Організація ДСМК.

ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному.

На державному рівні ДСМК організовується в системі МОЗ України. Керівництво ДСМК під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС покладається на державному рівні на МОЗ України. Координацію роботи ДСМК здійснює Центральна координаційна комісія МОЗ України.

До складу ДСМК на державному рівні входять: Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні формування, лікувальні заклади, визначені МОЗ України за погодженням з МНС, Міноборони, МВС, Минтрансом, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також створені на базі цих закладів охорони здоров’я спеціалізовані бригади постійної готовності служби медицини катастроф.

У структурі ДСМК Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі УНПЦ ЕМД та МК) визначається як головний науково-практичний заклад, на який крім того покладаються функції основного МОЗ України щодо інформаційно-аналітичної обробки інформації Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС. УНПЦ ЕМД та МК підпорядковується МОЗ України.

У своїй діяльності Центр керується конституцією України, законами України, наказами МОЗ, Президента України, Кабінету Міністрів, Статутом.

Основною метою Центру є надання громадянам в екстремальних ситуаціях медичної допомоги, виконання науково-дослідної роботи з проблем екстреної медичної допомоги і МК, надання медичної допомоги лікувальним закладам, що входять до складу ДСМК з питань організації й надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях.

Сили і засоби державного рівня беруть участь у ліквідації наслідків НС, при яких можливості територіальних (Автономної Республіки Крим, областей, міст центрального підпорядкування) органів та закладів охорони здоров'я не відповідають потребам і виникає необхідність в залученні додаткових сил та засобів. Наказом МОЗ від 20.11.97р. № 334 визначені склад сил та медичних закладів державного рівня медицини катастроф. В склад державного рівня ДСМК включені за погодженням з відповідними органами виконавчої влади 571 спеціалізована бригада ДСМК постійної готовності першої черги, 190 спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги, 14659 ліжок спеціалізованого ліжкофонду на базі медичних закладів міністерств, відомств та органів управління адміністративних територій.

На територіальному рівні ДСМК організується в системі МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Керівництво ДСМК під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС на територіальному рівні покладається відповідно на МОЗ Автономної Республіки Крим, управління (відділи) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Координацію роботи ДСМК на територіальному рівні здійснюють відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські територіальні координаційні комісії.

До складу ДСМК на територіальному рівні входять територіальні центри екстреної ме-дичної допомоги, медичні формування та лікувальні заклади, віднесені МОЗ до цього рівня за погодженням з МОЗ Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольсь-кою міськими державними адміністраціями, а також створені на базі цих закладів охорони здо-ров’я спеціалізовані територіальні бригади постійної готовності служби медицини катастроф.

Територіальні центри екстреної медичної допомоги є головними закладами та органами управління ДСМК на територіальному рівні, мають, по суті, подвійне підпорядкування: безпо-середньо підлягають відповідно МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінням (відділам) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а функціонально - УНПЦ ЕМД та МК. На територіальні центри екстреної медичної допомоги, крім того, покладаються функції вузлів інформаційно-аналітичної обробки інформації Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС територіального органу управління охорони здоров'я. Територіальні центри екстреної медичної допомоги утворюються МОЗ Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

До медичних сил територіального рівня відносяться медичні бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги. До лікувальних закладів ДСМК територіального рівня відносяться визначені органами управління охорони здоров'я даної території лікувальні заклади системи охорони здоров'я території та відомчі лікувальні заклади, розташовані на даній території. При включенні лікувальних закладів до складу ДСМК передбачається можливість цих закладів додатково до штатного ліжкофонду розгортати визначений для них ліжкофонд при надзвичайних ситуаціях.

Служба медицини катастроф діє згідно з планами медико-санітарного забезпечення в разі виникнення екстремальних ситуацій.

План медико-санітарного забезпечення населення на випадок виникнення екстремальних ситуацій на державному рівні розробляється МОЗ України, попередньо розглядається Центральною координаційною комісією й затверджується Кабінетом Міністрів України. На територіальному рівні – розробляються МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями (відділами) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, попередньо розглядається територіальними координаційними комісіями служби медицини катастроф і затверджується відповідно Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Важливу роль у структурі служби медицини катастроф відіграють координаційні комісії, які є постійно діючим дорадчим позаштатним органом, утвореним з метою узгодження складу і порядку використання в НС медичних сил і засобів служби медицини катастроф. До складу комісій входять представники всіх міністерств і відомств відповідних рівнів служби медицини катастроф.

Головою центральної координаційної комісії є Міністр охорони здоров’я України.Склад центральної координаційної комісії визначається рішенням Кабінету Міністрів України, а персональний склад затверджується її головою.

Головою територіальної координаційної комісії є відповідно міністр охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальники управлінь (відділів) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Заступники голови комісії призначаються її головою. Склад територіальних координаційних комісій визначається відповідними територіальними органами виконавчої влади, а персональний затверджується її головою. До складу територіальної координаційної комісії входять представники територіальних органів управління охорони здоров’я, територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медичних закладів як Міністерства охорони здоров’я, так і відомчого підпорядкування, а також інші представники. Роботою територіальної комісії керує її голова, а в разі відсутності голови – за його дорученням один із його заступників.

