• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

З листа Симона Петлюри до Ю.Гуменюка (1926 р.)

«Я прийшов до керуючої ролі в проводі української політики пізно, тоді, коли не можна було направити пороблених іншими блудів і недоглядів, - коли не згадувати взагалі тяжкої історичної спадщини минулих віків, яка виявилась у загальній непідготовленості народу до самостійного життя і невмінні його поставити над класовими інтересами цілого - нації... Для мене, як для реального політика, який базує свою діяльність на підрахункові дійсних сил, як своїх, так і ворожих, було ясно вже в кінці 1918 року, що ми свою справу на деякий час програли...»

З листа Симона Петлюри до Андрія Лівицького (1926 р.)

«Петлюру», коли ходить не про особу, не так легко знищити, як думають росіяни, і спинити природний розвиток національної свідомості провокаційними заходами федерації ледве чи пощастить росіянам. Як реальний політик, я знаю, що в остаточному моменті справа федерації чи «самостійності» України вирішуватись буде підрахунком організованих сил нашої нації, як політичних, так і військових. Коли це питання буде вирішуватися за мого життя і за моєю чинною участю, то я все робитиму, щоб к цьому моменту українська армія мала десятки тисяч гармат і сотні тисяч рушниць...»

Завдання.Проаналізуйте уривки зі статей і листів С.Петлюри за таким планом:

1. Характеристика українського руху під час першої світової війни.

2. Оцінка діяльності Центральної Ради.

3. Оцінка власної діяльності.

4. Завдання українського визвольного руху.

Виходячи з цього аналізу, дайте загальну характеристику С.Петлюрі як політичному діячеві. Спробуйте це зробити одним-двома реченнями і поясніть свою думку. При цьому спростуйте або підтримайте подані далі оцінки С.Петлюри.

Академік Федір Корш: «Петлюра безмірно вищий за те, що про нього думають. Він з породи вождів, людина з того тіста, що колись у старовину закладали династії, а в наш демократичний час стають національними героями». Володимир Винниченко: «Український «національний герой» С.Петлюра, цей малесенький покірний слуга західної реакції, миршавий гладіатор імперіалістичних цезарів, нещасний раб свого дрібного славолюбства й типічний продукт дрібного національного міщанства, втягненого в великі національно-соціальні катаклізми». Дмитро Дорошенко згадував, що С.Петлюра справляв враження людини цивільної. До військових справ він мав лише той стосунок, що з 1916 року був помічником уповноваженого Земського союзу на Західному фронті. До нього «йшли переважно авантюристи, такі, як полковник Капкан». Михайло Могилянський: «Симон Петлюра — трагічний символ сучасної України, більш національний, це упертий «хохол», трохи тучний, хитрий, недоук і самоуч, але людина з настирливістю, характером і величезним честолюбством, отруєний владою, яка випадково впала йому в руки. Не теоретик і не мислитель, він один вмів організовувати й діяти. Риси гайдамаччини живі в ньому...». Едвард Карр: «Петлюра, самоук, який спробував багато професій і останнім часом займався журналістикою... заповзятливий авантюрист...»: Микола Плав'юк (президент УНР в екзилі): «Всі, хто мав щастя знати його чи співпрацювати з ним, характеризували його як людину скромну, лагідної вдачі, освічену, глибоко релігійну. Був він блискучим оратором, здібним журналіс­том, мав чітко і ясно скристалізоване своє політичне кредо і був здібним впливати і формувати наставлення свого окруження. Все це допомагало йому витворити в народних масах України переконання, що він є справді провідником народу, державним мужем». Іван Самійленко (професор, голова Уряду УНР в екзилі): «С.Петлюра виявив у собі виключний дар далекозорого реаліста, стратега і політика-державника. Він усвідомлював, що успіх Національної Визвольної Революції і війни з московсько-більшовицьким агресором залежатиме, в першу чергу, від здорового тилу».

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Як і попередню, цю роботу можна організувати при вивченні різних тем, починаючи з «Виникнення Центральної Ради» й кінчаючи «Радянсько-польською війною», тобто тоді, коли, на думку вчителя, студенти спроможні будуть сприйняти такий матеріал. Доцільно врахувати методичні поради до попередніх робіт.

Читайте також:

1. Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
2. В «Листах про віротерпимість» він твердить, що держава не повинна втручатися в релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків.
3. З листа до Ольги Рошкевич
4. З листа селянина до газети (1921 р.)
5. З листа Симона Петлюри до Ю.Гуменюка (1926 р.)
6. Зачитування вчителем уривка з листа Максима Рильського до Михайла Стельмаха.
7. Отримання листа
8. Оформлення виконавчого листа
9. Оформлювання листа
10. Перервати висновок листа
11. Порядок складання листа – пропозиції та листа зобов’язання.

Переглядів: 829