Поняття держави та її ознаки. Суверенітет держави.

Термін “держава” використовується у декількох значеннях. У широкому розумінні держава - це країна, суспільство, народ, а у вузькому - це організація, що має верховну владу на певній території. До ХVІІ ст. (до введення Н.Макіавеллі терміну “stato”) вузьке і широке значення терміну “держава” не розрізняли, оскільки це стало можливим лише з формуванням громадянського суспільства. Громадянське суспільство – це спільність вільних і рівноправних осіб, кожній з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником і брати активну участь у політичному житті.

Тобто, це сукупність неопосередкованих державою взаємовідносин юридично рівноправних, економічно незалежних і політично активних індивідів.

Громадянське суспільство як багатоманітність не опосередкованих державою економічних, політичних, правових і культурних взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів є незалежним від держави, але взаємодіє з нею. Держава є вторинною, бо являє собою публічно-владну форму організації громадянського суспільства. Громадянське суспільство є втіленням індивідуалізму, а держава - загальносуспільних інтересів, і тому вони діють як протилежності, забезпечуючи компроміс між різними суспільними силами.

Виходячи із загальних закономірностей виникнення держави як суспільного інституту можна виділити такі її головні ознаки:

1) наявність території, на яку поширюється влада держави;

2) політичний публічний характер влади, що втілюється в державно-правових інститутах, відокремлених від населення (політичний характер влади), але таких, що виступають від імені суспільства в цілому (публічність влади);

3) суверенітет держави;

4) наявність податкової системи, яку складають, насамперед, виплати населення, що використовуються на утримання публічної влади і на матеріальне забезпечення державної політики;

5) виняткове право держави на видання правових норм - загальнообов’язкових правил поведінки;

6) монополія на легальне застосування сили (фізичного примусу).

Суверенітет- політико – правова властивість державної влади, що виявляється в її верховенстві (відсутності іншої суспільної влади на території країни, вищої за державну); незалежності (можливості самостійно здійснювати свої функції в рамках національного і міжнародного права); неподільності або єдності (єдності влади в цілому і лише функціональному розподілі її гілок); рівноправності з іншими суб’єктами міжнародних відносин. Виділяють внутрішній і зовнішній суверенітет держави.

Форми захисту державного суверенітету: військова, дипломатична, економічна, правоохоронна.

Слід розрізняти суверенітет держави, народу і нації. Суверенітет народу полягає у визнанні всього громадянсько-правоздатного населення країни джерелом її політичної влади. Суверенітет нації означає реальну можливість визначити характер свого національного життя.

Отже, держава- це особлива політико – територіальна організація публічної влади, що володіє суверенітетом, має спеціальний апарат управління і примусу, встановлює податки і здатна за допомогою права надавати своїм велінням загальнообов’язкового характеру.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні закономірності і теорії виникнення держави і права.	\|	Форма держави та її елементи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.