У компетенції координаційних комісій є узгодження:

- складу й порядку використання в разі НС медичних сил і засобів, що входять до складу служби медицини катастроф;

- програми розвитку служби медицини катастроф відповідних рівнів;

- планів медико-санітарного забезпечення населення на випадок виникнення НС;

- заходів щодо удосконалення організаційної структури та функціонування служби медицини катастроф відповідного рівня;

- планів заходів щодо забезпечення постійної готовності служби медицини катастроф до виконання покладених на неї завдань;

- заходів щодо підготовки фахівців для служби медицини катастроф, планів координаційної роботи стосовно створення й використання резервів, медичних і матеріально-технічних ресурсів служби медицини катастроф на відповідному рівні.

Комісії здійснюють свої повноваження у взаємодії з центральними або місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування.

Сили та заклади ДСМК.

Для ліквідації медико-санітарних наслідків природних та техногенних катастроф залучають сили й засоби медицини катастроф – формування та лікувальні заклади державної служби МК.

До формувань ДСМК державного та територіального рівня згідно діючих документів відносять: мобільні госпіталі, медичні загони, бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, санітарні пости та санітарні дружини.

Санітарно-епідеміологічнізаклади є базою для створення різних формувань санітарно-профілактичної допомоги в осередках катастроф, що виконують функції пересувних частин СЕС.

Мобільні госпіталі створюються на базі лікувальних закладів ДСМК і призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги потерпілому населенню у разі НС.

Медичні загониформуються з лікарсько-сестринських бригад лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги потерпілим на догоспітальному етапі.

Із мобільних госпіталів і загонів ДСМК на сьогоднішній день юридично визначене одне формування - медичний мобільний загін швидкого реагування МНС України (ММЗ ШР), який відноситься до ДСМК державного рівня.

Бригади постійної готовності першої черги– це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у догоспітальний період та їх госпіталізації в лікувальні заклади. Бригади постійної готовності ДСМК першої черги можуть бути позаштатними чи штатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.

До складу позаштатних бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня включаються формування зі складу бригад швидкої медичної допомоги, позаштатні бригади, створені територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами.

Бригади постійної готовності ДСМК першої черги зі складу швидкої медичної допомоги у повсякденних умовах працюють як звичайні виїзні бригади швидкої медичної допомоги і надають екстрену медичну допомогу населенню території обслуговування.

У разі НС і появи уражених поза межами зони обслуговування вони направляються у осередок для надання медичної допомоги та евакуації потерпілих у лікувальні заклади.

Бригади постійної готовності першої черги ДСМК, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК, формуються і оснащуються медичною технікою, транспортом та медикаментами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади із складу швидкої медичної допомоги.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої чергипризначені для підсилення лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації висококваліфікованими фахівцями. Спеціалізовані бригади формуються, як правило, вузькопрофільними: хірургічні, терапевтичні, гематологічні, реанімаційні, токсикотерапевтичні, психоневрологічні, педіатричні, акушерсько-гінекологічні тощо.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги можуть бути штатними і позаштатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.

Штатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як правило, створюються при територіальних центрах екстреної медичної допомоги, відомчих лікувальних та провідних профільних закладах. Ці бригади в повсякденних умовах працюють на базі стаціонару, отримують необхідний рівень підготовки, а в разі назрілої необхідності працюють згідно з “Планами медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях”.

Позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як прави-ло, створюються при лікарнях швидкої медичної допомоги, міських та районних лікарнях, які надають ургентну допомогу в системі швидкої медичної допомоги адміністративної території, при відомчих лікувальних закладах і провідних профільних науково-дослідних та лікувальних закладах, що розташовані на цій території. Ці бригади формуються із висококваліфікованих фахівців і направляються в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації у разі НС.

Санітарно-епідеміологічні загониформуються на основі санітарно-епідеміологічних закладів і складаються із спеціалізованих бригад (епідеміологічних, гігієнічних та радіологічних). Вони виконують функції пересувних частин СЕС для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

Спеціалізовані протиепідемічні бригадистворюються на основі науково-дослідних установ санітарно-епідеміологічного профілю і використовуються для проведення протиепіде-мічних заходів у районах НС, насамперед у разі виникнення осередків особливо небезпечних інфекцій.

Санітарні дружини та санітарні постистворюються на підприємствах, у господарствах та населених пунктах для надання першої медичної допомоги потерпілим у разі НС переважно на об’єктах свого формування. На підприємствах санітарні дружини створюються у кожній зміні. На великих підприємствах, у навчальних закладах можуть створюватись загони санітарних дружин.

До закладів ДСМК державного та територіального рівня, згідно діючих директивних і нормативно-методичних документів, відносять заклади та установи охорони здоров'я (лікувально-профілактичні, санітарно-профілактичні, швидкої та екстреної медичної допомоги, науково-дослідні та науково-практичні, навчальні, бази постачання тощо), які незалежно від відомчого підпорядкування визначені чинним порядком МОЗ України до складу державного чи територіального рівня ДСМК. Так, згідно наказу МОЗ України від 20.11.97р. № 334 "Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів" визначено 126 закладів, віднесених до державного рівня ДСМК. Це Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 27 територіальних центрів екстреної медичної допомоги, практично всі станції та лікарні швидкої медичної допомоги тощо. Частина цих закладів є штатними закладами ДСМК, частина - лікувально-профілактичними, санітарно-профілактичними, фармацевтичними і науково-дослідними установами охорони здоров'я, які поряд з основними функціями виконують деякі функції закладу ДСМК - створюють формування ДСМК, забезпечують розгортання додаткового ліжкофонду певного профілю в надзвичайних ситуаціях тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Та діяльність ДСМК.	\|	Станції швидкої медичної допомоги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.411 сек.