Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Стилістичне використання антонімів

 

Прояви антонімії різноманітніші в лексиці уснорозмовній, художньо-белетристичній та суспільно-політичній і обмеженіші в офіційно-діловій та науковій. Термінологічний великою мірою характер лексики останніх двох стилів звужує можливості не тільки антонімії, а й синонімії та полісемії. Своєрідним проявом антонімії (як правило, однокореневої) тут є наявність термінів, що позначають протилежні явища, процеси (циклон — антициклон, залежність — незалежність).

У системі виразових засобів мови антоніми відіграють досить важливу роль. Це зумовлюється насамперед тим, що вони допомагають створити контрастну характеристику образів, предметів, явищ: «Подумати тільки: на вогні, вкраденому для людей Прометеєм, люди спалили Джордано Бруно!» (газ.). Використовують антоніми в усіх стилях мовлення, але, звичайно, різною мірою. В офіційно-діловому стилі вони, хоч і рідко, але все-таки вживаються, бо й тут часом є потреба щось протиставити чи зіставити: «Говорячи про ініціативу щодо переселення німців з Росії в південні області України, Президент зазначив, що йдеться не про якесь запрошення, а лише про відновлення історичних прав репресованого народу, який свого часу проживав у п'яти областях України» (газ.).

Науковий стиль, а особливо його різновиди теж використовують антоніми як засіб відтворення шляху логічних роздумів, як засіб посилення впливу на сприймача інформації: «Енергію можна одержувати й від морських електростанцій. Енергія припливів і відпливів — один із небагатьох видів енергії, не зобов'язаних своїм походженням теплу сонячних променів. Піднімання хвилі зумовлене силою тяжіння Місяця й Сонця. В' кожній точці океану ця сила в шість мільйонів разів менша за силу тяжіння води, але, підсумована по всій його поверхні, вона становить гігантську величину» (О. Меркулов).

Часом елементи (лексичні, синтаксичні, фразеологічні) офіційно-ділової та наукової мови використовуються в текстах художньо-белетристичного й публіцистичного стилів: «Лексикон цього безсумнівно талановитого хлопчика досить твердо вклався в два слова: «гам-гам», причому цих слів він не пускав на вітер, а проводить їх у життя» (В. Чечвянський).

Найбільше застосування як стилістичний засіб антонімія знаходить у публіцистичному та художньому стилях. Тут вона дає невичерпні можливості для створення картин, у яких використовується пряме й переносне значення слова, різке й несподіване зіткнення різнорідних понять, зокрема в заголовках: «Війна і мир», «Батьки і діти», «Друзі й вороги», «Угору по сходах, що ведуть униз».

Часом у ролі антонімічних заголовків виступають і семантично розмежовані на протилежні поняття синоніми: «Базар як дзеркало ринку».

Антоніми є одним із важливих стилістичних засобів не лише завдяки їхнім внутрішнім семантичним властивостям, пов'язаним і'з називанням протилежних за значенням реалій, а й тому, що антонімічні протиставлення не є чимось застиглим, обмеженим. Автор може використовувати антоніми не тільки за усталеною в мові схемою, а й залежно від особливостей власного світосприймання. Контекстуальні антоніми завжди образні: на відміну від загальномовних вони вживаються здебільшого в публіцистичному, художньому, розмовному стилях. Наприклад: «Зболений, стривожений дух поета руйнував і так розладнане крутими емігрантськими дорогами життя, а могутня творча енергія повсякчасно пульсувала, здобуваючи хай тимчасову, але натхненну, плідну перемогу у вигляді поезій, поем, повістей, есе... Все, що вимучувало його сумління, емоційно вибухало в слові і розряджувало наелектризовану болями і тривогами атмосферу внутрішнього'життя, яке для більшості його сучасників було незрозумілим, чужим, а незрідка й безпідставно оскаржуваним, осуджуваним» (М. Жулинський). У лексичній системі мови значення цих слів не протиставляються, такого протиставлення їм надається в індивідуальному авторському вживанні, тому контекстуальні антоніми є, як правило, витвором індивідуальним, а не загальномовним.

