Д. Дворазова зміна хазяїв без ендогенної агломерації
Г. Одноразова зміна хазяїна з ендогенною агломерацією
Такі життєві цикли зустрічаються серед паразитичних найпростіших, „проміжним” хазяїном яких можуть бути кровосисні членистоногі, в яких, так само, як і в «остаточних» хазяях–хребетних відбувається нестатеве розмноження шляхом поділу, а статевий процес взагалі невідомий (трипаносоми, піроплазми тощо).
Z –другий проміжний хазяїн
Прикладом такого триксенного життєвого циклу є розвиток цестод-стьожаків, лігул, спірометр, у яких послідовно чергуються два проміжні хазяї. Тільки в другому проміжному хазяїні розвивається друга личинкова стадія, здатна заражати остаточного хазяїна і яка є для нього інвазійною.
Розглянутим вище типам розвитку притаманний розвиток статевозрілих стадій і статеве розмноження в хазяїні, який визначається як остаточний (дефінітивний). Таким хазяїном можуть бути як безхребетні, так і хребетні тварини. Дисперсія стадій розселення (пропагативних стадій) у багатьох паразитів може супроводжуватися їх більш або менш значним розвитком у цисті чи яйці, або безпосередньо у зовнішньому середовищі.
Натомість життєві цикли ларвальних паразитів, у яких саме личинкові, нестатевозрілі, стадії розвиваються в хазяїні (зазвичай одному), якого у цьому разі можна прирівняти до проміжного, мають своєрідний характер. З огляду на те, що у такому хазяїні не відбувається нестатевого розмноження, цей цикл певною мірою близький до розглянутого вище типу ІА (без зміни хазяїна та ендогенної агломерації). Його можна зобразити таким чином:
(♀♂) – статеве розмноження в зовнішньому середовищі
Рідше у ларвальних паразитів відбувається розмноження у хазяїні, наприклад, поліембріонія у їздців та, відповідно, наявна ендогенна агломерація. Це вже можна розглядати як варіант типу ІБ і зобразити таким чином: