МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
За і проти бікамералізму в УкраїніСтруктура парламенту Парламенти бувають однопалатні і двопалатні. В парламенті є два складових структурних елемента: організаційний і політичний. Організаційний – передбачає голову (Спікера) та склад відповідних комітетів. Політичний – голова та його заступники та відповідні політичні фракції. В структуру Верховної Ради України існує ще погоджувальна Рада, до якої входить Голова Верховної Ради та лідери фракцій і голови відповідних комітетів. Роботу Верховної Ради забезпечує апарат Верховної Ради України.
Бікамералізм існував уже за доби Античності як в Афінах – Екклезія (Народні збори) і Рада Чотирьохсот, так і в Римі – Народні збори і Сенат. З кінця XIV сторіччя бікамеральна система парламенту, побудована на соціальному підґрунті, з’являється в Англії. Поряд з представництвом цивільних та релігійних «сеньйорів», зосередженим у «палаті лордів», тут виникало представництво громад (графств, міст, сіл). В Європі бікамералізм став панівною моделлю: всі європейські конституції ХІХ сторіччя запроваджували двопалатну систему парламенту. Відомий теоретик демократичного конституціоналізму Щарль Монтеск’є (Франція) у свої роботі «Про дух законів» (1748 рік), дійшов висновку, що бікамералізм – ключовий елемент механізму розподілу влад: для того, щоб не було зловживань владою корпус законодавців має ділитися на дві частини з тим, щоб «одна узалежню вала б іншу своєю здатністю до взаємних стримувань». Обидві палати мають представляти різні соціальні інтереси. Сьогодні він поширений у більшості країн Європи і Америки (Канада, США, Мексика, країни Південної Америки) Австралії. Держави Азії запровадили двопалатну систему парламенту (Індія, Пакистан, Таїланд, Малайзія); бікамералізм майже відсутній в Африці та на Близькому Сході. Серед членів ЄС мають двопалатну систему парламенту унітарні країни (Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Франція, Італія, Нідерланди, Польща, Чехія, Румунія, Словенія, Ірландія). А Данія і Швеція – держави в минулому з бікамералізмом. На користь існування двопалатної системи парламенту є намагання досягти більш стійкої рівноваги сил між виконавчою і законодавчою владами. У багатьох випадках запровадження чи підтримання існування другої палати було засобом зміцнення влади шляхом її поділу. Як показує досвід Франції, це допомагає уряду у випадку конфлікту з однією з палат спиратись на іншу. Сьогодні мова йде скоріше про певну поміркованість влади, зокрема, щодо гарантування прав меншості від можливих ексцесів з боку ситуативної більшості, що формуються в першій палаті в результаті чергових виборів. Запровадження двопалатної системи парламенту часто є єдиним виходом із хронічного стану суспільства, в якому відсутній соціальний консенсус. Запровадження двопалатної системи парламенту сприятиме покращенню роботи законодавчої машини завдяки тому, що в обов’язки другої палати входить здійснення старанної перевірки часто поспішних рішень першої палати. Термін повноваження другої палати в багатьох випадках конституції чітко не визначають, передбачаючи часткове оновлення їх складу (Франція та ін..). Це підкреслює відмінне становище другої палати і надає їй певні організаційні переваги. На адресу бікамералізму найбільш типовими є такі аргументи: - Друга палата не дає ніякої користі, якщо вона, обираючись за тими ж правилами, що і перша палата, фактично її дублює; - Друга палата лише ускладнює роботу парламенту сьогодні потрібно шукати не гальма, а прискорювачі роботи законодавців. Федеральний бікамералізм відтворює особливості федерації як складної держави, що охоплює подвоєння систем органів влади: одну – для держав-членів, другу – для союзу в цілому. Це подвоєння охоплює і представництво, що на рівні вищих органів влади відображається існуванням двох палат. Панівною моделлю в унітарних державах ЄС виступає нерівноправний бікамералізм. Він – найбільш поширений в унітарних державах ЄС і є внутрішньо найбільш складним. На другу палату в умовах нерівноправного бікамералізму покладаються різноманітні повноваження. Читайте також:
|
||||||||
|