• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 9

План

Тема 4. Аналіз виробничих ресурсів та організації технічного рівня підприємства

4.6. Аналіз забезпеченості і використання матеріальних ресурсів

підприємства.

4.6.1. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання.

4.6.2. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів.

4.6.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

Література: Бутинець Ф.Ф. ст. 426-444

Чумаченко М.Г. ст. 7-11, ст.34-39,

Івахненко В.М. ст 9-14,

Воронко О.С. ст. 92-104.

4.6.1. Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання.

Обов'язковою умовою стійкого виробничого про­цесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матері­альними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займаєть­ся спеціальний підрозділ — відділ матеріально-технічного по­стачання, складські й транспортні служби. Значну увагу при­діляють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністра­тори підприємства.

У процесі аналізу необхідно дати оцінку, наскільки підприєм­ство було в цілому забезпечене необхідними основними й допо­міжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з'ясувати причини і визначити вин­них осіб, якщо у будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.

Однією з причин може бути недбале складання плану поста­чання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матері­алів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальни­кам. Водночас допускаються прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. За допомогою аналізу слід з'ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось праців­ника підприємства.

Після цього треба проаналізувати якість придбаних матері­алів, комплектність постачання і дотримання передбачених уго­дами термінів виробництва та ритму. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своє­часності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов'язань. Це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроко­вий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними є також важливим фактором нормального забезпе­чення підприємства матеріальними ресурсами.

Мета аналізу – показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у по­ставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.

Певним показником у цій справі можуть бути суми штраф­них санкцій, які підприємство надало своїм постачальникам для покриття збитків внаслідок порушень постачання. Доречно вивчити і "коефіцієнт корисної дії" цих санкцій, якість юри­дичного обґрунтування і супроводження. Взагалі юридичний бік процесу постачання, юридична підтримання договірних сто­сунків – дуже важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі.

4.6.2. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів.

Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Отже, такі запаси виконують функ­цію амортизатора в постачанні.

При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміки їх залишків, комплектності, наявності непо­трібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються за гру­пами і окремими видами матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове, а й натуральне (дні запасу) вираження.

Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, оскільки потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.

Основними причинами відхилень від нормативів є:

• зміна суми вступних складських запасів для виробництва;

• відхилення, пов'язані з надходженням ресурсів на під­приємство;

• зміна обсягів випуску продукції;

• зміна норм витрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;

• асортиментно-структурні зрушення у виробництві;

• недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й ма­теріалів;

• прорахунки в обчисленні нормативів тощо.

Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.

4.6.3. Аналіз використання матеріальних ресурсів.

Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задо­вільному матеріальному постачанні.

Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або зворотного до нього показника матеріаловіддачі. Ці показники можна роз­рахувати в цілому для всієї товарної продукції, а також для окремих виробів. Слід вивчити зміну цього показника в ди­наміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат. І нарешті, концентру­ють увагу на пошуків причин зміни цих показників і можли­вих резервів економії. В процесі аналізу використовують як до­поміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.

Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є безперечно головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що основ­ними причинами, які зумовлюють поступове їх зниження, є:

а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення;

б) вдосконалення технології виробництва;

в) повторне використання відходів виробництва;

г) коригування рецептур;

ґ) зменшення частки кінцевого браку продукції;

д) зміна якості матеріалів (сировини), що споживається, а також продукції, що виробляється;

є) інші.

Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість норм, своє­часність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство – важ­лива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому при­скіпливий аналіз якості норм і засад їх формування дає змогу запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліп­шує ефективність роботи підприємства.

При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти за­міни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення со­бівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Проте у переважній більшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Вони або зумов­лені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані потребою здешевлення виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обґрунтовані, внаслідок чого найчастіше шкодять виробницт­ву – погіршують якість виробів, а отже, репутацію фірми. Тому при великій кількості замін матеріалів слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів, зокрема органі­зації й управління на підприємстві.

Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матері­али зовсім не використовують у процесі виробництва. Причи­нами такого явища можуть бути недостача цих матеріалів або суттєвий брак часу під час виробництва.

Якщо всі перелічені вище заходи не дають змоги виробити необхідну кількість продукції через недостачу основних матері­алів, підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції, і їх слід відносити до категорії вимушених.

Проте на підприємствах іноді трапляються такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, од­нак маскуються під недостачу матеріалів і незадовільне постачання. Це потребує від аналітиків особливої пильності та об'єктивності. Слід також додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матері­ально-технічного постачання. За вимогою адміністрації робіт­ники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, почи­нають "вишукувати" додаткові незамовлені матеріали, а в цей час основний процес постачання здійснюється без належного контролю.

У табл. 8.1 наведено всі показники для обчислен­ня впливу факторів з боку постачання та використання матері­алів. Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів, таких як:

Таблиця 8.1.

Дані для аналізу використання матеріальних ре­сурсів

1) зміна кількості використаного металу на виробництво основної продукції:

(-40 т) • 2 = -80 шт.;

2) зміна матеріаловіддачі:

+0,5 • 960 т = +480 шт.

Разом +400 шт.

Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію наступних чотирьох факторів:

а) вплив понаднормативного залишку металу на початок року:

+60 т • 2 = +120 шт.;

б) вплив зміни надходження металу за рік у порівнянні з планом:

+40 т • 2 = +80 шт.;

в) вплив зміни залишку металу на кінець року (зворотний вплив):

-(20 т) • 2 = -40 шт.;

г) вплив непланового використання металу на інші потреби (зворотний вплив):

-(120 т) • 2 = -240 шт.

Разом -80 шт.

Ці розрахунки можна виконати з використанням показни­ка норми витрат на одиницю продукції так:

1) (-40) : 0,5 = -80 шт.;

2)-(-0,1) • 2400 /0,5 = +480шт.

У тому числі у складі першого фактора:

а) 60 : 0,5 = +120 шт.;

б) 40 : 0,5 = +80 шт.;

в) -(20) : 0,5 = -40 шт.;

г) -(120) : 0,5 = -240 шт.

Разом - 80 шт.

Всього +400 шт.

Відповідно до виконаних розрахунків резерви виробництва становлять 280 шт. (240 + 40), або 14 % плану виробництва (280 : 2000-100).

Виконаємо ще один розрахунок впливу факторів з викори­станням вартісних показників на прикладі розглянутого підпри­ємства (табл. 8.2). Вплив факторів з використанням матеріаловіддачі буде мати такий вигляд:

1) зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

+25 тис. грн • 3,52 = +88 тис. грн;

2) зміна матеріале віддачі порівняно з планом:

(-0,2125) • 400 тис. грн = -85 тис. грн.

Разом +3 тис. грн.

Таблиця 8.2.

Загальні показники використання матеріалів

Другий варіант розрахунків з використанням показника матеріаломісткості продукції:

1) зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

25 тис. грн : 0,284 = +88,0 тис. грн;

2) зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив):

-(+0,0182) • 1323 тис. грн : 0,2841 = -85 тис. грн.

Разом +3 тис. грн.

Щодо резервів виробництва продукції, то вони складають 85 тис. грн за умови підвищення ефективності використання матеріалів до рівня передбаченого планом. Другим резервом є використання понадпланових залишків виробничих запасів на кінець року для додаткового випуску продукції.

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 489