Робочий час.

Робочим вважається час, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки згідно із законодавством, трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Чинне законодавство встановлює нормальну, скорочену і неповну тривалість робочого часу.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється залежно від суб’єктів трудових правовідносин або від умов праці:

1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половину максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень (перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством).

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Неповний робочий день або неповнийробочий тиждень може встановлюватися за угодою між працівником і власником (уповноваженим ним органом) як при прийнятті на роботу, так і згодом. Власник (уповноважений ним орган) зобов’язаний встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім¢ї відповідно до медичного висновку. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників зі скороченим робочим днем, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

До різновидів робочого часу можна віднести нічний час (з 22 години до 6 години ранку) і час на надурочних роботах. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину (крім працівників зі скороченим робочим часом).

Для окремих категорій керівників і спеціалістів може встановлюватися ненормований робочий день. Перелік працівників з ненормованим робочим днем, як правило, міститься в колективному договорі (це, передусім, адміністративно-управлінський апарат). Для виконання своїх трудових обов’язків такі працівники повинні без додаткових розпоряджень керівника працювати понад нормальну тривалість робочого часу. Ці переробітки не вважаються надурочною роботою. Компенсуються вони наданням додаткових відпусток.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.	\|	Час відпочинку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.