Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Соціально-економічна сутність фінансів в ринкових умовах.

Методи та складові науки про фінанси

 

Слід зазначити, що у фінансовій науці є багато нерозв'я­заних проблем. Це, передусім, пов'язано з тим, що економічне життя з часом змінюється, відповідно змінюються взаємозв'язки і сфери активного впливу фінансів на економіку. Фінансова наука повинна бути впорядкованим процесом одержання знань, їхньою повною сис­те­матизацією відповід­но до існуючої економічної ситуації в державі.

Фінансова наука зможе успішно виконати свою роль тіль­ки при використанні певних методів пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи індук­ції і дедукції.

Метод індукції передбачає проведення досліджень шляхом вив­чення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на осно­ві яких вчений до­ходить певних висновків щодо на­явності закономірностей та за­леж­ностей між фінансовими яви­щами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.

При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактично­му матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або ло­гічних висновків. При дослідженні із зас­тосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстра­гування. Абстрагування – це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.

Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юри­дичних
чи фі­зичних осіб дуже складе, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й мо­делі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції більш обґрунтованими.

На основі висновків фінансової науки встановлюється стійкість тих чи інших форм виявлення фінансів У ньому проявляється зв'язок фінансової науки з правовими. Фінансо­ва наукаоснова для відпрацювання принципів фінансової політики.

Фінансова наука, фінансове право та фінансова політика – це напрями дослідження фінансових проблем. Усі вони одна­ково необхідні для всебічного вивчення фінансів. Фінансова наука включає такі розділи: науку про державний бюджет; науку про державні доходи
і податки; науку про фінанси підприємницьких структур; науку про державний кредит; науку про місцеві фінанси, страхування тощо.

 

 

Фінанси є однією з найбільш важливих і складних економічних категорій. Без них неможливе функціонування держави і діяльність юридичних та фізичних осіб, оскільки головним їх призначенням є забезпечення кожної фізичної особи, кожного суб‘єкта господарювання, кожної державної структури достатніми для здійснення їх діяльності фінансовими ресурсами.

Термін "фінанси" з'явився у 18 столітті. Він походить від середньовічного латинського терміна "financia", що означає обов'язкову сплату грошей. Ця сплата пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччині, слово "фінанси" мало негативне значення. Його пов'язували зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному тлумаченні термін "фінанси" став застосовуватися у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспільних груп.

Зі встановленням капіталістичного господарства сформувалась товарно-грошова форма господарювання. Відповідно, формування доходів держави починає здійснюватися у грошовій формі, а фінансові відносини стають більш різноманітними. Зокрема, усувається їх єдиний зв'язок зі скарбницею — відбувається відторгнення монарха від казни. Розвиваються й удосконалюються грошові відносини, деякі натуральні повинності та оброки замінюються прогресивнішою формою оподаткування - грошовою. Удосконалюються і розвиваються функції держави: крім утримання двору і придворних господарств, а також армії і поліції, держава стає активним провідником економічних інтересів великих торговців і виробників, фінансуючи колоніальні завоювання і політику протекціонізму, виникає і набуває розвитку контрольна функція фінансів.

Подальший розвиток фінансових відносин без перебільшення пов‘язаний із демократизацією суспільства. У більшості держав змінюється парламентська влада, зароджується політика соціальної стабільності, яка передбачає необхідність перерозподілу засобів на користь найбідніших верств, установлення соціальних гарантій у вигляді допомоги і пенсій, впровадження спеціальних державних програм із соціального захисту і підтримки. Найвищого розквіту фінанси досягли у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Фінанси перетворилися на універсальний і надзвичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення виробничих та соціальних процесів. Перехід до ринкової економіки характеризується різкою зміною впливу фінансів на процес відтворення. Відбувається якісний і кількісний переходи на новий рівень використання фінансів в економічній системі держави.

Таким чином, розвиток фінансів як історичної категорії можна обумовити такими факторами:

1) суспільний поділ праці та створення товарного виробництва;

2) розвиток грошового господарства, чітке формування та використання основних функцій грошей;

3) поява самостійних, незалежних суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди;

4) виникнення та укріплення централізованої держави, яка забезпечує систему законодавчих та правових норм.

Визначаючи фінанси необхідно дати відповідь на просте і водночас надзвичайно складне запитання – що це таке і що воно в себе включає?

