• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функціональна і галузева структура суспільного виробництва.

Функціональну структуру суспільного виробництва обумовлює співвідношення галузей відповідно до їх системоутворюючої спроможності. Вирізняють галузі спеціалізації і обслуговуючі галузі.

Галузі спеціалізації визначають характерний напрям виробничого розвитку та місце регіону в територіальному поділі праці. спеціалізація обумовлена природними особливостями території. В першу чергу на вибір спеціалізації впливає існування спроможності виробництва на території регіону ефективного виробництва масової продукції. Здешевлення виробництва масової продукції в регіонах відповідної спеціалізації відбувається за рахунок використання найбільш сприятливих природних умов, сприятливого економіко-географічного середовища, значних виробничих потужностей, кваліфікованих трудових ресурсів, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури.

Функцією обслуговуючих галузей є забезпечення потреб основних галузей виробництва та потреб населення регіону. До них належать перш за все такі галузі суспільного виробництва як будівництво, транспорт, торгівля, зв’язок, житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я, т.п. Крім зазначених інфраструктурних галузей національного господарства вирізняють локальні галузі, що використовують специфічні особливості окремих регіонів.

У функціональній структурі галузі національного господарства також класифікують згідно з особливостями їх територіальної взаємодії, внаслідок якої утворюється територіальна структура виробництва. Вирізняють:

- суміжні галузі, які супроводжують одне одну при розміщенні, що пов’язані тісними виробничими зв’язками. Значення цієї групи галузей збільшуються з розвитком техніки і збільшенням масштабів концентрації, комбінування та кооперації виробництва. Суміжні галузі завжди належать до одного енерговиробничого циклу;

- паралельні галузі, що розвиваються відносно ізольовано на базі різних економічних і природних умов. Вони найчастіше не мають між собою безпосередніх виробничих зв’язків, їх поєднує лише спільне використання ресурсів регіону. Це також означає, що розміщення обслуговуючих галузей у регіоні може бути взаємно обмежене.

Під галузевою структурою регіональної економіки розуміють співвідношення найважливіших техніко-економічних показників, що характеризують обсяги виробництва у різних галузях національного господарства на території регіону. Найчастіше такими характеристиками виступають обсяги споживання сировини і матеріалів, обсяги споживання енергоресурсів і водних ресурсів, обсяги виробництва товарної продукції, співвідношення виробництва і споживання товарної продукції.

Для розміщення видобувної промисловості має значення врахування геолого-географічних умов, якість природних ресурсів, транспортно-географічне розташування районів видобутку. Видобувні галузі, що виробляють масову багатотоннажну продукцію, розміщують таким чином, щоб забезпечити мінімальність витрат на її виробництво та транспортування. Для підприємств, що видобувають цінну та рідкісну сировину, стратегічні корисні копалини, вирішальне значення має стан балансу щодо видобутку та споживання такої сировини.

Стосовно обробної промисловості вирізняють чотири групи видів промислової діяльності у відповідності до вартості найбільш дорогого елементу собівартості продукції:

- матеріалоємні виробництва, до яких зараховують види промислової діяльності з високою питомою вагою витрат на сировину і матеріали. Витрати на сировину і матеріали у таких виробництвах перевищують 30% від загального обсягу витрат. Обсяг капіталовкладень у обладнання і устаткування перевищує обсяг капіталовкладень у забезпечення енергією. До таких галузей належать чорна металургія, важке машинобудування;

- енергоємні виробництва, до яких зараховують види промислової діяльності з високою питомою вагою витрат у забезпечення енергією та високим обсягом капіталовкладень у машини і устаткування, що забезпечують енергопостачання. До таких видів промислової діяльності належать кольорова металургія, хімічна промисловість;

- трудоємні виробництва, які переважно розташовують у місцях концентрації трудових ресурсів. До таких виробництв належать виробництва з відносно високою питомою вагою витрат на заробітну плату, яка наближається до питомої ваги витрат на заробітну плату і і перевищує питому вагу витрат на енергоносії. До таких виробництв належать приборобудування, наукоємні і високотехнологічні виробництва. Частина легкої і харчової промисловості;

- галузі з високою питомою вагою витрат на транспортування продукції, які доцільно розміщувати у районах її споживання. Також до цієї групи галузей зараховують виробництва, які доцільно розміщувати безпосередньо у місцях споживання продукції.

Читайте також:

1. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
7. Аналіз результатів національного виробництва.
8. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
9. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
10. Атомно-кристалічна структура металів
11. Базова алгоритмічна структура
12. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.

Переглядів: 635