Антоніми посідають помітне місце серед виразових засобів мови, відіграють чималу стилістичну роль. Це пояснюється тим, що вони дають можливість створити контрастну характеристику образів, понять, предметів, явищ. Використовуються антоніми для відтворення шляху логічних роздумів, як художній прийом зіткнення понять еволюційного контрасту: «Можна б згадати, скільки політичних пристрастей і чвар розбилося об стіни цього собору, скількох бачив він можних, скількох нападників і молільників, Багато рук будувало й захищало собор, ще більше рук, мабуть, замахувалося на .нього, але, мабуть, ніколи ще не нависала над Софією така загроза, як нині, бо й війни, здається, такої не знали ні наша земля, ні ціле людство» (П. Загребельний).

Антоніми сприяють підсиленню, увиразненню певного поняття. З цією метою поняття розщеплюється на антонімічні компоненти: «Часом ми вельми переконливо говоримо про складність того чи того типу людини, наперед припускаючи цю складність у заданій класичній багатозначності: шукай у, чесноті зла, у злі — чесноти, в любові — моральності або аморальності, у зіткненні полярностей — істини» (газ.).

Антонімічні стосунки пов'язуються зі стилістичними функціями, що їх виконують слова-антоніми в певному контексті. Функція протиставлення полягає у вживанні антонімів для розмежування понять і реалій за семантичними ознака ми! Часом таке протиставлення в тексті викликає ріакий злам у його семантичній структурі: «Розгортаєш то одну, то другу книжку, звіряєш, як скупий - свої скарби, чи все на своєму місці, чи не забув часом чого-небудь. Тоді — книжку на груди, очі заплющив і шугнув, як крилами, в такі хмари, що й голова піде обертом. У коморі темненько, в саду тихо — іскрою літаєш над грішною землею; і немає стін, і немає впину по всіх шляхах на широкому світі. І несподівано спаде на думку: «А який найбільший город в Аргентині?» — спиняєшся, боязко лупаєш очима: чи не отакий... от, здається, ні!.. І летиш сторчака із хмар, нашвидку розкидаєш книги, ., шарпаєш листками, аж серце б'ється. Знайшов — так. Зітхається легенько — слава Богу. Спочинеш трохи, покладеш до серця свій затяганий, чорнилом залитий, чарівний талісман — і ще сміливіше, ще вище здіймаєшся вгору» (С. Васильченко).

Вживаючись у функції зіставлення, слова, що перебувають в антонімічних стосунках, допомагають порівнювати різні реалії та поняття:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне. (М. Рильський)

Іноді використовується разом і зіставлення й протиставлення антонімів:

Так лагідно той час садівники зовуть,

Коли збираються у понадморську путь

Лелеки й ластівки — ці бистрі, ті ліниві,

Коли сузір'я кіп золотяться на ниві,

І ллється дзвіи коси серед густих отав,

І коник на гачку спадає в тихий став. (М. Рильський)

Стилістична функція антонімічної градації базується на відокремленні понять, виражених антонімами, на розмежуванні їх одне від одного в часі, просторі. Це допомагає митцеві слова яскравіше змалювати картину змін тих чи тих подій: «На порозі темної комори появилася баба: — чого ти ревеш, бодай тобі кістка в горло?! І зразу до Матері Божої на небо:—Мати Божа, царице небесна! Як не дає він мені покою, не дай йому ні на тому світі, ні на сьому\> (О. Довженко);

Антонімія лежить в основі таких художньо-зображальних прийомів, як антитеза, епітет-оксимсрон, іронічне зіставлення.

Антитеза (гр.)—стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок, почуттів, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара (загальномовна або контекстуальна). Різке протиставлення понять дає можливість авторові створити надзвичайно виразний, об'ємний образ.

Антитеза сприяє змалюванню картин, у яких зіставляються прямі й переносні значення слів, використовується різке й несподіване зіткнення різнорідних понять: «Живімо красиво!»— сказав колись А. С. Макаренко своїм вихованцям, маючи на увазі повсякденне, буденне життя-буття. Він виходив з того очевидного припущення, що чиста сорачка приємніша за стріпане ганчір'я, що сонце й повітря спортивного майданчика веселіші за морок підворіття, що музика балу людяніша за корчемну надсадну нудьгу. Що жити красиво, дотримуючись умовностей, які прикрашають життя, не втрачаючи своєї гідності та не ображаючи чужої, набагато радісніше й спокійніше, ніж тинятися на перехресті в пошуках випадкового, як раптова смерть, брата по чарці» (журн.).

