Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Основні закономірності і теорії виникнення держави і права.

 

Головним об’єктом свого вивчення правознавство має державу і право - найважливіші суспільні інститути, що виникли на певному етапі розвитку суспільства, тобто є явищами історичними. Виникненню держави і права передував тривалий період первісногосуспільства (родоплемінного ладу), у якому влада мала суспільний, а не політичний характер, про що свідчать такі її риси:

1) влада базувалася на родових відносинах і здійснювалася в межах родової спільності, а не території;

2) влада будувалася на засадах первісного самоврядування, спиралася на авторитет і традиції і не потребувала спеціального апарату примусу;

3) у родовому суспільстві ще не існувало класів і протиріч між ними, а тому влада співпадала із суспільством в цілому.

Регулювання відносин у родовому суспільстві здійснювалося нормами-звичаями, що ґрунтувалися на природній необхідності й складалися історично, в результаті їх багаторазового повторення. Ці норми мали такі риси:

1) створювались у межах певного роду стихійно, в усній формі передавалися від покоління до покоління, входили у повсякденну звичку і починали виконуватись автоматично;

2) мали природну основу і відображали зразки поведінки, що були корисними як для окремої людини, так і для роду в цілому;

3) мали характер моно норм, тобто одна норма регламентувала різноманітні суспільні відносини - трудові, майнові, релігійні, моральні, інші;

4) у звичаях не було чіткого розподілу на права та обов’язки оскільки вони сприймалися як найдоцільніші правила поведінки у певних ситуаціях для всіх членів роду.

Держава і право виникають в результаті розкладу родоплемінного ладу, з переходом від безкласового до соціально неоднорідного суспільства. Цей процес спричинила дія багатьох факторів, серед яких необхідно назвати такі:

1) три великі поділи праці (виділення скотарських племен, відокремлення ремесла від землеробства, виділення торгівлі);

2) поява надлишкового продукту, приватної власності і майнової нерівності;

3) утворення соціальних груп (класів) з різними інтересами і виникнення суспільних суперечностей (міжкласових конфліктів);

4) виділення управлінської праці в спеціальну галузь для підвищення її ефективності внаслідок неспроможності суспільної влади первісного ладу врегулювати соціальні суперечності й конфлікти;

5) завоювання одних народів іншими;

6) демографічні зміни (зростання чисельності й щільності населення; упорядкування шлюбних відносин між родами);

7) психологічно – культурні зміни - розвиток психіки й свідомості людини, усвідомлення необхідності побудови життя суспільства на засадах розумності, справедливості й моральності;

8) особливості географічного середовища й кліматичних умов.

Відповідно до соціальної сутності держави, тобто її спрямованості на задоволення потреб та інтересів певного класу, розрізняють такі її історичні типи: рабовласницький, феодальний, буржуазний, соціально-демократичний. Крім цього існують перехідні періоди в розвитку держави. Сучасну українську державу можна віднести до перехідного типу.

Право невід’ємно пов’язано з державою та виникло разом з нею. Держава потребує механізму загальнообов’язкового соціального регулювання в умовах майнової і соціальної диференціації. У процесі утворення держави з усієї маси існуючих тоді звичаїв виокремились ті, що спрямовували суспільні відносини у напрямках, які відповідали потребам пануючих класів. З появою писемності для надання вимогам таких звичаїв загальної значущості та для полегшення контролю за їх втіленням в повсякденне життя їх стали фіксувати уписьмовихджерелах. Поступово моно норми переростають в юридичні норми, тобто юридичне регулювання суспільних відносин відокремлюється від соціального в цілому. Виникає найдавніша форма права - правовий звичай (звичаєве право).

З часом з’являються норми, які формуються в акти (укази, закони), що видаються верхівкою пануючого класу або її представниками. Правотворча діяльність державних органів і посадових осіб утворює нову, у майбутньому панівну, форму права, на забезпеченні реалізації приписів якої зосереджуються зусилля держави.

Таким чином, виникнення держави і права є результатом економічного, політичного, соціального, культурного розвитку суспільства, що привів до виникнення соціальних груп та суперечностей між ними і зумовив необхідність забезпечення функціонування суспільства як цілісної системи.

Складність процесу виникнення держави і права в “доісторичний” період, віддаленість його у часі та інші причини породили велику кількість різноманітних теорій, які з різних світоглядних позицій пояснюють цей процес. До числа найбільш поширених належать такі теорії:

Теологічна (Аврелії Августин, Фома Аквінський) - пояснює походження держави Божою волею, обґрунтовує її вічність і непорушність. Держава з волі Бога підкоряє собі громадян, а її розвиток залежить від релігійних діячів – посередників між Богом та людьми.

Патріархальна (Аристотель, М.К.Михайлівський) - полягає у твердженні, що держава походить від сім¢ї, що державна влада є продовженням батьківської (патріархальної) влади, яка спочатку панувала лише в сім’ї, а потім розповсюдилась і на все населення країни. Як необмеженою і справедливою є влада батька, так священною визнається влада монарха.

Договірна (Г. Гроцій, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо) - вважає державу результатом укладення угоди між людьми. Головною передумовою виникнення держави був суспільний договір між народом та його правителями, відповідно до якого народ відмовлявся від своєї свободи і зобов’язувався підкорятися правителям, в обмін на що одержував від них гарантії забезпечення особистої безпеки. Порушення умов договору приводить до зміни правителів природним чи революційним шляхом.

Насильства (Є. Дюрінг, К. Каутський) - пояснює походження держави як результат завоювання одного народу іншим. Держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання у покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців.

Психологічна (Л. Петражицький) - пояснює виникнення держави особливими властивостями людської психіки. Людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особи. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує керівництва з боку видатних осіб – державних діячів.

Органічна (Г. Спенсер) - ґрунтується на аналогії між державою і біологічним організмом. Держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Вона має політичне тіло, частини якого виконують відповідні функції.

Космічна теорія виникнення держави, що значно поширилася в останні десятиліття, пояснює виникнення держави впливом інших космічних цивілізацій.

Соціально – економічна або класова (марксистська) - найбільш розповсюджена теорія походження держави, яка наголошує на соціально – економічних і частково політичних чинниках. Ця теорія виходить із внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які впливали на виникнення держави.

Варто зазначити, що жодна з існуючих теорій не здатна повністю охопити і розкрити всі передумови походження і сутність держави. Кожна з названих теорій висвітлює лише одну або групу причин виникнення держави. Але у своїй сукупності ці теорії дозволяють відтворити процес походження держави і права з максимально можливою повнотою.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  4. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  5. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
  6. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  7. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  8. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  10. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  11. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  12. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.




Переглядів: 919

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА | Поняття держави та її ознаки. Суверенітет держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.