Тема: Базові школи (концепції) політичного маркетингу

1. Особливості школи транзакції

2. Системно орієнтована школа політичного маркетингу

3. Школа голосу вальної поведінки та системна школа

4. Моделі політичного маркетингу

Школа транзакції.

До 80х рр. політичний маркетинг застосовував термінологію економічного маркетингу. Перша школа. Інша її назва – менеджеріальна школа. З 90х рр. на ї базі виникає школа взаємовідносин.

Транзакції (в економіці - обмін) і взаємовідносин – дві антагоністичні школи.

В основі транзакції – філософія класичного товарного маркетингу індустріального суспільства.

- Моделювання відносин відбувається за типом «стимул-реакція», тобто вивчається формування, стимулювання реалізація і оцінка..

Для здійснення обміну потрібно виконати певні умови:

1. Сторін має бути як мінімум 2

2. Кожна із сторін повинна володіти тим, що було б ціннісним для іншої сторони

3. Кожна із сторін повинна мати бажання здійснити цей обмін з іншою стороною

4. Кожна із сторін повинна бути вільною у своєму виборі

5. Кожна із сторін повинна мати змогу здійснювати відповідні комунікації

Спочатку обмін трактувався як серія одноразових транзакцій, у процесі яких проходила взаємна передача цінностей з ціллю отримати тактичну вигоду.

В кінці 70х рр. обмін став трактуватися як управління відносинами між акторами політичних транзакцій.

Обмін має свою еволюцію і виражається у такій схемі.

1. Обмін – це управління продажем (управління цінностями між сторонами)

2. Обмін – це досягнення балансу між виробниками і споживачами ринку

3. Обмін – це процес узгодження всіх сторін

Особливість обміну політичним товаром у тому, що учасники представляють не власні інтереси, а діють від імені громадян.

Це призводить до звуження завдання партії у забезпеченні дискретних транзакцій. Сам обмін перетворюється у трансфер – одностороння передача цінностей.

Саме в цій школі логіка товарного обміну розглядається через виборця як пасивного реципієнта. Школа займається маніпулятивними технологіями. Всі дослідники зазначають, що існує парадокс маркетингу транзакцій – споживач розглядається як центральна фігура. Всі обіцянки направлені на вдосконалення його потреб та благ, в кінці кінців вигоду отримує виробник політичного товару – політична партія, лідер, держава.

На думку сучасних фахівців з політичного маркетингу (Ліз Маршмент, Маргарет Скамел, Джон О’Шоннесі) вважають, що час маркетингу транзакцій минув і потрібно розробляти теорії маркетингу взаємовідносин. Ряд дослідників (Європа + Росія) вважають, що маркетинг транзакцій може існувати в різних формах, поєднуючи як обмін так і взаємовідносини.

Школа взаємовідносин. Критерії:

1. Рівень агрегації (з’єднування, компонування – мікро та макрорівень)

2. Нормативний і дискрептивний аналіз

До школи взаємовідносин відносяться ще дві школи – концепція голосувальної поведінки і концепція політичного макромаркетингу – школа систем (концепція систем). Під час виборів домінує школа голосу вальної поведінки – електоральний маркетинг. Концепція фокусує увагу на аналізі поведінки політичних партій, виборців з ціллю подальшого менеджеріального застосування.

Маргарет Скаммелл. На її думку модель електоральної поведінки базується на теорії споживацької поведінки та теорії раціонального вибору.

Положення мічиганської школи (соціально-психологічні), колумбійської школи (соціологія) включені у концепцію голосу вальної поведінки. Усі вони прикладні. Займаються розумінням ролі електорату в демократичних країнах. Кожна школа пройшла свій шлях і має свій досвід у вивченні і впливу на електорат.

Висновки:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Діагностика політичної ситуації та стан політичної напруженості. Консультаційні послуги як інструмент усунення політичних конфліктів.	\|	Продукт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.