Антитеза буває проста і складна. Тобто це може бути антонімічна пара в межах одного речення: «Гірко заробиш— солодко з'їси», «Піймав карася за порося». Це може бути.просте чи складне речення: «У лісі був, а дров не бачив», «У бороді гречка цвіте, а в голові й не орано».

Але є антитези, в основі яких лежить не просто антонімічна пара. Це може бути цілий ряд таких пар, що створюють певний образ: «Земля пахне торішніми травами і молодою м'ятою, вічністю і миттю» (Григір Тютюнник);

Я — Оксана, вічна твоя рана,

Журна вишня в золотих роях,

Я твоя надія і омаиа,

Іскра нероздмухана твоя! (І. Драч)

Часом антитеза являє собою дуже поширене речення чи навіть цілий твір (наприклад, вірш), у якому дві частини протиставляються одна одній:

Зринає, голосний і розмаїтий,

На шістдесят земних коротких літ

З грузького диа — латаття ніжний цвіт»

Щоб иам жагу неситу упоїти.

Як тішать нас озера, гори, квіти,

Роса, і теплий грім, і шепіт віт,

І людська творчість споруджає міт

Під саме иебо, зорями розшите.

Та скоро попіл сутінних обслон

Спадає, глушить веселковий тон

Думок, жадань і щирого завзяття.

А дні летять, як вітер; рвуть стерно

І топлять нас. І білий цвіт латаття

Вертають иа мулке і чорне дно. (М. Зеров)

Епітет-оксиморон (гр. «дотепно-безглузде»)— мовна фігура, в якій поєднуються два протилежних за змістом' слова, що в сукупності дають нове поняття. Такі фігури допомагають повніше відтворити складність і суперечливість зображуваних явищ. Уміле використання оксиморонів надає мовленню витонченості й дотепності, тому поети, прозаїки, публіцисти часто вдаються до цієї фігури, зокрема в заголовках: «Безчесна доброчесність, Отруйна протиотрута, Невлаштований благоустрій, Небезпечна безпека, Солодкий біль, Гаряча мерзлота, Далеке стало близьким, Гірчить від солодкого»;

Прощай, прощай, чужа мені людино!

Ще не було ріднішого, як ти,

Оце і є той випадок єдиний,

Коли найбільша мужність — утекти. (Л. Костенко)

Прийом антонімічної іронії полягає в тому, що слово сприймається не в прямому, а в протилежному розумінні, тобто стає самоантонімом: Розжалобивсь, як вовк над поросям — від'їв ніжки та й плаче; Пожалів вовк кобилу — зоставив хвіст і гриву; Добрий баранчик, та по-вовчому виє; Така гарна, що як вигляне в вікно, то потім собаки на те вікно три дні гавкають.

Антонімія використовується як композиційний засіб: за її принципом складаються афоризми, гумористичні й сатиричні вислови, байки, гуморески, ліричні строфи: «Тіні твої живуть і зникають. Те, що в тобі вічне, не зникне ніколи» (східна мудрість); «Усі жанри добрі, крім нудних» (Вольтер); «Той мурує, той руйнує» (Т. Шевченко).

Про широке використання антонімії в розмовному мовленні можна говорити на тій підставі, що антоніми наявні в усіх жанрах народної творчості — піснях, прислів'ях, приказках:

Зя городом качкн пливуть,

Каченята крячуть.

Вбогі дівки заміж ідуть,

А багаті плачуть, (нар. пісня)

Прислів'я та приказки: на чорній землі білий хліб родить; порожня бочка гучить, а повна мовчить; краще синиця в руках, як журавель у небі; не мала баба клопоту, так купила порося; не мала дівка лиха, так Каленика привела; на городі бузина, а в Києві дядько.

Таким чином, антонімія використовується досить широко як стилістичний засіб. її можливості в цьому плані вужчі, ніж у синонімії, але ширші за можливості омонімії й паронімії.

 

 


Лекція № 4 (5)


Читайте також:

  1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  3. Аналіз використання капіталу.
  4. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  6. Аналіз використання обладнання.
  7. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
  8. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
  9. Аналіз використання фонду робочого часу.
  10. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
  11. Аналіз ефективності використання оборотних активів
  12. Аналіз ефективності використання основних засобів.




Переглядів: 13184

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальномовні та контекстуальні антоніми | Фонетичне і граматичне освоєння іншомовних слів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.