Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів

Одразу після встановлення факту наявності осередку бактеріологічного зараження запроваджуються режимно-обмежувальні заходи.

Під цими термінами слід розуміти систему державних заходів, яка включає режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні та лікувально-профілактичні заходи, котрі спрямовані на локалізацію та ліквідацію епідемічних осередків.

Карантин запроваджується рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії (НПК) у разі виникнення захворювань на «карантинні» («конвенційні») інфекції (чума, холера, віспа натуральна, жовта гарячка) або у разі появи масових захворювань на інші ОНІ: меліоїдоз, сап, сибірку, висипний тиф, орнітоз, туляремію, більшість геморагічних гарячок тощо.

Час для ліквідації осередку бактеріологічного зараження багато в чому залежить від організованості, активності та дисциплінованості населення під час проведення протиепідеміч-них заходів. У цей період особовий склад СД і СП бере участь у бактеріологічній розвідці; зне-зараженні територій, приміщень, житлових і промислових споруд, повній і частковій санітарній обробці населення; специфічній та екстреній профілактиці; виявлення та госпіталізації тих, що захворіли; остаточній дезинфекції, а також у догляді за хворими в лікарнях, тимчасових стаціонарах і амбулаторно.

До роботи з ліквідації осередку бактеріологічного зараження особовий склад СД і СП може бути допущений тільки після екстреної профілактики і повного забезпечення індивідуальними засобами захисту (комбінезонами, протигазами, рукавицями, чоботами).

Одразу після бактеріологічного нападу одночасно з розвідкою в осередку бактеріологіч-ного зараження встановлюється карантин.

Карантиномназивається комплекс суворих ізоляційних і протиепідемічних заходів, спрямованих на локалізацію і ліквідацію осередків інфекційної захворюваності.

Найважливішою метою карантину є попередження поширення інфекційних хвороб як в осередку, так і за його межами, що потребує здійснення низки адміністративних, організаційних, господарських і медичних заходів.

Він оголошується за розпорядженням начальника штабу ЦО з метою попередження розповсюдження захворювань ще до визначення виду застосованих збудників.

Організація карантину передбачає:

- оточення зони зараження і території, що прилягає до неї;

- організацію загороджувальних постів на всіх другорядних маршрутах, рух якими цілком припиняється;

- організацію контрольно-пропускних пунктів (КПП) на основних маршрутах, якими здійснюється підвезення додаткових сил і засобів для ліквідації осередку зараження, сировини для промисловості, продуктів харчування і предметів першої необхідності для населення.

На залізничних станціях, у портах і на аеродромах медична служба розгортає санітарно-контрольний пункт для контролю за доцільністю введення або виведення із зони карантину формувань ЕМД і населення. Матеріально-технічне постачання організується через приймаль-но-передатний пункт. Завданням приймально-передатного пункту є організація приймання і передачі в зону карантину сировини, продовольства, майна і техніки, що доставляється, а також передача готової продукції із зони карантину. Робота цього пункту має бути організована таким чином, щоб виключити можливість контакту людей, які знаходяться поза зоною карантину, з тими, що знаходяться в його межах; необхідно заборонити в’їзд, виїзд і транзитний проїзд через зону карантину без відповідного дозволу.

Транзитний проїзд через зону карантину автомобільного і залізничного транспорту може бути дозволений тільки після дезинфекції дороги та території, що до неї прилягає. Проїзд автомобільного транспорту здійснюється автоколонами, без зупинок, на підвищеній швидкості, у супроводі автоінспекції. Залізничний транспорт пропускається через зону на підвищеній швидкості. Під час перевезення людей і вантажів вживають заходи щодо герметизації транспортних засобів. Після виїзду із зони карантину (за необхідності) всі транспортні засоби підлягають знезараженню.

Виїзд із зони карантину людей має здійснюватися організовано. З цією метою всі, хто виїжджає, розміщуються в обсерватори, де за ними організується медичне спостереження на термін максимального інкубаційного періоду даного захворювання і виконуються необхідні лабораторні дослідження. Контакт людей, які знаходяться в обсерваторі, з іншим населенням, має бути цілком виключений. Якщо за термін обсервації серед даного контингенту людей не з’являться захворювання і лабораторні дослідження не будуть показувати відхилень від норми, то дається дозвіл на організований виїзд із зони карантину. У зону карантину можуть вводитися в потрібній кількості сили і засоби, які залучаються для локалізації і ліквідації осередку. В’їзд в зону карантину може бути дозволений і окремим особам (за крайньої необхідності). У зоні карантину здійснюються заходи:

- щодо охорони інфекційних лікарень, джерел питної води, продовольчих складів і підприємств, що виробляють продукти харчування, організації комендантської служби;

- максимально можливого роз’єднання населення, що мешкає в різних населених пунктах з урахуванням їх виробничої діяльності. Таке роз’єднання досягається шляхом виставляння постів на маршрутах пересування людей;

- посилення протиепідемічного режиму на підприємствах, роз’єднання робітників та службовців по змінах, цехах, відділах. Це досягається шляхом такої організації роботи, за якої виключається контакт робітників та службовців одного цеху, відділу, зміни з робітниками інших цехів, відділів, змін;

- припинення діяльності навчальних закладів, ринків, заборони видовищ з метою змен-шення контактів серед населення.

