Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Засоби пожежегасіння.

Пожежна сигналізація. Засоби пожежегасіння.

 

Призначення пожежного зв'язку і сигналізації — своєчасно оповіщати про пожежу та оперативно керувати пожежними частинами і гасінням пожеж. Для цього використовують телефон та радіозв'язок, електричну пожежну сигналізацію (ЕПС), автоматичну провідну сигналізацію (АПС), безпосередній зв'язок через посильних, а також звуковий зв'язок (електричні дзвоники, гудки та сирени).

Кожна будова повинна мати телефонний зв'язок для виклику пожежної частини, причому в будь-який час доби. Крім того, на території будівництва треба встановити звукові сигнали для подачі тривоги у разі пожежі. Найкращою є система електричної пожежної безпеки і сигналізації, забезпечена лінією зв'язку, джерелом живлення, оповісником і приймальним апаратом. Принцип роботи її такий: на автоматичний оповісник діють пожежні фактори (дим, полум'я, підвищення температури), що сприяє дії електричного сигналу, який передається у приймальну станцію пожежної охорони.

Автоматичні оповісники можуть бути тепловими, світловими і такими, що реагують на дим. На багатьох великих промислових підприємствах використовують комплексні установки пожежної сигналізації (СКПУ), в яких застосовано оповісники трьох згаданих вище типів. Для включення теплових оповісників призначається приймальна станція ТОЛ-10/100, для димових радіаційних оповісників — РУОП (радіаційна установка охоронно-пожежна).

Для виклику пожежної допомоги застосовують телефонний зв'язок (міські, селищні телефонні мережі, що мають для цього спеціальні лінії), а також місцеву телефонну мережу, яка часто має прямий зв'язок з пожежними підрозділами.

Оперативний зв'язок між пожежними частинами, які беруть участь у гасінні пожежі, а також між ними і керівництвом здійснюється за допомогою коротко-та ультракороткохвильових радіостанцій. Цей вид зв'язку особливо зручний, бо радіостанції встановлюють безпосередньо на пожежних автомобілях, завдяки чому здійснюється безпосередній зв'язок їх з диспетчерським пунктом.

 

 

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі на її початку залежить від наявних вогнегасних засобів, вміння користуватися ними всіма працівниками, а також від засобів пожежного зв'язку та сигналізації для виклику пожежної допомоги та введення в дію автоматичних та первинних вогнегасних засобів.

Вода - найбільш дешева і поширена вогнегасна речовина. Вода порівняно з іншими вогнегасними речовинами має найбільшу теплоємність і придатна для гасіння більшості горючих речовин.

Вода застосовується у вигляді компактних і розпилених струменів, як і пара. Вогнегасний ефект компактних струменів води полягає у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів.

Подача води до місця пожежі здійснюється пожежними рукавами. Відкидний рукав від пожежного крана або насоса закінчується металевим соплом, обладнаним розбризкувачем. Розбризкувач дозволяє отримувати компактний або розсіяний струмінь води. Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водним пилом – тверді, волокнисті сипучі речовини, а також спирт, трансформаторне і солярове мастила.

Водою не можна гасити легкозаймисті рідини (бензин, гас), оскільки, маючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні. Не можна гасити водою такі речовини, як карбіди та селітру, які виділяють при контакті з водою горючі речовини, а також металевий калій, натрій, магній та його сплави, електрообладнання, що знаходиться під напругою, ціні папери тощо.

Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщень об'ємом до 500 м3 і невеликих загорянь на відкритих установках. Пара зволожує горючі матеріали і знижує концентрацію кисню. Вогнегасна концентрація пари у повітрі становить 35 % від загальної об'єму.

Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф тощо). У воду додають поверхнево-активні речовини: піноутворювач ПО-1, сульфонали НП-16, сульфонати, змочувач ДП тощо. Солі, що випадають з водного розчину, при попаданні на об'єкт горіння розплавляються і утворюють тверду негорючу кірку. При розпаді солей утворюються негорючі гази, які ізолюють доступ повітря до об'єкту горіння.

