Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.

Для здійснення заходів щодо протибактеріологічного захисту необхідна своєчасна, достовірна і безупинна оцінка епідеміологічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації, що досягається застосуванням таких методів: обстеження території і об’єктів, спостереження за станом здоров’я людей і проведення санітарно-епідеміологічної розвідки в зоні аварії. Епідеміологічне обстеження території і об’єктів здійснюється з метою виявлення причин і умов виникнення інфекційних захворювань із наступним обгрунтуванням заходів щодо локалізації і ліквідації епідемічного осередку, що виник. Епідеміологічне спостереження передбачає систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення зони надзвичайної ситуації. В умовах початку розвитку екстремальної ситуації і епідеміологічної обстановки, що змінюється швидко, важливого значення набуває своєчасне проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, тобто своєчасне отримання відомостей про джерела інфекції і шляхи її передачі.

Розвідка здійснюється по відпрацьованому до цих умов плану.

Складений на основі даних епідеміологічного нагляду план санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів неспроможний передбачити всієї різноманітності особливостей санітарно-епідемічного стану району лиха, який виникає як результат кожної конкретної катастрофи. Тому одним з найважливіших завдань є виявлення санітарно-епідеміологічних особливостей катастрофи, що сталася, та оперативне прийняття рішень, адекватних умовам, які склалися у районі (території) лиха.

Для дослідження зміни умов та чинників ризику, що виникли в результаті катастрофи і які можуть суттєво вплинути на перебіг епідемічного процесу в районі катастрофи, організовується санітарно-епідеміологічна розвідка. Вона повинна проводитися з перших годин після виникнення катастрофи.

До складу групи (бригади), яка призначена для проведення розвідки, входять лікарі та середні медичні працівники різного профілю ( епідеміологи, гігієністи, токсикологи, радіологи, зоологи, ентомологи та їх помічники), а також фахівці служб матеріально-побутового забезпечення.

Основні завдання санітарно-епідеміологічної розвідки:

- виявлення інфекційних захворювань серед населення та їх етіологічної структури (клінічно та шляхом відбирання біологічного матеріалу для лабораторних досліджень);

- виявлення причин та умов, що можуть збільшити ймовірність інфікування та захворювання населення (умови побуту, спосіб життя, санітарний стан населених пунктів, систем водопостачання та каналізації, об’єктів харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі; особливості виробничої діяльності населення; соціально-економічні, етнічні, релігійні та інші особливості);

- виявлення наявності та характеру епізоотій серед свійських тварин та синантропних гризунів, а також їх складу та чисельності;

- визначення стану та збереження працездатності лікувально-профілактичних закладів;

- виявлення радіаційного та хімічного зараження (у разі ушкодження небезпечних об’єктів);

- організація термінових санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів на основі попереднього аналізу та узагальнення даних;

- надання оперативної інформації органу, який організував розвідку.

Склад та кількість груп (бригад), які направляються для проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, визначаються характером катастрофи та розмірами території лиха.

Кожній групі (бригаді) визначається певна ділянка, розмір якої буде залежати від:

- доступності та спроможності легко пересуватися у її межах;

- наявності транспорту та швидкості його руху;

- часу, потрібного для огляду і виявлення хворих, збирання матеріалів для лабораторних досліджень та проведення невідкладних протиепідемічних заходів;

- доступності зв’язку для передавання оперативної медичної інформації.

Керівник групи (бригади) повинен попередньо ознайомитися з даними епідеміологічного нагляду та планом санітарно-гігієнічних заходів, що вже складений. При цьому слід мати на увазі, що у районі катастрофи найбільш ймовірне виникнення та поширення тих інфекційних захворювань, які мають ендемічний або епізоотичний характер для цієї місцевості. Група (бригада) повинна бути відповідним чином оснащеною.

За вказівкою Державної надзвичайної протиепідемічної комісії в осередок катастрофи направляють спеціалізовані пересувні медичні формування із складу санітарно-епідеміологічної служби,а саме:

1. Група епідемічної розвідки (ГЕР), до складу якої включають лікаря-епідеміолога (стар-ший групи), фельдшера (помічника санітарного лікаря), водія-санітара. При необхідності, до складу ГЕР можуть включати таких фахівців, як гігієніст, токсиколог, паразитолог, зоолог та інші.

