Параметри інформації прийняття рішення

№	Параметр	Значення параметру
	Обсяг	Інформаційна надмірність Субмінімальний рівень Недостатність інформації (інформаційний голод)
	Цінність	Нульова цінність Середній рівень Висока цінність Надвисока цінність
	Вірогідність	Абсолютна (100%) Довірча (80%) Негативна (менш як 80%)
	Насиченість	Висока (80-100%) Нормативна (50-80%) Низька (менш як 50%)
	Відкритість	Секретна Конфіденційна Публічна

Вироблена системою інформація має бути відбита на матеріальному носії й має зберігатися протягом певного періоду або «циклу життя». У зв'язку із цим можна виділити такі операції:

■ Зберігання. Інформація з'являється в результаті спостереження і фіксування певного явища чи події. Перш ніж вона може бути оброблена або використана, вона має зберігатися в будь-якій формі на матеріальному носії чи пам'яті.

■ Перетворення інформації. Збережена інформація може бути перетворена на більш зручну форму для зберігання, передавання, оброблення, сприйняття тощо.

■ Передавання. Інформація безупинно передається в просторі від джерела до запам'ятовувального пристрою, на обробку, користувачеві для прийняття рішень тощо.

■ Сортування, синтез, обробка. Звичайно інформація надходить у випадковому порядку. Для зменшення часу пошуку необхідної інформації, її обробки потрібне попереднє сортування за заданими ознаками. Нерідко потрібно об'єднати, агрегувати низку окремих інформаційних елементів для одержання повного повідомлення. Кількісну інформацію доводиться обробляти з метою зміни її форми, вирішуючи рівняння або застосовуючи аналітичні перетворення.

■ Використання. Після перетворення інформації на зручну для використання форму вона відтворюється у вигляді, необхідному для прийняття рішень.

■ Оцінка. Значення інформації залежить від потреби в ній, достовірності, надійності і своєчасності. Масиви інформації мають систематично переглядатися з метою усунення застарілих даних.

■ Знищення інформації може здійснюватися після її багаторазового використання або при віднесенні її до класу застарілої. Знищення інформації є заключною стадією життєвого циклу інформації.

Можна виокремити такі характерні риси інформації для прийняття рішень у соціальних системах:

Цільове призначення. Інформація має певну ціль на момент передачі її для використання (в іншому випадку,-це шуми). Інформація може мати багатоцільове призначення. Створення нових концепцій, визначення кола проблем, вирішення проблем, прийняття рішень, планування, оперативне керування, контроль, пошук - все це є основними цілями інформації в соціальних системах.

Спосіб і формат. Основними способами передачі інформації в системі є візуальний, звуковий, на матеріальному носії (папір, магнітооптичні носії, електронні тощо). Формат також є загальною характеристикою інформації - значну частину інформації передають у вигляді документів певної форми та засобів віддаленого доступу до електронних носіїв через ПК.

Під документом розуміють семантичну інформацію, зафіксовану на будь-якому носії (крім пам'яті людини й ЕОМ) і будь-якою мовою з метою її використання.

Носій інформації - це будь-яке стабільне матеріальне середовище, у якому фіксується інформація. Документ може піддаватися запису, перетворенню, передачі, зберіганню, збору, пошуку, читанню, використанню. В сучасних системах управління в основному використовують паперові та електронні документи.

Надмірність. Надмірність інформації призводить до збільшення обсягу повідомлення (без збільшення його інформативності), а отже, до збільшення часу його доставки і подорожчанню інформації.

Швидкодія. Швидкість передавання і приймання інформації визначається часом, необхідним для інтерпретації ситуації на об'єкті. Швидкість роботи пристрою системи може вимірятися кількістю даних, оброблених або переданих за одиницю часу (у соціальних системах передавання інформації може здійснюватися з невеликою швидкістю, обмеженою пропускною здатністю людини. Висока швидкість передавання інформації становить інтерес для систем, що діють у реальному часі).

Періодичність. Періодичність або частота передачі інформації пов'язана з необхідністю прийняття рішень. На рівнях оперативного управління надходження інформації потрібне з періодичністю, що відповідає реальним подіям. Періодичність передання або надходження інформації впливає на її цінність (повідомлення можуть втратити будь-яку цінність і не нести ніякої інформації, якщо вони надходять рідко, водночас, занадто часті надходження інформації можуть виявитися перешкодою, що відволікає увагу і викликає перевантаження людини, яка сприймає цю інформацію).

Детермінованість або ймовірнісний характер інформації. Інформація про минуле є детермінованою. Інформація ж про майбутнє завжди містить елемент невизначеності.

Витрати. Як ресурс чи енергія, інформація характеризується витратами на її одержання. Витрати на інформацію визначаються суспільно корисною працею, що витрачається на збір, зберігання, обробку й пошук інформації.

Цінність інформації. Під цінністю інформації або її споживчою вартістю розуміється той матеріальний ефект, який отримується від використання даної інформації. Із цього погляду, можна вважати, що цінність інформації визначається характером об'єкта й істинністю повідомлень. Значною мірою цінність інформації залежить від способу і швидкості її передавання, періодичності, детермінованості, стохастичного характеру, вірогідності, надійності, старіння й інших факторів.

Цінність інформації для прийняття рішень визначається, в основному, цінністю самого рішення. Цінність інформації визначається очікуваними результатами його реалізації і ступенем впливу інформації на прийняте рішення. Зміна цінності інформації в часі може відбуватися або стрибкоподібно (коли існує критичний строк прийняття рішень), або поступово. Залежність між обсягом пові домлень і цінністю інформації звичайно має нелінійний характер - цінність зростає повільніше, ніж обсяг. Цінність інформації може бути негативною для користувача (випадки дезінформації, цілеспрямованої або випадкової).

Надійність і достовірність. Достовірність інформації характеризує рівень відповідності інформаційного повідомлення реальному стану системи. Надійність характеризує технічні можливості засобів передачі й обробки інформації.

Статичність і динамічність. Інформація, що не змінюється в часі, називається статичною. Прикладом статичної інформації є постійні дані типу таблиць фізичних констант, довідники, розклади тощо. Інформацією з динамічними характеристиками є мінливі в часі дані, наприклад оперативні дані про хід виробничого процесу.

Інформація, необхідна для ефективного керування, мусить задовольняти ряду вимог. Серед основних відзначимо такі: інформація має бути цільовою, необхідною і достатньою, надійною і достовірною, своєчасною і має бути представлена у зручному для подальшого використання вигляді.

На ефективність передачі, засвоєння й використання інформації впливають різні фактори, зокрема: мовні, географічні, історичні, соціально-політичні, відомчі, економічні, термінологічні, технічні тощо.

Знання - це інформація, що використовується людиною (ОПР, експертом, фахівцем тощо) за певними правилами, відповідно до визначених процедур і з урахуванням (свого і/або інших людей) ставлення (розуміння, схвалення, ігнорування, погодження, заперечення тощо) до цієї інформації (див. рис. 1.6 на с. 27).

Знання розрізняють як: формалізовані - знання, які містяться в листах, доповідях, звітах тощо, тобто ті знання, які можна задокументувати, відобразити у формі документів (близько 20% знань у суспільстві/організації можна формалізувати); неформалізовані - знання, які важко або неможливо формалізувати - інтуїтивні знання, відчуття, враження, думки (близько 80% всіх знань; такі знання залишаються в свідомості членів спільноти/співробітників організацій).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Середовище прийняття рішень	\|	Проблеми, що потребують рішення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.