При прогнозуванні та корекції розвитку території, як правило, користуються двома способами розгляду проблем її господарства. З одного боку, територію регіону розглядають як частину господарчого комплексу країни, отже її розвиток насамперед узгоджують з потребами національного господарства. Оскільки регулювання та моделювання розвитку всього господарчого комплексу в масштабі національного господарства досить складне, то моделюють розвиток певної галузі – утворюються галузеві моделі.
З іншого боку, господарство території є складним цілісним утворенням, тому моделюють його розвиток як відносно цілісного господарчого утворення – будують територіально-комплексні моделі. Оскільки ці два типи моделей побудовані на різних засадах, то вони суттєво відрізняються одна від одної. Щоб побудувати узгоджену модель, яка б враховувала обидва підходи, застосовують систему оптимізацій них моделей.
Формування системи оптимізацій них моделей відбувається у послідовності:
- одну із запропонованих моделей обирають як базову, іншу – як допоміжну;
- складають кілька проміжних моделей, які є перехідними від базової до допоміжної;
- аналізують характеристики проміжних моделей та результати їх втілення та обирають найвигіднішу з них.
Обрана модель є комплексною територіально-галузевою. В цілому процес формування територіально-галузевої моделі має вид (рис.7.3):
Рис.7.3. Процес формування комплексної територіально-галузевої моделі.
Сукупність галузевої моделі, територіально-комплексної моделі, проміжних моделей і комплексної територіально-галузевої моделі утворюють систему оптимізаційних моделей.
З використанням системи оптимізаційних моделей будують:
- глобально-оптимальну територіальну модель – загально галузеву модель господарства країни;
- локальні галузеві моделі – моделі розміщення на території країни виробництв за окремими галузями;
- моделі розвитку територіальних господарчих комплексів.