Тема 1.Сутність та основні поняття

Вступ

Київ-2003

Діяльності

І організація іноваційної

Економіка

В.Є.КОМАНДРОВСЬКА

В.І. ЩЕЛКУНОВ

Навчальний посібник

УДК 339.138 (076.5)

ББК У9 (4 Укр), 29р

ПРО266

Складники: В.І. Щелкунов,

В.Є. Командровська

Рецензенті: д.е.н., проф. В.В. Мова

д.е.н., проф. Н.А. Тітова

Затверджено на засіданні секції факультету економіки та підприємництва редради НАУ 20 листопада 2002 долі.

Е266 Економіка і організація іноваційної діяльності: Навчальний посібник / Скл.: В.І.Щелкунов, В.Є.Командровська. - К.: НАУ, 2003. - 124 с.

Навчальний посібник вміщує основні теоретичні положення курсу «Економіка і організація іноваційної діяльності». Призначено для студентів спеціальностей 7.050107 «Економіка підприємства».

ББК У9 (4 Укр), 29р

В.І. Щелкунов,

В.Є. Командровська,

Іноваційна діяльність — це процес, що охоплює весь цикл перетворення наукового знання, наукових ідей, відкриттів і винаходів в іновацію (нововведення). Основою іноваційної діяльності є процес створення та освоєння нововведень, що починається з фундаментальних досліджень, цілеспрямованих на одержання нових наукових знань і виявлення найбільш загальних закономірностей, необхідних для створення іновацій. Іноваційна діяльність може містити ту чи іншу сукупність стадій наукового процесу, аж до наукових досліджень фундаментального характеру, але неодмінно націлених на одержання результатів, придатних для практичного використання при створенні іновацій.

Існує багато прикладів, коли наявність блискучій технологічної ідеї не є гарантією досягнення успіху. Для цього слід одночасно з розробкою ідеї здійснювати цілий ряд заходів, що забезпечують ринкову реалізацію конкурентної переваги та збереження конкурентоспроможності в очах споживачів. Тому сучасному спеціалісту-економісту необхідно мати чітке уявлення про можливості оцінки іноваційних ідей, найефективніші форми організації іноваційної діяльності в умовах вітчизняного ринку.

Основними цілями вивчення курсу «Економіка і організація іноваційної діяльності» є отримання та закріплення навичок економічної оцінки та раціональної організації іноваційної діяльності підприємства, що ґрунтується на передової сучасної економічної теорії.

Основна мета дисципліни «Економіка і організація іноваційної діяльності» - розкрити можливість використання теорії іновацій, її конкретних методів та прийомів для ефективної організації іноваційної діяльності підприємства та оцінки іноваційних проектів.

Головна задача дисципліни - показати можливість використання теорії іновації, методиці оцінки інноваційних ідей та пошуку найефективніших форм організації інноваційного процесу в умовах вітчизняного ринку.

Після вивчення курсу студенти повинні знати:

- сутність та основні поняття іноваційної діяльності;

- місто іноваційної діяльності в економіці підприємства;

- складові іноваційного потенціалу підприємства;

- існуючі методики оцінки іноваційних проектів,

- показники іноваційної активності підприємств;

- визначення ефективності іновацій;

- принципи та методи управління та організації іноваційної діяльності.

Студенти мають уміти проводити оцінку іноваційного клімату та потенціалу підприємства, аналізувати та вибирати іноваційні проекти, що відповідають цілям організації.

Дисципліна тісно пов’язана з такими курсами, які формують студента як спеціаліста у галузі економіки: проектний аналіз, стратегія підприємства, організація виробництва, оцінка конкурентоспроможності підприємства, основи підприємництва, маркетинг, мікроекономіка тощо.

В сучасних умовах інтеграції та інтернаціоналізації у світовій економіці, одної з основних проблем України є недостатня увага до розвитку іноваційної діяльності, що стримує розвиток України як суб`єкта господарського механізму світу.

В даний час, час переходу до ринкових відносин, необхідно переглянути теоретичні основи і практику функціонування економіки України, і на цій основі шукати шляхи входу молодої держави у світове співтовариство не як сировинного додатку і ринку для третьосортних товарів, а як повноправного учасника, на якого потрібно зважати як у політичних, так і в економічних перипетіях сучасного життя.

Перехід України до відкритої економіки може стати неможливим без синхронізації її економічної структури та реформ, аналогічних високорозвиненим країнам.

Нашій державі необхідно реалізувати комплекс заходів по розвитку підприємництва, децентралізації зовнішньоекономічної діяльності, зміні зовнішньоторгової системи, що повинно прискорити процес інтегрування у міжнародний ринок.

Виходячи із ситуації, що склалася, визначаються основні пріоритети сучасної української економічної політики. Це реанімація та стимулювання виробництва, створення сприятливого інвестиційного клімату, приведення якості продукції до рівня, при якому реальним стане вихід на основні світові ринки.

Провідне місце (близько 70%) у експорті найбільш розвинених країн (в тому числі США, Німеччина, Японія) посідають саме наукомісткі, високотехнологічні товари. Їх конкурентоспроможність забезпечується великими витратами, в тому числі з боку держави, на науково-дослідні та конструкторські розробки. Економіка цих країн, та країн, що здійснили потужний ривок у сім`ю світових лідерів, сьогодні будується, в першу чергу, на реалізації наукових досягнень.

У різних країнах проблема реалізації нововведень вирішується по-різному, хоч і можна простежити певні моменти, спільні для більшості сучасних лідерів науково-технічного прогресу, але не підлягає сумніву те, що наука стала реальною виробничою силою на даному етапі, і буде залишатись нею в майбутньому.

Завдання України — у найкоротший час вивчити досвід вирішення цих проблем, визначити шляхи реалізації інноваційної політики в Україні з урахуванням реальних умов.

Перший крок у цьому напрямі вже зроблено, ним стало Розпорядження Президента України від 23.01.1996 р. № 17/96 “Питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів”, де створення та функціонування інноваційних структур визначається, як “один з пріоритетних напрямів підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу для розв`язання завдань технологічного оновлення виробництва”.

Інновації є одним з чинників, що підвищить економічний розвиток країни та забезпечіть становлення на світому ринку як продавця наукоємких товарів, послуг та технологій, а також різного роду факторів, що заважають, гальмують чи навпаки є допоміжними у формуванні сприятливого інноваціційного клімату та реалізації підприємствами інновацій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДІЯЛЬНОСТІ	\|	Соціальні та культурні цілі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.