Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Разом з суттєвими дидактичними перевагами використання в процесі навчання мультимедійні презентації мають певні обмеження їх застосування.

· Перш за все для їх повноцінного використання у навчальному процесі вчителям різних предметів потрібен постійний доступ до комп’ютерів при їх підготовці та застосуванні.

· Для демонстрації великій групі учнів, класу потрібно мати спеціальні пристрої – мультимедійний проектор.

· Для вчителів, які не ознайомлені з основами роботи з мультимедіа та дидактичним особливостям використання презентацій у навчальному процесі та не мають змоги ознайомитися з такими матеріалами, потрібно організовувати спеціальне навчання. Важливо навчити практикуючих і майбутніх вчителів самостійному визначенню необхідності, доцільності і шляхам застосування мультимедійних засобів, ознайомити їх з критеріями добору ефективних засобів навчання, спрямованих на виконання поставлених ними цілей. Як і при використанні будь-якого засобу навчання потрібно навчати вчителів основам техніки безпеки при роботі з ними для уникнення шкідливого їх впливу на організм дитини.

· Під час добору і формування змістовного і наповнення мультимедійних ресурсів слід враховувати, що мультимедійна інформація впливає відразу на декілька каналів сприйняття, що часто приводить до розумових і емоційних перевантажень учнів. Для сучасних мультимедійних продуктів і телекомунікаційних технологій на відміну від традиційних друкованих джерел характерне одночасне використання зорових, слухових та тактильних каналів передавання інформаційних даних, що створює перенасичення інформацією, а це в свою чергу значно впливає на час, необхідний для її засвоєння. Учень іноді не має достатньо часу (і вмінь) для критичного оцінювання інформаційних даних. Частина інформації не сприймається, а переходить до розряду інформаційного шуму, що перешкоджає засвоєнню навчального матеріалу.

Цілеспрямоване навчання не просто використанню програми Power Point, а дидактичним особливостям учительських та учнівських мультимедійних презентацій, методиці їх проектування та створення, розробці критеріїв оцінювання учнівських презентацій започатковано в програмі "Intel®Навчання для майбутнього", яка реалізується в Україні з кінця 2004 року. В основу програми, спрямованої на навчання вчителів ефективному використанню комп’ютерних засобів навчання у навчальному процесі, покладено розроблену Б. Блумом, та вдосконалену його учнями Л. Андерсеном і Д.Р. Кратволем, систематику освітніх цілей, що сприяють розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, а саме аналізу, синтезу та оцінювання. За програмою курсу вчителям пропонується впродовж 48-годинного тренінгу розробити Портфоліо (комплект дидактичних, методичних матеріалів та прикладів учнівських робіт) для обраної вчителями теми навчального предмету, спрямований на розвиток мислення учнів. По завершенні навчання вчителі впроваджують розроблений навчальний проект в своєму класі.

Особливість навчання вчителів інформаційно-комунікаційним технологіям полягає в структурованому підході до опанування вчителями кожного дидактичного засобу. Так на початку розробки і створення дидактичних і методичних матеріалів вчителям пропонується переглянути розроблені іншими учасниками і вчителями приклади таких матеріалів та проаналізувати їх місце в начальному процесі та дидактичні особливості їх використання для різного віку учнів та в залежності від навчальних цілей. Це потрібно тому, що деякі вчителі, які не ще працювали з новими програмними засобами, часто не уявляють собі, як мають виглядати подібні методичні доробки. З другого боку, вчителі, які вже використовували аналогічні програми в своїй педагогічній діяльності, мають зазначити основні відмінності запропонованих прикладів від власних наробок. Наступним етапом є планування на папері та розробка сценарію – проектування відповідних матеріалів. Причому вчителі відразу розробляють потрібний ним для роботи документ навчального проекту для навчання конкретного матеріалу своїх учнів з теми, яку кожний вчитель має найближчим часом викладати в школі. Такий методичний прийом дозволяє створити у вчителів додаткову мотивацію до навчання цьому виду діяльності. Лише потім вчителі під керівництвом тренера ознайомлюються з комп’ютерною програмою для створення документів (наприклад, програмою Microsoft Рower Point).

