Персонал та його основні категорії

Теоретичні аспекти системи управління персоналом підприємства

Персонал сучасної організації являє собою складне багатоструктурне утворення, яке не відображає його якісні та кількісні характеристики. Кількісні характеристики - це чисельність персоналу, необхідні для досягнення цілей діяльності організації. Зазвичай необхідна кількість працівників розраховується методами статистики, експертних оцінок, розрахунку за нормами обслуговування та ін.. Однак, вірно зауважив П. Друккер, що «кількість майже не має сенсу по відношенню до людей, що володіють знаннями. Їх якість має більше значення ».

Сучасне інноваційне виробництво базується на використанні висококваліфікованої робочої сили, тому підприємства намагаються оптимізувати склад і чисельність працівників. При цьому особові якості працівника особливо впливають на його поведінку в організації, виконання ним професійної і соціальної ролі в колективі. Тому, сучасне управління прагне до розвитку розумових, творчих, трудових і підприємницьких здібностей працівника для досягнення загальної мети організації і задоволення їхніх особистих потреб.

Персоніфікований працівник є вихідною структуроформуючою одиницею аналізу персоналу та розглядається в сукупності всіх якісних характеристик, що впливають на його економічну поведінку. Ці характеристики поділяють на три групи:

1. психофізичні - здібності працівника, стан його здоров'я, працездатність, витривалість, тип нервової системи та ін;

2. кваліфікаційні - об'єм, глибина і різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, які зумовлюють здібності працівника до праці певного змісту і складності;

3. соціальні - рівень соціальної зрілості, ціннісні орієнтації, потреби, мотиви, цілі, очікування та інтереси в сфері праці. Знання даних характеристик допомагає більш ефективно використовувати потенціал працівника, вибрати правильну форму управлінського впливу.

Здоров'я, як одна з характеристик працівника є однією з основних, тому що багато в чому визначає його здатність плідно працювати, розвиватися, вдосконалюватися. Здоров'я населення України значно гірше, ніж у розвинутих країн Заходу (середня працездатність нашого робочого в 2 рази нижче, ніж у США). Значимість етичних цінностей під час спільної трудової діяльності раніше недооцінювалась, проте ще Арістотель вказував на взаємозв'язок етичних та економічних проблем («Нікомахова етика»). Кожна людина для досягнення своїх цілей вибирає засоби, що відповідають шанованим їй цінностей, отже, праця стає моральною цінністю, тому що є не тільки джерелом засобів існування, але й способом саморозвитку, формування людської гідності.

Моральні якості людей (доброзичливість, цілеспрямованість, чесність та ін.) стають об'єктом професійної діяльності. Морально збитковим вітчизняний бізнес роблять такі якості, як правовий нігілізм, необов'язковість, безвідповідальність у взаємовідносинах з клієнтами та партнерами, прагнення до особистої вигоди, споживче відношення до організації і людини та ін.. На багатьох вітчизняних підприємствах стали впроваджувати етичні кодекси, щоб змінити трудову ментальність і забезпечити високоморальна поведінка працівників.

Кваліфікація - головний критерій якості персоналу. Це динамічна здатність людини виконувати передбачені технологією трудові операції або роботу певної складності.

Компетенція використовується це поняття як узагальнений показник кваліфікації працівника, як сукупність знань, здібностей, навичок, що визначаються цілями організації та конкретною ситуацією.

Соціальна компетентність відображає здібності працівника, необхідні для ефективної взаємодії з людьми всередині і поза організації для творчої, підприємницької та інноваційної діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Критерії вибору інформаційної системи	\|	Система управління персоналом підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.