Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Проблеми розвитку системи соціального страхування за кордоном та в Україні

 

Існування сучасних систем соціального страхування і досяг­нення ними значних соціальних результатів не позбавляють їх від суттєвих проблем. За оцінками спеціалістів, найбільш глобальною проблемою є зростання видатків пенсійного та медичного страхування. Це обумовлено змінами загальної демографічної ситуації —збільшенням частки населення похилого віку. Розвиток системи медичних технологій приводить до суттєвого подорожчання вартості медичних послуг та потребує їх адаптації до нових умов. Це стосується розподільчих пенсійних систем кон­тинентального типу з високим коефіцієнтом заміщення втрачено­го заробітку. Розрахунки свідчать, що без зміни основних засад функціонування протягом найближчих кількох десятків років такі системи стануть фінансово неспроможними.

До специфічних проблем належать: інтеграція сільськогоспо­дарських робітників до загальних систем соціального сі рахуван­ня у зв'язку з ліквідацією окремих субсидованих систем; забез­печення своєчасного та повного внесення страхових платежів (Португалія, Греція); зміни в організації праці позбавляють на­лежних підстав встановлення різних умов соціального страху­вання самозайнятих та найманих працівників.

Неефективність контролю при управлінні фондами соціального страхування через механізми соціального партнерства є новою проблемою у розвитку соціального страхування, що ви­никає у разі зростання числа офіційних оформлень інваліднос­ті. Наприклад, у Нідерландах число інвалідів працездатного ві­ку досягає 15% загального числа представників відповідної вікової категорії. Спеціалісти пояснюють це недостатньою за­цікавленістю органів управління фондів, які не несуть фінансової відповідальності, в обґрунтованому визначенні підстав для надання допомоги. Тому Данія вже провела, а Нідерланди приступають до здійснення заходів із реорганізації цього виді соціального страхування.

Основними заходами щодо вирішення вказаних проблем вба­чаються:

— боротьба з шахрайством, обмеження видатків, посилення контролю;

— передача функцій соціального страхування приватним некомерційним та комерційним організаціям (за оцінками спеціалістів під час здійснення таких заходів на першому етапі спостерігається зростання видатків);

— використання нових фінансових механізмів. Так, в межах розподільчих систем пенсійного страхування створюється стра­тегічний резерв, кошти якого шляхом здійснення фінансових вкладень мають елімінувати у довгостроковому періоді дію де­мографічних чинників. Крім цього, запроваджується обов'язкова участь застрахованих у накопичувальних пенсійних планах — серед членів ЄС, крім Данії, такий підхід має вже досить довгу історію, він запроваджений у Швеції й Італії.

Для країн з трансформаційною економікою ці проблеми ма­ють свою специфіку, оскільки необхідність реформування обу­мовлюється як глобальними проблемами, так і необхідністю ада­птації системи соціального захисту до умов ринкової економіки та громадянського суспільства.

Реформа соціального страхування в Україні здійснюється до­сить активно. її зразком стала система соціального страхування континентального типу, зокрема Німеччини. Головні засади ре­формування були визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1998 р.). Ними передбачено формування п'яти видів соціального страху­вання, при цьому єдиною суттєвою відмінністю від зразків ЄС є збереження започаткованого ще в 30-х роках XX ст. в СРСР страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Соціальне страхування мають здійснювати недержавні некомерційні органі­зації, які управляють соціальними фондами. Нині запроваджено вже три види загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і з причин професійного захворювання, що спричинили втрату працездатно­сті, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою пра­цездатності і витратами, зумовленими народженням і похован­ням. Оскільки організаційно-фінансові системи страхування від безробіття і від тимчасової непрацездатності в Україні практично вже існували, поки що принциповим моментом реформи було формування соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Його запровадження має вирішити низку питань, а саме:

— відшкодування шкоди внаслідок дії цього фактора соціаль­ного ризику для підприємств-банкрутів і хронічних боржників. забезпечення незалежності отримання виплат від волі керівницт­ва підприємств;

— контроль представників фонду щодо обґрунтованості рішень медико-соціальної експертизи про визнання інвалідності;

— комплексне забезпечення трудової та соціальної реабілітації інвалідів.

Для забезпечення цих функцій відповідному фонду за законом було надано безпрецедентні повноваження: встановлювати роз­мір тарифів для внесків підприємств. Крім того, йому були надані повноваження щодо створення та управління складною і розгалуженою системою власних навчальних закладів і спеціальних виробництв, медичних закладів тощо. Робота у ньому напрямі тільки розпочалась, тому поки що рано робити певні висновки щодо її результатів.

З метою формулювання висновків стосовно перспектив та можливостей запровадження досвіду США та ЄС в Україні слід відзначити, що соціально-економічне середовище в Україні пев­ною мірою ускладнює запровадження деяких відпрацьованих в розвинутих країнах механізмів соціального захисту. Відсутній специфічний досвід управління, традиції і належні системи суспільного контролю за діяльністю інститутів, що отримують повноваження розпоряджатися коштами соціальною страхування. Тому часто наслідками запровадження опрацьованих в країнах ЄС механізмів стають:

— неефективне адміністрування при невиправданому зростанні адміністративних витрат;

— нецільове спрямування та зловживання при використанні коштів соціальних фондів.

Серед численних негативних прикладів можна навести за­проваджене в Латвії за зразком ЄС страхування від інвалідності, що за відсутності досвіду та недостатньої правової урегульованості призвело до дезорганізації системи. Україна також має негативний досвід запровадження механізмів активної політики на ринку праці. Так, використання в 1992— 1996 рр. більшої частини коштів фонду зайнятості для надання пільгових кредитів для створення нових робочих місць призвело до значних витрат коштів при відсутності суттєвого соціального ефекту.

Відсутність розвинених фінансових ринків та інфраструкту­ри, інструментів довгострокового інвестування при переважно неорганізованому та тіньовому ринку фінансових послуг, високі ризики створюють ситуацію, коли встановлення численних об­межень, що цілком виправдовують себе у західній практиці (на­приклад, розподіл обов'язків між агентами, обов'язкова диверсифікація активів), унеможливлює ефективну діяльність фондів або ж надає їй формального характеру. Численні порушення створять підстави для постійного втручання контролюючих ор­ганів.

Виходячи з цих обставин, запровадження апробованих у світі організаційно-фінансових механізмів необхідно здійснювати за умови своєчасності та відпрацьованості всіх необхідних докуме­нтів і заходів, зокрема, проведення експериментів та ґрунтовного аналізу їхніх результатів.

 

 


Читайте також:

  1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Поняття соціального процесу.
  6. III.Цілі розвитку особистості
  7. III.Цілі розвитку особистості
  8. III.Цілі розвитку особистості
  9. IV. Розподіл нервової системи
  10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  11. IV. Філогенез кровоносної системи
  12. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства




Переглядів: 426

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Огляд систем соціального страхування зарубіжних країн | Організація обов'язкового медичного страхування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.