Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Неформалізовані наївні способи або інтуїція.

3. Формалізовані наївні способи або традиційні логічні прийоми – ті, які знаходили застосування майже з моменту виникнення економічного аналізу, найчастіше використовуються та здебільшого призначені для елементарного оброблення інформації та її відповідного оформлення завдяки їх простоті.

4. Формалізовані причино-наслідкові способи або прийоми факторного аналізу – дають змогу встановити не тільки зміну результативного показника, як це досягається традиційними прийомами, але й причини його зміни. Без глибокого і всебічного вивчення таких причин неможливо зробити висновки про результати діяльності, виявити резерви виробництва, обґрунтувати відповідне управлінське рішення.

 

2.2. Економіко-логічні (традиційні) методи економічного аналізу.

Традиційні прийоми, які часто використовують для аналізу є найпростішими. До них належать: деталізація, порівняння, групування, абсолютні, відносні і середні величини, показники варіації, і оброблення динамічних рядів, балансовий, табличний і графічний прийоми.

1. Деталізація показників - це розкладання узагальнюючого показника на складові частини та вивчення впливу кожної з них на загальний результат.

Узагальнюючі показники є складними і формуються як інтегральна оцінка часткових показників.

Використання прийому деталізації в економічному аналізу дозволяє поглибити аналіз впливу факторів на зміну показників діяльності підприємства, що вивчаються і таким чином, розширити коло пошуку резервів. У практиці економічного аналізу явища, процеси і показники, які їх характеризують, деталізують за кількома основними напрямами:

• за складовими факторами;

• по підрозділах;

• в часі.

Деталізація за складовими факторами використовується для виявлення основних причин змін показників складових, котрі єосновними для даного періоду. Основою такої деталізації єекономічний взаємозв'язок впливу факторів на результативні показники. При цьому важливим є визначення ступеня деталізації, тобто послідовний перехід від більш укрупненого показника до первинних його елементів. Наприклад, обсяг виробництва продукції за рік можна представити як добуток середньоспискової кількості працівників (Ч) на їх середньорічний видобуток. Для більш детального аналізу можна виділити наступні фактори: середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік (Д), середню тривалість робочого дня (Т), середньоденний (ДВ) і середньогодинний (ГВ) виробіток одного робітника. Вивчення взаємозв’язку між цими показниками забезпечує можливість використання математичних моделей для представлення співвідношення та підпорядкованості факторів та результативного показника.

Таким чином, деталізація економічних явищ і процесів за складовими елементами уможливлює більш точну оцінку і аналіз причин зміни результативного показника та є необхідною основою розробки факторної моделі економічних показників.

Деталізація показників по підрозділах підприємствапередбачає розчленовуванням будь-якого узагальнюючого показника за місцями виконання основних чи інших операцій. Наприклад, фонд оплати праці можна деталізувати за структурними підрозділами, відділами та службами підприємства, випуск продукції підприємства деталізується по цехах, бригадах, окремих працівниках, технологічних агрегатах.

Деталізація показників за часомпередбачає їх розподіл по кварталах, по декадах (річний обсяг випуску продукції, квартальний, за місяць, за декаду, за день).

2. Порівняннязіставлення аналітичних показників з метою визначення загальних і специфічних ознак економічних явищ, тенденцій і закономірностей їх розвитку.

Як базу для порівняння використовують:

• планові значення(показники);

• нормативні показники;

• показники минулих років;

• показники роботи за квартал, місяць, рік;

• аналогічні показники середнього в галузі підприємства;

• аналогічні показники передового в галузі підприємства;

• відповідні показники закордонних підприємств;

• паралельні та динамічні ряди взаємопов’язаних показників.

Застосовують такі види порівнянь числових даних:

o зіставлення фактичних даних звітного періоду з аналогічними показниками попередніх періодів (для визначення тенденцій розвитку економічних процесів);

o зіставлення фактичних показників з плановими (для оцінки рівня виконання планових завдань);

o зіставлення фактичних показників з нормативними (з метою контролю і регулювання використання виробничих ресурсів);

o зіставлення показників певного підприємства з досягненнями найнебезпечніших конкурентів (для визначення шляхів поліпшення власної діяльності);

o зіставлення показників, яких можна досягти при реалізації різних управлінських рішень (з метою вибору найпривабливішого в певних умовах).

Для використання прийому порівняння в економічному аналізі необхідно щоб показники були порівнянними,що висуває наступні вимоги до них:

• єдність об'ємних, вартісних, якісних і структурних факторів;

• єдність проміжків часу, за які були обчислені показники;

• порівнянність вхідних умов виробництва (технічні, природні і кліматичні);

• єдність методики обчислення і складу показників.