Наступним етапом роботи є створення на комп’ютері прикладів учнівських робіт, в яких мають відображатися результати їх самостійної дослідницької діяльності. Після того, як вчителі втілили свої розроблені на папері ідеї в прикладах учнівських презентацій, їм пропонується оцінити свої роботи за відповідними Вимогами та дати відповіді на запитання: Чи сприяє зазначена діяльність учня чи малої групи учнів їх розвитку? Які саме навички мислення формуються в учнів при здійсненні такої діяльності? Чи можливо відслідкувати зазначений розвиток? Чи формуються в учнів нові знання та навички мислення високого рівня?

За результатами оцінювання вчителі виправляють презентації згідно вимог та критеріїв.

На цьому навчання вчителів створенню мультимедійної презентації не завершується. Для того, щоб вчителі різних навчальних предметів могли оцінити результат роботи учнів, рівень знань вмінь і навичок, які сформовані при їх створенні та презентуванні, вони навчаються розробляти форми оцінювання учнівських презентацій. Навчання здійснюється за тією ж схемою, а саме: спочатку перегляд та аналіз запропонованих прикладів, які розробили інші вчителі, визначення пріоритетних критеріїв відповідно до віку, попередніх навичок, навчальних цілей щодо формування знань та розвитку навичок мислення. Потім проектується та розробляється власна форма оцінювання і, нарешті, створюється форма оцінювання, в якій пріоритетними є критерії (у відповідних балах) оцінювання знань учнів з конкретної теми, враховуючи створені ними мультимедійні засоби. Обговорюється місце і час, коли учні мають бути ознайомлені із створеними формами оцінювання, як саме формувати в учнів уміння самооцінювання своєї роботи, вміння порівняти їх з певними критеріями, які одночасно є і орієнтовною основою дій при їх створенні. В таких формах має передбачатися оцінювання взаємодії учнів в малих групах, командної роботи, визначено внесок кожного учня в спільну роботу.

За програмою «Інтел® Навчання для майбутнього» на першому етапі вчителі розробляють приклади саме учнівських презентацій, перебуваючи в ролі учня. Дидактична необхідність такого етапу обумовлена такими причинами.

Для більшості вчителів-предметників створення комп’ютерної презентації в програмі Power Point є новим видом діяльності, і саме розробка презентації в ролі учня слугує одним з елементів зняття цілком природної психологічної напруженості дорослих людей перед незнайомим видом роботи. В такій ролі учасник тренінгу може дозволити собі не відразу бути досконалим розробником мультимедійної роботи. Другою перевагою такого виду роботи є те, що вчителі зразу розробляють приклад, який потім в подальшій своїй педагогічній вони діяльності зможуть використати для демонстрації учням. Вони не створюють «дещо» тимчасове, а тому мотивація до такого виду діяльності у вчителів значно вища.

Слід зазначити, що в доступній вчителю сучасній педагогічній літературі, нажаль, немає розроблених критеріїв створення учнівських робіт, цьому не навчають в педагогічних університетах. Іноді поширюється помилкове уявлення вчителів про дидактичні особливості цього виду діяльності. Невірне уявлення про навчальні можливості презентацій тиражуються, і часто за великою кількістю мультимедійних ефектів вчителі не бачать численних змістових помилок таких презентацій і не можуть правильно адекватно спланувати свою роботу з створення і використання презентацій в навчальній діяльності. Важко вчителям відповідно оцінити діяльність учнів з конкретного навчального предмету щодо розробки і створення презентацій.

Виходячи з того, що презентація є творчою роботою учнів, деякі вчителі помилково вважають, що в ній допустимі будь-які засоби і способи вираження ідей та думок учнів. Проте, як і в інших засобах, існують певні вимоги і критерії. Крім естетичних вимог до дизайну презентації, які не розглядаються в цій статті, існують специфічні вимоги до створення учнівської презентації як засобу подання самостійної дослідницької роботи учнів.

