• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.

Класифікація протиалергійних препаратів

1. Антигістамінні препарати(блокатори гістамінових рецепторів).

1.1. Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, — димедрол, супрастин, тавегіл (клемастин), дипразин (піпольфен).

1.2. Антигістамінні препарати, що мало впливають на ЦНС, - діазолін, фенкарол, гісманал (астемізол), азеластин (алергодил), лоратадин (кларитин), дедалон.

2. Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори(перешкоджають виділенню медіаторів алергії): глюкокортикостероїди (ГКС), кромолін-натрій (інтал), кетотифен (задитен).

З.І.Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид).

3.2. Бронхолітики (див. тему 10).

3.3. Препарати кальцію (див. тему 17.1.4).

Антигістамінні препарати— засоби, що блокують гістамінові рецептори і запобігають дії на них гістаміну.

Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС

Димедрол— антигістамінний препарат, що справляє виражену протиалергійну, седативну, снодійну, протиблювотну, місцевоанестезувальну дію; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Тривалість дії — 4—6 год. Застосовують при кропив'янці, алергійному дерматиті, риніті, полінозі (сінній гарячці), для посилення дії снодійних, анальгезивних та засобів для наркозу. Побічна дія — сонливість, зниження працездатності.

Супрастин— антигістамінний препарат, що справляє менш виражену протиалергійну дію, ніж димедрол, меншою мірою пригнічує ЦНС. Тривалість дії — 8—12 год. Застосовують при анафілактичному шоку, набряку Квінке, кропив'янці, свербежі, алергійному дерматиті, риніті тощо.

Антигістамінні засоби, що мало впливають на ЦНС Діазолін — антигістамінний препарат для внутрішнього застосування. Застосовують при алергії на ліки, продукти (кропив'янка, свербіж, алергійний дерматит). На ЦНС практично не впливає. Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлунка.

Глюкокортикостероїди(див. тему 15) — гормони кіркової речовини надниркових залоз, справляють виражену проти алергійну дію, впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій. Препарати застосовують при будь-яких алергійних реакціях тяжкого і середнього ступеня (анафілактичний шок, набряк Квінке, сироваткова хвороба), прогресуючих тяжких захворюваннях алергійної природи — бронхіальній астмі, колагенозах, поліартритах, ревматизмі. При застосуванні глюкокортикостероїдів слід пам'ятати про їх виражену побічну дію.

Кромолін-натрій (інтал)— стабілізатор лаброцитів, який запобігає їх руйнуванню і виділенню медіаторів алергії. Застосовують інгаляційне за допомогою спеціального турбоінгалятора. Системне введення — профілактика нападів бронхіальної астми. Під час нападу неефективний. Протипоказаний дітям до 5 років, у І триместрі вагітності.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку. Анафілактичний шок — найтяжчий прояв алергії:

- у дошоковий період вводять антигістамінні препарати — супрастин, дипразин (піпольфен), димедрол, тавегіл;

- при зниженні AT і бронхоспазмах вводять адреналіну гідрохлорид (підшкірне по 0,5 мл 0,1% розчину через кожні 5-10 хв; за відсутності ефекту — внутрішньовенне, розвівши в 10 разів), ефедрину гідрохлорид. Ефективне внутрішньовенне крапельне (40-50 крапель за 1 хв) введення протишокової суміші — 5 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду і 0,06 г преднізолону (2 ампули), розчинених в 500 мл 0,9% розчину натрію хлориду;

- при бронхоспазмах використовують також інші бронхолітики (див. тему 10);

- при пригніченні дихання застосовують оксигенотерапію, вводять стимулятори дихання (аналептики — див. тему 10);

- при гострому набряку легенів уводять сечогінні засоби — фуросемід, маніт;

- корекція гемодинамічних розладів (сольові розчини, плазмозамінники тощо).

Особливості роботи з препаратами:

— антигістамінні препарати несумісні з промедолом, стрептоміцином, канаміцином, неоміцином, трициклічними антидепресантами;

— димедрол і дипразин (піпольфен) при підшкірному введенні зумовлюють подразнення, тому їх вводять парентерально внутрішньом 'язово чи внутрішньовенна;

— димедрол несумісний з аскорбіновою кислотою, натрію бромідом, гентаміцином;

— всі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС (димедрол, дипразин, супрастин, тавегіл), не рекомендовано призначати хворим, робота яких пов 'язана з точною психічною реакцією (водіям, операторам тощо);

— діазолін призначають внутрішньо після їди;

— кромолін-натрій не можна вводити інгаляційна разом з бромгексином, амброксолом.

17.2.2. Запалення — патологічний процес, що виникає у відповідь на дію пошкоджувальних факторів, які стимулюють утворення, виділення медіаторів запалення, ейкозаноїдів (простагландини, лейкотрієни, тромбоксани), брадикініну, гістаміну, серотоніну.

Протизапальні препарати поділяють на 2 групи:

— стероїдні протизапальні препарати — Глюкокортикостероїди;

— нестероїдні протизапальні препрати — ненаркотичні анальгетики.

Стероїдні протизапальні препарати— гормони кіркової речовини надниркових залоз, глюкокортикостероїди. Вони чинять виражену протизапальну дію. До глюкокортикостероїдів відносять кортизон, гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон, дексаметазон (див. тему 15).

Механізм протизапальної дії ГКС:

- пригнічують фермент фосфоліпазу А₂, яка на певному етапі бере участь в утворенні простагландинів — медіаторів запалення;

- гальмують утворення інших медіаторних речовин — брадикініну, лейкотрієнів, гістаміну, серотоніну;

- знижують чутливість тканинних рецепторів до медіаторів запалення;

- послаблюють продуктивну й альтернативну фази запалення.

Застосовують глюкокортикостероїди для лікування тяжких

форм ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартритів тощо.

Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП):

- пригнічують фермент циклооксигеназу і порушують синтез простагландинів;

- пригнічують активність інших медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну тощо);

- зменшують енергозабезпечення в ділянці запалення;

- пригнічують підкіркові больові центри.

Читайте також:

1. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
2. Вибухова сила – це здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час.
3. ЕНЕРГЕТИКА І КІНЕТИКА РЕАКЦІЙ.
4. Замикання тимчасових зв’язків. Нейронні кореляти формування і прояву умовно-рефлекторних реакцій.
5. Індивідуальні та психологічні властивості індивіда і прояви поведінки.
6. Класифікація органічних реакцій.
7. Лікарські препарати, необхідні для надання першої допомоги
8. Локальні прояви кризових явищ
9. Модернізм та постмодернізм. Характерні риси українського постмодерну та їх прояви в сучасній українській культурі.
10. Напрямок перебігу окисно – відновних реакцій.
11. Окремі прояви психопатології та її правове значення
12. Поняття і різні прояви права

Переглядів: 1067