Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Пошкодження живота

Травми грудей

Перша медична допомога полягає в попередженні або ліквідації асфіксії шляхом очищення порожнини рота, носа від згустків крові, сторонніх частинок. По показанням проводять штучне дихання, інгаляцію киснем, потерпілим надають напівсидяче положення. У випадках поранення м'яких тканин грудей накладають захисну пов'язку. При підозрі на наявність відкритого або клапанного пневмотораксу застосовують герметизуючу оклюзійну пов'язку: прогумовану оболонку індивідуального перев'язувального пакету поміщають безпосередньо на рану, поверх накладають циркулярну пов'язку, використовуючи подушечки і бинт індивідуального перев'язувального пакету. Проте така оклюзійна пов'язка виявляється неспроможною при поширених дефектах грудної стінки. У подібних випадках герметизуюча частина пов'язки повинна бути великих розмірів і виступати за краї рани не менше ніж на 10 см. При цьому необхідно виключити «втягування» пов'язки в грудну порожнину під час вдиху.

Для цього спочатку на рану накладають шар стерильної марлі, фіксуючи його на здоровій стороні грудної клітки. Навколо рани наносять шар мазі (наприклад, вазеліну). Потім укладають стерильну клейонку, поліетиленову плівку або інший герметизуючий матеріал і фіксують ватно-марлевою пов'язкою. Знеболення досягається підшкірним введенням наркотичного анальгетика з шприц-тюбика.

Надання першої медичної допомоги потерпілим з пошкодженнями живота має ряд особливостей.

Перш за все при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини категорично заборонений прийом їжі або рідини per os. Тому виключається як прийом будь-яких таблетованих препаратів (антибіотиків, антидотів), так і пиття. Більш того, при пошкодженні органів черевної порожнини постраждалі звично відчувають сильну спрагу, постійно просять пити. У таких випадках необхідно зробити так, щоб постраждалий не зміг напитися самостійно (відібрати і поставити за межами досяжності фляжку з водою), оскільки йому, не дивлячись на заборону, важко контролювати свої вчинки.

Знеболення при пошкодженнях органів черевної порожнини, що часто супроводжуються шоком, слід починати якомога раніше. Побоювання, що надалі можуть виникнути діагностичні труднощі у зв'язку з введенням наркотичних анальгетиків, не мають серйозного обгрунтування. При проникаючих пораненнях живота мають місце достовірні ознаки пошкодження, і необхідність оперативного втручання (незалежно від ступеня вираження больового синдрому) не береться під сумнів. При закритих пошкодженнях в умовах етапного лікування важливо віддати перевагу протишоковій дії наркотиків під час транспортування постраждалого, бо, коли він поступить через 2-3 години на наступний етап, дія наркотичного анальгетика закінчиться і клінічна картина вже не буде спотворена.

Накладання асептичної пов'язки може супроводжуватися труднощами при евентрації внутрішніх органів.

Внутрішні органи, що випали з рани, у жодному випадку не можна вправляти в черевну порожнину! Це неприпустимо з двох причин. По-перше, при такому вправленні відбувається додаткове інфікування черевної порожнини, а по-друге, спроби вправлення без адекватної анестезії (наркозу) неминуче приведуть до розвитку важкого шоку, який може закінчиться загибеллю постраждалого.

Разом з тим випавші в рану внутрішні органи повинні бути ізольовані від зовнішнього середовища. При накладанні марлевої асептичної пов'язки необхідно пам'ятати, що при підси-ханні марля щільно прилипає до кишки, що надалі, при спробі зробити перев'язку, приведе до її десерозування на значній площі. Пов'язку, накладену на евентровані органи черевної порож-нини, необхідно постійно підтримувати у вологому стані. Бажано змочувати пов'язку стериль-ними сольовими розчинами, але при їх відсутності допустимо користуватися звичайною водою.

Транспортна іммобілізація полягає в накладанні на живіт іммобілізуючої пов'язки на додаток до тієї природної іммобілізації, яка створюється напругою м'язів черевного преса і діафрагмою. Для цього пов'язка повинна бути великою і щільно охоплювати живіт.

Випавші нутрощі особливо потребують повноцінної іммобілізації. Проте накладення щільної циркулярної пов'язки явно викличе їх здавлення і некроз. Щоб зберегти їх від здавлення, на передню черевну стінку накладається ватно-марлеве (або зроблене з одягу) кільце, яке оточує і захищає випавші нутрощі, а вже потім поверх цього кільця щільно накладається циркулярна пов'язка.

Транспортування ураженого з пошкодженням живота повинно бути максимально щадним, без трясіння, оскільки воно є для нього серйозним випробуванням. Постраждалий повинен, якщо це можливо, доставлятися на операційний стіл на тих же ношах, на які він був покладений на місці події. Перекладання з нош на ноші - завжди додаткова, часто неприпустима травма, яка, як показали спостереження, супроводжується зниженням артеріального тиску на 10%. Бажано при евакуації на великі відстані користуватися авіаційним санітарним транспортом.


Читайте також:

  1. Алгоритм діагностики при травмах живота.
  2. Аускультація живота.
  3. Визначення зон і місць пошкодження в кабельних лініях
  4. Визначення місця пошкодження трубопроводу
  5. Випробування і визначення місць пошкодження кабелю
  6. Відкриті пошкодження кісток і суглобів
  7. Механізм пошкодження хребта
  8. М’язи живота
  9. Необережне знищення або пошкодження майна
  10. Основні пошкодження силових трансформаторів
  11. Перкусія живота.
  12. Поверхнева орієнтовна пальпація живота.




Переглядів: 816

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Пошкодження тазу і тазових органів | Пошкодження обличчя і шиї

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.