У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів у економічній системі держави. Зарубіжна фінансова наука трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси постають як категорія економічного життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці й державному будівництві і є невід'ємною частиною ринкової економіки.

Для визначення сутності фінансів та засад їх функціонування необхідно надати характеристику фінансовим відносинам і фінансовій діяльності. Фінансові відносини відображаючи рух вартості від одного суб'єкта до іншого, характеризують обмінні, розподільні і перерозподільні процеси і проявляються у фінансових потоках. Фінансові відносини відображають процеси:

— обміну, зокрема у вигляді оплати рахунків за товари і послуги;

— розподілу та перерозподілу: у вигляді сплати податків, виплати дивідендів, отримання субсидій, надходження від розміщення акцій, отримання кредиту, надходження оплати за товари, роботи, послуги тощо.

Фінанси виражають відносини, які виникають:

— між підприємствами у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей та реалізації товарів і послуг;

— державою та підприємствами при сплаті ними податків;

— підприємством і громадянами при внесенні ними податків та добровільних платежів;

— окремими ланками бюджетної системи (державний кредит, місцеві бюджети, державний бюджет та ін.);

— підприємствами та банками у процесі розрахунків з постачальниками, отримання та повернення кредитів;

— на самому підприємстві і в державних органах влади тощо.

Фінансова діяльністьє процесом господарської діяльності, результатом якої є формування доходів і здійснення витрат. З одного боку, фінансові відносини завершуються формуванням доходів одного суб'єкта при здійсненні витрат іншим, а фінансова діяльність, з іншого боку, не може здійснюватись кожним суб'єктом відособлено – доходи надходять від когось, а витрати йдуть комусь.

Фінанси, як і будь-яке інше явище, мають певні ознаки за якими їх ідентифікують. Більшість вітчизняних учених вважають, що суттєвою ознакою фінансів є їх розподільний і перерозподільний характер, а відносини обміну до них не належать. Однак формування доходів та здійснення видатків переважно на основі розподілу та перерозподілу вартості створеного продукту стосується лише державних фінансів. На рівні ж фінансів підприємств цей процес більшою мірою пов'язаний саме з обмінними відносинами. Окремі фінансисти вважають, що характерною рисою фінансів є не просто розподільні чи обмінні відносини, а процес формування і використання фондів фінансових ресурсів чи грошових коштів. Значною мірою це правильно, але дещо обмежує розуміння фінансів. На макрорівні, у сфері державних фінансів, фондовий характер фінансових відносин яскраво виражений. Однак на мікрорівні, у сфері фінансів підприємств, ці відносини сьогодні, як правило, не пов'язані з формуванням і використанням фондів. Оскільки фінансові відносини можуть мати і фондовий, і канальний характер руху коштів, наявність фондів грошових коштів не є ключовою ознакою фінансів.

Головною ознакою, що визначає сутність і форму функціонування фінансів, є рух фінансових потоків, у якому відображаються і фінансові відносини, і фінансова діяльність. Саме вони є тією універсальною властивістю, що поєднує всі аспекти функціонування фінансів.

Отже, фінанси – це економічна категорію, що відображає сукупність фінансових відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання послуг населенню з боку держави та забезпечення виконання державою її функцій.

Призначення фінансів:

– забезпечити розподіл та перерозподіл ВВП;

– забезпечення безперервності процесів відтворення;

– здійснення перерозподілу коштів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами;

– вплив на інтереси суб‘єктів, регулювання різних напрямів соціально-економічного розвитку;

– утворення системи фінансових показників, які відіграють важливу роль індикаторів, стану та динаміки розвитку країни;

– забезпечення контролю між суб‘єктами господарювання за формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Як об'єктивне явище в економічному житті суспільства фінанси можуть успішно виконувати свою роль тільки за певних організаційних засад, тобто за наявності досконалої законодавчої бази та відповідних фінансових інститутів.

Це досягається завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевими цілями відповідного виду діяльності.

 

 


Читайте також:

  1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  2. Аналіз ринкових можливостей.
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  4. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  5. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  6. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
  7. Бізнес-план підприємства: сутність та складові
  8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  9. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
  10. Бюджетні установи: сутність та класифікація.
  11. Валютні відносини, валютні системи як основа міжнародних фінансів
  12. Варіанти вибору ринкових сегментів




Переглядів: 788

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Предмет і мета фінансової науки | Функції фінансів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.