несучих елементів кузовів і візків, оновлення обладнання, продовження терміну експлуатації згідно технічних умов. Проводитьяс не раніше як через 28 років.

Нормативи для вилучення в деповський ремонт становлені через 300 тис. км загального пробігу, але не пізніше, ніж за 2 роки експлуатації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура управління вагонним господарством.	\|	Особливості обслуговуання пасажирських вагонів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.