Хімічну піну отримують в результаті хімічної реакції кислотного і лужного розчинів з піноутворювачем. При цьому утворюється газ (діоксид вуглецю). Основні властивості хімічної піни - це утворення плівки, яка знижує температуру горіння, утворення пари та газу, які витискують повітря із зони горіння.

Повітряно-механічна піна - суміш повітря (~ 90 %), води (7 %) і піноутворювача ОП-1 (3 %). Характеристикою піни є її кратність -це відношення об'єму отриманої піни до загального об'єму речовини. Піни звичайної кратності (до 20) утворюються повітряно-пінними стовпами, за принципом: вода подається під тиском 0,3...0,6 МПа, попередньо змішана з піноутворювачем, поступає в спеціальний пристрій, який забезпечує відсмоктування повітря. На практиці для гасіння пожеж застосовують повітряно-механічну піну високої кратності (до 200), отриманої в піногенераторах. Ця піна більш об'ємна і має більшу стійкість.

Вогнегасні порошки - це дрібно помелені (на муку) мінеральні солі з різними компонентами, які запобігають злежуванню і збиванню в гранули, їх можна застосовувати для гасіння пожеж твердих речовин, різних класів горючих рідин, газів, металів та обладнання, які знаходяться під електричним струмом.

Працювати з вогнегасними порошками треба в спецодязі; із захисними засобами (респіратори, окуляри).

Вогнегасники застосовують для гасіння загорянь та невеликих пожеж у початковій стадії їх горіння. Залежно від об'єму вогнегасники бувають малоємні (до 5 л); промислові ручні (до 10л); перевізні (більше 10л).

Найбільш поширені хімічні пінні вогнегасники ОХП-10, 0П-М та ОП-9ММ.

Заслуговує уваги ручний вогнегасник ОХП-10 (рис.1) продуктивністю 43...50 л, кратністю піни 5... 6, довжиною струменя до 6 м.

Хімічний пінний вогнегасник - це вогнегасник, заряд якого складається з двох частин: кислотної та лужної. Вогнегасник ОХП-10 має вигляд звареного сталевого корпусу 9, який заповнено лужним розчином. У ньому встановлений поліетиленовий стакан 1 з кислотною сполукою. При повороті ручки 6 більш ніж на 180 градусів шток 5 піднімається і відкриває горловину стакана 1. При перекиданні вогнегасника догори дном сполуки перемішуються, одержана піна з діоксидом вуглецю викидається назовні через отвір виприскування 4. Перед використанням вогнегасника за допомогою шпильки 1 слід проколоти мембрану і прочистити отвір виприскування.

Рис.1. Вогнегасник ОХП-10: 1- кислотний стакан; 2- гумовий клапан; 3- запобіжник; 4- спуск; 5- шток; 6- рукоятка; 7- кришка; 8- ручка; 9-корпус; 10- шпилька
Ручні хімічні пінні вогнегасники використовуються для гасіння твердих речовин, що горять та горючих легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, яка горить. Слід мати на увазі, що піна електропровідна - нею не можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою, вона псує цінне обладнання, речі та папери. Нею не можна також гасити натрій, магній та його сплави, оскільки внаслідок їх взаємодії з водою, наявною в піні, виділяється водень, котрий посилює горіння.

Повітряно-пінні вогнегасники бувають ручні (ОВП-5, ОВП-10) та стаціонарні (ОВП-100 та ОВП-250). За конструкцією вони подібні до хімічних пінних вогнегасників (рис. 2).