У зоні карантину здійснюються всі протибактеріологічні (протиепідемічні, профілактичні та лікувальні) заходи: знезараження, санітарна обробка, виявлення та ізоляція тих, що захворіли, екстрена та специфічна профілактика.

У здійсненні цих заходів СД і СП беруть участь у складі ППЕЗ, ЗПМД та загонів ЦО сільської місцевості.

Термін дії карантину залежить від виду застосованих засобів. Якщо встановлюється засто-сування противником збудників особливо небезпечних інфекцій (чуми, віспи, холери), то ка-рантинні заходи здійснюються до повної ліквідації осередку та усунення можливості виник-нення захворювань. Якщо індикація виявляє застосування противником збудників інших інфек-цій (туляремії, бруцильозу, орнітозу та ін.), то карантин знімається і замінюється обсервацією.

Обсервацієюназивається комплекс обмежувальних заходів і посиленого медичного спостереження, спрямований на попередження поширення інфекційних хвороб.

Основним завданням обсервації є своєчасне виявлення випадків інфекційних захворювань із метою здійснення екстрених заходів щодо їх локалізації й усунення причин, що сприяють їх поширенню.

Обсервацією передбачаються:

- виставлення регулювальних постів на зовнішній межі зони обсервації, основних маршру-тах з метою обмеження в’їзду, виїзду і транзитного проїзду;

- посилення медичного контролю за станом території, організацією харчування, водопос-тачання, правилами торгівлі;

- опитування і термометрія населення з метою активного і своєчасного виявлення інфекційних хворих;

- вакцинація населення;

- посилення санітарно-просвітницької роботи.

Рішення про збереження карантину або перехід на режим обсервації приймається після отримання результатів специфічної індикації. Режим карантину зберігається за умови виявлен-ня збудників особливо небезпечних інфекцій (чуми, холери, натуральної віспи) і появи масових захворювань сапом, сибірковою виразкою, висипним тифом, жовтяницею, меліоїдозом, орніто-зом. Якщо виявлені збудники малоконтагіозних інфекцій, режим карантину замінюється обсер-вацією. Карантин замінюють обсервацією після дезинфекції або самообеззаражування об’єктів навколишнього середовища і повної санітарної обробки населення в осередку НС.

У залежності від конкретної епідеміологічної обстановки карантинний або обсерваційний режим може зніматися поступово з окремих населених пунктів або одразу з усієї зони.

Для здійснення повної санітарної обробки населення цієї зони використовуються всі наявні засоби комунально-технічної служби: душово-дезинфекційні камери на автомобілях (ДДА), лазні, санітарні пропускники, душі тощо.

Екстрена неспецифічна профілактика здійснюється медичною службою до визначення виду збудника за допомогою антибіотиків широкого спектру дії силами санітарних дружин під час подвірних (поквартирних) обходів.

Після визначення виду збудника організовується специфічна профілактика. Цей вид профілактики здійснюється прищеплювальними бригадами із застосуванням сироваток, вакцин, анатоксинів. Із цією метою можливе також застосування бактеріофагів і антибіотиків.

Активне виявлення хворих здійснюється санітарними дружинами шляхом опитування (2 рази на день) населення і замірюванням температури тіла. Одна санітарна дружина обслуговує в осередку 1500 людей. Санітарні дружини, крім того, видають засоби екстреної профілактики, проводять найпростішу роз’яснювальну роботу. У своїй роботі вони повинні опиратися на санітарний актив з-поміж населення.

У разі виявлення хворого або особи, підозрілої на інфекційне захворювання, санітарна дружинниця оповіщає про це дільничного лікаря, під керівництвом якого вона працює. Дільничний лікар повинен виїхати до хворого, оглянути його на місці і за необхідності вжити заходів щодо його госпіталізації, а також організувати дезинфекцію помешкання.

Всі поліклінічні заклади припиняють приймання хворих, а їх персонал переводиться на казармене становище. За кожним лікарем закріплюється певна ділянка роботи і під його керівництво виділяється відповідна кількість санітарних дружин. Огляд тих, що захворіли, здійснюється вдома за викликом лікаря санітарними дружинниками, які роблять поквартирні обходи. Після виїзду для огляду хворих лікарі й інший медичний персонал повертаються у своє поліклінічне відділення і проходять повну санітарну обробку. Реєстратура поліклініки стає диспетчерським пунктом, який приймає виклики санітарних дружинників і направляє лікарів за цими викликами. Про кожний випадок інфекційного захворювання лікар повинен повідомити головного лікаря поліклініки і СЕС.

Така організація роботи дозволяє здійснювати активне виявлення хворих, більш опера-тивно вживати заходи щодо їх ізоляції і госпіталізації. За необхідності більшість лікарень, які опинилися в зоні карантину, перепрофілюються в інфекційні лікарні. Крім того, для госпіта-лізації інфекційних хворих розгортаються тимчасові інфекційні стаціонари в житлових будинках.

Знезаражування помешкання здійснюється силами медичної служби шляхом поточної і заключної дезинфекції в квартирах, де виявлений інфекційний хворий.

Крім дезинфекційних заходів, в осередку медична служба повинна зробити дезинсекцію і дератизацію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.	\|	Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.