Створення інфраструктури інноваційної діяльності

Механізми державного фінансування інновацій

Серед фінансових механізмів державної участі в створенні сприятливого інноваційного клімату можна виділити два ключових: фінансування через систему державних науково-технічних програм різного рівня і через спеціально створені фонди.

Підтримка малих підприємств може здійснюватися і шляхом їх участі в державних цільових програмах. Перевагою такої форми підтримки є те, що в цьому випадку не потрібно створювати спеціальних механізмів виключно для малого бізнесу. Однак в цей час для малих інноваційних підприємств доступ до державних замовлень практично закритий. Малим фірмам дуже складно отримати інформацію про тендери по держзамовленнях, і самі результати тендерів нерідко бувають приречені.

У пост-радянський період за участю і підтримці держави з'явився цілий ряд нових форм організації інноваційної діяльності, які сьогодні складають основу інноваційної інфраструктури. До них відносяться: технопарки, інноваційно-технологічні центри, інноваційно-промислові комплекси. Всі вони були створені за прямої фінансової участі держави. До інноваційної інфраструктури можна також віднести наукогради, хоч створювалися вони ще в радянський час для рішення переважно оборонних задач.

Незважаючи на те, що назви більшості з перерахованих структур є калькою із зарубіжних, змістовне наповнення цих понять значною мірою відрізняється від зарубіжних аналогів. Більш того створене різноманіття форм розрізнюється переважно тільки назвами. З точки зору спектра послуг, що надаються, технопарки, інноваційно-технологічні центри, інкубатори малого бізнесу, інноваційно-промислові комплекси практично повністю дублюють один одного.

За кордоном технопарк розуміють як компактно розташований комплекс, який в загальному вигляді може включати в себе наукові установи, вищі учбові заклади, підприємства промисловості. Фірми, що входять до технопарку, можуть знаходитися на різних етапах розвитку інновацій - провести дослідження і розробки, випускати готову продукцію, робити сервісні послуги, займатися посередницькою діяльністю. Технопарк об'єднує як компанії, що починають, так і фірми з налагодженим виробництвом і стабільною ринковою “нішею". Функціонування технопарку засновується на комерціалізації науково-технічної діяльності і прискоренні просування нововведень в сферу матеріального виробництва.

Ще один вигляд інфраструктури- це технологічні інкубатори. Інкубатори являють собою структури, які звичайно є частиною технопарка, і організуються для того, щоб забезпечувати сприятливі умови малим інноваційним фірмам на самих ранніх, ризикових стадіях розвитку їх проектів, коли ще складно визначити імовірність успіху. Світовий досвід показує, що інкубатори звичайно формуються навколо університетів, тому що співпраця з університетами не тільки є престижною, дає джерела і ідеї для нових проектів, але і дозволяє малим фірмам залучати найбільш кваліфікований персонал.

Наукогради самі “старі" з структур, які директивно створювалися в 30-х, 50-х і 70-х роках для розв'язання найважливіших державних проблем науково-технічної і, передусім, оборонної спрямованості. За роки реформ сталося майже стократне падіння асигнувань на оборонну науку, внаслідок чого цілі міста виявилися в найважчому фінансовому положенні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальні та культурні цілі.	\|	Основні компоненти технопарків та їх функції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.