Рис.2. Вогнегасник ОВП: 1- корпус; 2- дифузор; 3- трубка; 4- кришка; 5- ручка; 6- важіль; 7- шток; 8- балон; 9- сифона трубка
Повітряно-пінні вогнегасники застосовують для гасіння різних твердих речовин та матеріалів, за винятком лужних металів та електрообладнання, що знаходиться під напругою, а також речей, котрі горять без доступу повітря. Сумішшю в корпусі вогнегасника ОВП-10 є 6 % водний розчин та піноутворювач ОП-1. Тиск у корпусі вогнегасника створюється стисненим діоксидом вуглецю, який знаходиться в спеціальному балоні, всередині (або зовні) вогнегасника. Стиснений розчин по сифонній трубці прямує в розпилювач і дифузор, де проходить утворення повітряно-механічної піни кратністю 60, кількістю 540 літрів та часом дії 45 сек.

 

 

Вуглекислотний вогнегасник -це прилад багаторазової дії з зарядом вуглекислоти. Його доцільно застосовувати в бібліотеках, архівах, лабораторіях, музеях. Промисловість випускає вуглекислотні вогнегасники в ручному (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) та транспортному варіантах.

б)
а)
Вогнегасник ОУ-2, ОУ-8 (рис. 3) має вигляд сталевого балона 6, до горловини якого на конусній різьбі вкручено вентиль 2, із сифонними трубками 7. Запірний вентиль має запобіжну мембрану. Розтруби 5 вогнегасників ОУ-2 ОУ-8 з'єднані з корпусом вентиля шарнірами. Балон заповнено зрідженою вуглекислотою під тиском 7 МПа. При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота викидається з балону, випарюється, сильно охолоджується (до -79°) і виходить назовні у вигляді снігу. Довжина струменя 2...З м, термін дії - 30...40 с. Застосовується в електроустановках, що знаходяться напругою. З метою запобігання обмороженню не можна дотикатись до розтруба оголеними частинами тіла. Перевіряють вуглекислотні вогнегасники зважуванням.

Рис.3 Вогнегасники: а – ОУ-2, б – ОУ-8: 1- рукоятка; 2- вентиль; 3- шланг; 4- ручка дифузору; 5- дифузор; 6- балон; 7- сифона трубка
Порошкові вогнегасники одержують широке застосування, їх випускають наступних типів: ОП-1, «Момент», ОП-2А, ОП-10, ОПС-10, ОП-100, ОП- 250, СП-120.

Ручні порошкові вогнегасники ОП-10 використовують для гасіння невеликих пожеж лужних металів(натрій, калій), деревини, пластмас тощо.

Для створення тиску в корпусі і викиду порошку служить стиснений газ (азот, діоксид, повітря), який знаходиться у невеликому спеціальному балоні під тиском 15 МПа. Вогнегасник ОПС-10 відрізняється тільки за складом порошку та засобом для його викиду (рис. 4).

Крім перелічених вогнегасників, ви­пускають вогнегасники аерозольні хладонові (ОАХ-0,5), вогнегасники хладонові (ОХ-3, ОХ-7), вогнегасники вуглекислотні-брометилові (ОУБ-3, ОУБ-7). вогнегасники автоматичні (УАП-5, УАП 8, УАП-16)тощо.

Рис. 4. Вогнегасник порошковий: 1- корпус; 2- балон; 3- шланг; 4- патрубок
У приміщеннях промислових підприємств засоби пожежогасіння розташовують згідно з вимогами «Правил пожежної безпеки в Україні». У коридорах, проходах, проїздах або інших місцях, крім вогнегасників, розташовують пожежні пункти з набором первинних засобів пожежогасіння.

 


Читайте також:

  1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  5. V Засоби навчання
  6. Адреноблокуючі засоби.
  7. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  8. Акустичні засоби|кошти| захисту
  9. АПАРАТНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ
  10. Банк (філія) - учасник СЕП не має права передавати засоби захисту інформації іншій установі.
  11. ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ЗАСОБИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
  12. ВЕРБАЛЬНІ, НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ




Переглядів: 1550

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні засоби і заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкту. | Дії персоналу при виникненні пожежі. Забезпечення та контроль стану пожежної безпеки на виробничих об’єктах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.