Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Клініко-психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення

Порушенняписемного мовлення

Дислексія (алексія) - часткове (повне) порушення процесів читання.

Дисграфія (аграфія) - часткове (повне) специфічне порушення процесів письма.

Для цієї класифікації притаманне поєднання психолого-лінгвістичних і клінічних (етіопатогенетичних) критеріїв.

 

Як основу для комплектування спеціальних логопедичних закладів і вибору фронтальних методів впливу широко використовують психолого-педагогічну класифікацію мовленнєвих порушень. Вона розроблена Р.Левіною і ґрунтується на виділенні насамперед тих ознак мовленнєвої недостатності, які важливі для здійснення єдиного педагогічного підходу до навчання і виховання.

На основі психолінгвістичних критеріїв - порушення мовних засобів спілкування і порушення в застосуванні засобів спілкування в процесі мовленнєвої комунікації - вади мовлення поділяють на дві групи.

До першої групи належать такі порушення: фонетичне недорозвинення; фонетико-фонематичне недорозвинення; загальне недорозвинення мовлення.

До другої групи відносять заїкання, за якого основою вади є порушення комунікативної функції мовлення за збереженості мовних засобів спілкування.

Психолого-педагогічна класифікація відкрила широкі можливості для впровадження в логопедичну практику науково обґрунтованих фронтальних методів корекційного впливу на порушене мовлення й інші психічні функції дітей дошкільного і шкільного віку. Під кутом зору психолого-педагогічної класифікації найзначнішим є питання про те, як саме компоненти мовленнєвої системи недорозвинені або порушені. Дотримуючись цього підходу, логопед може чітко спланувати напрям корекційного навчання за відповідної категорії мовленнєвого розладу: загального недорозвинення мовлення, фонетико-фонематичного недорозвинення, в разі недоліків вимовляння звуків.

Кожну групу вад, у свою чергу, розрізняють за формою (природою) порушення і ступенем її вираженості.

Клініко-педагогічна і психолого-педагогічна класифікації взаємно доповнюють одна одну і використовуються як в діагностиці, так і для корекції мовленнєвих порушень.

 

Категорія дітей з порушеннями мовлення поліморфна за своїм складом і досить багаточисельна.Порушення мовлення мають різну етіологію і патогенез, у структурі дефекту можуть виступати як первинні і як вторинні порушення.

До категорії дітей з порушеннями мовлення відносяться діти з психофізичними відхиленнями різного ступеня вираженості, які викликають розлади комунікативної і узагальнювальної (пізнавальною) функції мовлення.

При роботі з цією категорією дітей слід враховувати особливості центральної нервової системи дітей і їх психологічні особливості.

Більшість дітей унаслідок негрубой органічної недостаточності ЦНС характеризуються дратівливістю підвищеною збудливістю, руховою розальмованістю, емоційною нестійкістю. Унаслідок органічної недостатності ЦНС резидуального характеру вони швидко втомлюються погано переносять спеку, духоту, їзду в транспорті, довге гойдання на гойдалках.

У дітей може бути порушена загальна, особливо дрібна моторика, недостатньо розвинені такі рухові якості, як прудкість, сила, спритність і т.д.

У дітей виявляються несформованими комунікативна, когнітивна регулююча функції мовлення, утруднений процес опанування різних компонентів мовленнєвої системи. Окрім цього виявляється недостатність когнітивної діяльності: недоліки слухомовленнєвої і зорової пам'яті, оптико-просторових функцій, низький рівень розуміння словесних інструкцій труднощі в опануванні узагальнювальних понять. Часто виявляється нестійкість уваги, знижені працездатність, пізнавальна і мовленнєва активність, уповільнений темп формування довільної регуляції поведінки і діяльності.

В той же час у дітей із збереженим інтелектом досить високі навчальні можливості, і якщо порушення мовлення носять негрубий характер при своєчасно розпочатій логопедичній корекції вдається їх подолати і підготувати дитину до навчання в масовій школі.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Автокореляційна характеристика системи
  7. Аліментні обов’язки батьків і дітей
  8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  9. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
  10. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  11. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
  12. Асиміляція приголосних у потоці мовлення




Переглядів: 5731

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація мовленнєвих розладів | Організація педагогічної роботи в спеціальних школах для дітей з важкими порушеннями мовлення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.