Для нейтралізації впливу фактора обсягу виробництва звичайно перераховують планове значення фактора, що корелює, виходячи з фактичного обсягу виробництва.

Для нейтралізації впливу вартісного (цінового) фактора необхідно перерахувати фактичні показники, виходячи з планового рівня цін. Наприклад, для нейтралізації вартісного фактора, необхідно фактичний обсяг випуску продукції виразити в плановій оцінці і зіставити з плановим обсягом продукції в тій же оцінці.

Для нейтралізації впливу якісного фактора найчастіше показники обсягу приводять до стандартної якості чи розглядають зміну цін різних сортів продукції.

Непорівнянність показників, спричинену застосуванням різних методик розрахунку, легко усунути перерахунком показників попередніх періодів за новою методикою.

Якщо показники, які порівнюються, розраховані за різні проміжки часу, то це легко усувається відповідним коригуванням. Для цього треба розрахувати середньодобові (змінні, денні) показники та на їх основі провести порівняння темпів зростання чинників, що аналізуються.

У теорії економічного аналізу виділяють декілька видів порівняльного аналізу: горизонтальний, вертикальний і трендовий.

В основі горизонтального аналізу — побудова рядів динаміки показника, що аналізується. Основна мета горизонтального аналізу — визначення тенденцій чи напрямків розвитку економічних явищ і процесів.

В основі вертикального аналізу — розкладання економічних явищ на складові елементи, що дозволяє вивчити їх внутрішню структуру.

При проведенні трендового аналізу розраховуються показники темпів росту і приросту досліджуваного явища чи процесу; результати аналізу використовуються для достовірної оцінки динаміки досліджуваного процесу або явища.

3. Групування - зведення економічних показників в однорідні групи за певними ознаками з метою систематизації матеріалу для аналітичного опрацювання.

Групування є важливою підготовчою стадією для поглибленого аналізу зібраної інформації.

У залежності від поставлених цілей виділяють три види групувань:

• для визначення соціально-економічних типів явищ — типологічні;

• для вивчення структури явищ та структурних зрушень, які відбуваються в них — структурні;

• для визначення зв'язків та залежностей між явищами — факторні.

Типологічні групуванняпризначені для розчленовування всієї сукупності первинних даних на однорідні групи чи класи. Наприклад, групи населення за родом діяльності, групи підприємств за формами власності, розподіл складу промислово-виробничого персоналу на категорії й ін.

Структурні групуваннявикористовуються для вивчення внутрішньої структури фінансового явища, співвідношення їх окремих частин. Прикладом є розподіл робітників за освітою, за віком за статтю, групування активів та пасивів балансу за розміщенням та джерелами формування майна, класифікація устаткування з< терміном експлуатації та ін.

Факторні (аналітичні) групуваннявикористовуються для вияв­лення наявності, напрямку та форми зв'язку між показниками, що вивчаються. За характером ознак, на яких базується аналітичне групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними. Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності заробітної плати робітників від стажу їх роботи, рівня плинності робочої сили на підприємствах від рівня середньомісяч­ної заробітної плати одного працівника.

За складністю побудови виділяють прості групування та комбіновані. При простих групуваннях використовується одна класифікаційна ознака, при комбінованих — декілька. Використання в аналізі комбінованих групувань має суттєві недоліки: побудова їх надто трудомістка, а сприйняття результатів достатньо складне.

Процес побудови групувань відбувається у наступній послідовності:

- визначення цілі аналізу,

- збирання необхідних даних щодо всієї сукупності об'єктів;

- ранжирування сукупності за вибраною для групування ознакою;

- оцінка крайніх варіантів факторної ознаки;

- визначення кількості груп у групуванні;

- визначення розміру рівновеликого інтервалу.

Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозв’язок між показниками, глибше розглянути побудову еко­номічних явищ, систематизувати первинні данні та визначити характерні риси явища або процесу, що вивчається.


Читайте також:

  1. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  2. Біологічні способи лікування ран.
  3. Валютний курс і способи його визначення
  4. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
  5. Види і способи вибіркового спостереження.
  6. Види середніх величин та способи їх обрахування.
  7. Види середніх величин та способи їх обрахування.
  8. Види середніх і способи їх обчислення
  9. Види та способи гартування.
  10. Види та способи здійснення посягань на територіальну цілісність.
  11. Види цивільно-правових договорів в “Руській Правді”, способи їх укладення.
  12. Види, форми і способи спостереження.




Переглядів: 601

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 2. МЕТОД І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ | Абсолютні, відносні та середні величини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.