Основним завданням ГЕР є з’ясування епідемічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації шляхом огляду місцевості, опитування населення і медичних працівників лікувально-профілактичних закладів, а також відбір проб ґрунту, повітря, води, продуктів харчування, позначення заражених ділянок місцевості та об’єктів тощо.

Особовий склад ГЕР оснащений індивідуальними засобами захисту органів дихання, шкіри, має укладки для відбору проб ґрунту, води, харчових продуктів, матеріалу хворих і загиблих людей, тварин, засоби зв’язку, автотранспорт. ГЕР протягом 12 годин повинна здійснити санітарно-епідемічне обстеження території площею 25-30 км2 і відібрати 8-12 проб, які направляють у СЕС (СЕЗ) для аналізу.

2. Рухомий протиепідемічний загін (РПЕЗ). Призначений для проведення комплексу санітарно-протиепідемічних заходів у осередку бактеріального зараження.

Завдання загону:

- організація і проведення санітарно-епідемічної розвідки;

- організація і проведення санітарно-протиепідемічних заходів у осередку надзвичайної ситуації та бактеріального зараження;

- санітарна експертиза води та продовольства;

- організація і проведення екстреної неспецифічної і специфічної профілактики;

- проведення дезинфекції, дезинсекції, дератизації та повної санітарної обробки населення.

До складу загону входять 3 підрозділи:

- санітарно-протиепідемічний;

- дезинфекційний;

- лабораторний.

На основі отриманої інформації робиться попередній аналіз і розробляються пропозиції щодо санітарно-протиепідемічного захисту населення. Результатом аналізу є санітарно-гігієнічний і епідемічний прогноз, на якому базується прийняття управлінських рішень.

Основні дані, необхідні для розробки прогнозу:

- інфекційна захворюваність, її структура, рівень та динаміка серед населення;

- наявність природно-осередкових захворювань;

- сезон року;

- імунна захищеність населення;

- наявність, стан і спроможність санітарно-епідеміологічних закладів;

- наявність умов для дотримання населенням санітарно-гігієнічних норм і правил при організації харчування, водопостачання, комунального обслуговування;

Після оцінки санітарно-епідемічної обстановки робиться прогноз:

- можливих санітарних втрат від інфекційних хвороб;

- потреби у силах і засобах для проведення екстреної профілактики у осередку катастрофи;

- потреби у ліжковому фонді.

В системі протиепідемічних заходів велике значення приділяють знезараженню осередку інфекційних хвороб. В епідемічних осередках дезинфекція проводиться працівниками СЕС, дезинфекція квартир – самим населенням, а об’єкти, що забезпечують життєдіяльність і вироб-ничі потреби населення, знезаражує комунально-технічна служба та служба протирадіаційного і протихімічного захисту.

Для забезпечення ефективності вищезазначених заходів необхідні попередня планомірна підготовка особового складу, який буде залучатися до роботи, накопичення засобів знезараження і координація дій між відповідними службами.

За результатами проведення епідемічної розвідки і проведення лабораторних досліджень складають висновок щодо придатності до використання населенням питної води і харчових продуктів та визначають санітарно-епідемічний стан осередку надзвичайної ситуації, який може бути:

- сприятливий– серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки, що не пов’язані між собою;

- нестійкий– виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, раніше не зареєстрованих в даній місцевості або виникають групові інфекційні захворювання без подальшого розповсюдження;

- несприятливий – виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого поширення або реєструються поодинокі випадки особливо небезпечних інфекцій;

- надзвичайний– серед населення виникає епідемія або реєструються групові захворювання на особливо небезпечні інфекції, пов’язані між собою.

Після проведення санітарно-епідемічної розвідки протиепідемічна служба охорони здоров’я планує такі заходи, що є складовою частиною медичного забезпечення ураженого населення. В їх здійсненні бере участь населення регіону, рятувальники, сили екстреної медичної допомоги і спеціалізовані протиепідемічні формування.

 


Читайте також:

  1. II. Організація і проведення спортивних походів
  2. II. Організація перевезень
  3. II. Організація перевезень
  4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
  5. Адміністративно-територіальна організація
  6. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
  7. В осередку надзвичайної ситуації
  8. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну
  9. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  10. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.
  11. Види податкових перевірок. Організація і здійснення перевірок.
  12. Вимоги до захисту інформації та організація технічного захисту інформації




Переглядів: 1548

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. | Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.043 сек.