Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття системи права

Категорія “система” використовується в найрізноманітніших галузях людських знань. З філософської точки зору — це специфічно виокремлена із навколишнього середовища цілісна множина елементів, які поєднуються між собою сукупністю внутрішніх відносин і зв’язків. У цьому контексті в юридичній літературі широко використовується поняття “система права”, “система законодавства”, “правова система”, “політична система” та ін. З’ясувати зміст цих понять означає встановити їх складові елементи, їх взаємозв'язки, спосіб організації в процесі утворення та розвитку.

Щодо понять “система права” і “система законодавства”, то вони використовуються для характеристики національного права і законодавства. Ці поняття фіксують у собі аспекти структурної диференціації правових норм або законодавчих актів, яка склалася в тій чи іншій країні в її “національному” праві.

Тісний зв'язок між ними обумовлений тим, що норми права, особливо в розвинутих державах, знаходять своє вираження в законодавстві як в одному із важливих джерел національного права. Поняття “система права” і “система законодавства” розглядаються в науці як однопорядкові, але не тотожні системи, які виражають структуру змісту і форми позитивного права. Їх структури перебувають у тісному взаємозв'язку.

Система права — це сукупність чинних норм права, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диференціація (поділ) її на відносно самостійні структурні утворення (норми, інститути, галузі права та ін.).

Це ознаки характеризують систему права з внутрішнього боку. Вони вказують на те які зв’язки існують між її елементами, на яких принципах вона побудована.

Єдність та узгодженість. Єдність системи права обумовлюється тим, що, по-перше, все право як самостійне явище ґрунтується на єдиних загальнолюдських принципах гуманізму, справедливості, які є своєрідним каркасом права (норми, які не відповідають цим принципам, не є правовими); по-друге, право в усіх своїх проявах охороняється державою і передбачає можливість застосування державного примусу; по-третє, право обумовлене матеріальними, соціальними, культурними, ідеологічними та іншими умовами життя суспільства, для яких характерна відносна єдність.

Узгодженість системи права — це обумовлена наявність субординаційних і координаційних зв’язків між нормами, інститутами, галузями права та відсутність суперечностей в середині цієї системи.

Диференціація (поділ) системи права. Це поняття означає поділ системи на відносно самостійні структурні елементи. В логічній послідовності можна виокремити:

а) структуру норми права;

б) структуру правових інститутів — з поділ їх на окремі правові норми;

в) структуру галузі права — поділ її на логічно пов’язані між собою правові інститути;

г) структуру права — поділ її на логічно пов’язані між собою галузі права.

Об’єктивність системи права. Система права — це не результат свавільного розсуду законодавця, а своєрідний юридичний вираз системи суспільних відносин відповідного людського соціуму. Держава лише надає форми (оформлює) тій чи іншій системі права, її галузям, інститутам.

Систему права можна також характеризувати з зовнішнього боку як одну з уособлених системних утворень суспільства, що означає:

1) належність її до функціональних систем соціального порядку, оскільки її виникнення, існування і розвиток обумовлені загальнолюдськими потребами — наданням організованості і врегульованості суспільним відносинам;

2) її інституціональний характер. Пояснюється це тим, що юридична матерія у вигляді системи норм міститься в нормативно-правових актах, інших джерелах права, які і надають праву чітко виражену інституціональну форму;

3) стабільність і динамічність її як правового явища;

4) пов’язаність її як прямими, так і опосередкованими відносинами з функціонуванням і діяльністю держави, її органів — законодавчих, правозастосовчих, контрольно-наглядових та ін.

Поняття “система права” слід відрізняти від поняття “правова система”, яке є більш широким за своїм змістом. Окрім системи права, правова система охоплює такі структурні елементи, як правосвідомість, правові відносини, правові форми діяльності держави та ін.

 

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. II. Поняття соціального процесу.
  5. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  6. IV. Розподіл нервової системи
  7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  8. IV. Філогенез кровоносної системи
  9. POS-системи
  10. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  11. VI. Філогенез нервової системи
  12. А/. Поняття про судовий процес.




Переглядів: 818

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм | Предмет і метод правового регулювання як вихідні критерії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.053 сек.