Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Явище омонімії в українській мові

Омонімія і паронімія в українській мові. Повні (лексичні) і часткові (лексико-граматичні) омоніми. Омофони, омоформи, омографи. Міжмовні омоніми. Стилістичне використання омонімів. Пароніми

План

1. Явище омонімії в українській мові.

2. Неповні омоніми: омофони, омографи, омоформи

3. Омонімія і полісемія.

4. Міжмовна омонімія.

5. Явище паронімії в українській мові.

 

 

Література

1. Гнатюк Л.П. Українська мова. Особливості практичного застосування / Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В. — К. : Знання-Прес, 2006. — С. 5-9.

2. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови / Жовтобрюх М.А., Кулик Б. М. – К.: Вища шк., 1972. – С.28-31.

3. Сучасна українська літературна мова: навч.посіб. / С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ [та ін.] ; за ред. С.О.Карамана. – К. : Літера ЛТД, 2011. – С. 22.

4. Сучасна українська літературна мова : Підручник /М.Я.Плющ, С.П.Бевзенко, Н.Я.Грипас та ін.; За ред..М.Я.Плющ. – К.:Вища шк., 2005. – С. 122-124.

5. Сучасна українська мова: Підручник /О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін., За ред. О.Д.Понамаріва. – К.:Либідь, 2005. – С. 42-47.

 

О м о н і м и (від гр. homos — однаковий і onyma — ім'я) — це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і написанням. Напр.: кран водогінний і кран будівельний, метелиця — «заметіль, хуртовина» і метелиця — «народний танець», лимонка — «сорт груші» і лимонка — «ручна граната», кава — «напій; тропічне дерево, насіння цього дерева» і кава — діалектний синонім слова галка. У лексикології розрізняють омоніми лексичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні.

С и н т а к с и ч н і омоніми — звукові комплекси, один з яких є словом, а другий словосполученням, наприклад: потри — по три, добою — до бою, сонце — сон це, цеглина — це глина. С л о в о т в о р ч и м и омонімами є однакові звукові комплекси, що виникають притворенні похідних від різних за звучанням слів, наприклад: кормовий від корма і кормовий від корм, засипати від спати і засипати від сипати. М о р ф о л о г і ч н і омоніми — це однакові звукові комплекси, що утворюються при відмінюванні та дієвідмінюванні: молодій — наказовий спосіб дієслова молодіти і молодій — форма давального відмінка однини прикметника молодий у жіночому роді. Морфологічним явищем є також омонімія кореневих та інших морфем: антропоїд — «людиноподібна мавпа», колоїд — «речовина, що не кристалізується», ромбоїд — «ромбоподібний» (тут друга частина слів зводиться до гр. еісіоз — вид), у словах буквоїд, короїд другий компонент пов'язаний зі словом їсти.

Л е к с и ч н і омоніми — це слова різні за значенням і однакові за звучанням. До наведених прикладів можна додати: блок — «пристрій для підіймання вантажів» і блок — «союз, об'єднання», клепати — «загострювати (косу, ніж)» і клепати — «зводити наклеп». Лексичні омоніми бувають повні й неповні. П о в н і лексичні омоніми — це слова, що належать до однієї частини мови і збігаються в звучанні у всій системі форм. Наприклад, слово лимонка — «груша» і слово лимонка — «ручна граната» є омонімічними в усіх відмінках і в обох числах. Такого типу омонімів найбільше серед іменників та дієслів: займатися — «спалахувати» і займатися — «робити щось», курити — «порошити» і курити — «палити».

З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода¹ – стовбур зрубаного дерева, колода² – комплект гральних карт – омонімія).

Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення слова голова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слів колода¹ і колода² нічого спільного немає).

 

За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов.

Перший клас має такі види.

а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова.

Порох¹ – пил порох² – вибухова речовина.

б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів

слати¹ (із сълати) і слати² (із стьлати).

в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ

кормовий¹ – від корм

кормовий² – від корма.

г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення

провід¹ – керівництво – провідник¹ – людина

провід² – дріт – провідник² – матеріал.

Другий клас має такі види.

а) Запозичене слово тотожне до слова української мови

Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.).

б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова

Гриф¹ – хижий птах (гр.)

гриф² – частина струнного музичного інструменту (нім.)

гриф³ – штемпель, відбиток (фр.)

 

З погляду морфологічної будови в українській мові виділяються дві групи лексичних омонімів: н е п о х і д н і (кореневі) та п о х і д н і . Кореневих найбільше серед іменників, значно менше серед дієслів та інших частин мови: в'язь — «утворення плоду» і в'язь — «вид риби», лава — «ряд людей», лава — «пристосування для сидіння», лава — «вулканічна маса», лава — «вибій у шахті». Похідні виникли в процесі творення нових слів або внаслідок розвитку фонетичної системи мови: зважуватися — «визначати свою вагу» і зважуватися — «насмілюватися»; вити — «з'єднувати, сплітати» і вити — «видавати жалібні звуки, голосно стогнати».

Міжмовна омонімія. У різних мовах існують однакові звукові комплекси, що мають відмінне значення. Явище міжмовної омонімії властиве

не тільки близькоспорідненим, а й досить віддаленим щодо походження мовам. Так, майже омонімічними є лат. bis — «двічі» та укр. біс — «диявол, сатана».

 


Читайте також:

  1. Антоніми в українській мові
  2. Асиміляції приголосних в українській мові
  3. Багатозначність слів у сучасній українській мові
  4. Банкрутство підприємств як економічне явище
  5. Безробіття як економічне явище. Суть ,рівень та види безробіття
  6. Безробіття як соціально-економічне явище
  7. Безробіття як соціально-економічне явище.
  8. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
  9. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
  10. Вболівальники як соціально-психологічне явище.
  11. Видоутворення як основне явище еволюційного процесу.
  12. Вимова голосних звуків в українській мові




Переглядів: 6597

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пряме та переносне значення слова | Омонімія і полісемія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.