Розглянемо типові помилки учнівських робіт, які створювалися вчителями у ролі учня:

o Викладення в презентації теорії з підручника чи посібника (енциклопедії тощо). Це є недоцільним, оскільки презентація (як дія) результатів дослідження робиться учнями, як правило, наприкінці вивчення теми чи розділу, коли ознайомлення з означеннями та основними формулами вже не є актуальним. Це не слід робити ще й тому, що слайд на екрані демонструється протягом обмеженого проміжку часу, що не сприяє ні сприйняттю, ні запам'ятовуванню нового матеріалу та означень.

o В презентаціях, виконаних як приклади учнівських робіт, використовується текстовий матеріал, що не відповідає віку учнів.

o В презентаціях, які є представленням результатів учнівського дослідження, не відображається гіпотеза, хід дослідження і висновки. Інколи висновки носять загальний характер, не стосуються конкретного дослідження, яке проводили самі учні.

o Розміщення на слайді великого обсягу текстового матеріалу, для читання і осмислення якого необхідно багато часу.

o Перевантаженість презентацій ілюстративним матеріалом, який не відноситься до її змісту, а часто заважає розумінню основного.

o Перевантаженість анімаційними ефектами (різноманітна зміна слайдів, більшість елементів крутиться, виїжджає, вилітає, тощо, що ускладнює сприйняття, а не акцентує увагу на головному матеріалі та не полегшує запам’ятовування.

o Створення так званого "реферату з малюнками" чи "мультимедійного реферату", тобто використання великої кількості слайдів (більше 10) з текстовою інформацією, переписаною з підручників, посібників, Інтернету, замість формулювання тез чи ключових, опорних слів та фраз.

o Створення так званого "фотоальбому" - забагато ілюстрацій (фотографій чи малюнків) з підписами.

o Розміщення в презентації, що призначена для супроводу доповіді, таблиць замість відповідних діаграм. Для аналізу числових даних таблиць доцільніше використовувати публікації, що призначені для вдумливого читання і докладного аналізу.

o Невідповідність фону презентації та іншого оформлення її змісту.

o Нечитабельність тексту (розмір шрифту (<20), невідповідність кольору букв і фону, добір типу накреслення шрифтів дуже складних для читання.

o Відсутність формулювання теми і автора на першому сайді та використаних джерел на останньому.

Важливим моментом при роботі вчителів з мультимедійними презентаціями є підготовка і проведення учнями презентації як дії, тобто презентування, демонстрація учнями створеної мультимедійної презентації. Це потужний та унікальний засіб для формування в учнів вмінь виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідеї, гіпотези, висновків. В учнів формуються навички стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації представити результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків, а також відбирати найяскравіші переконливі факти для демонстрування думок, ідей. Важливим аспектом правового виховання учнів стає вміння посилатися в презентації на використані джерела інформації.

Програмою навчання крім розробки та створення прикладу учнівської мультимедійної презентації передбачається створення презентації, яку вчитель демонструє учням для супроводу вступного заняття на початку проведення навчального проекту, так званої учительської презентації.

Вимоги до створення такого методичного мультимедійного продукту дещо інші ніж до створення прикладів учнівських робіт:

· Учительська презентація може бути продемонстрована учням на початку проекту, а також може бути використана учнями для самостійного перегляду під час роботи над навчальним проектом.

· Вона має зацікавити учнів, спонукати їх до самостійної роботи, до проведення дослідження, пов’язаного з темою навчального проекту. Тому на початку такої презентації можуть бути вміщені цікаві, провокуючі проблемні запитання. Основні запитання мають бути сформульовані таким чином, щоб вони чітко окреслювали проблему, стимулювали розвиток навичок мислення учнів, спонукали їх до роботи у проекті.

· В цій презентації, яка теж має відповідати віку учнів, можуть бути вміщені завдання для учнів, розподіл груп у проекті, етапи роботи та терміни їх виконання.

· Така учительська розробка може містити корисні для учнів посилання на друковані та Інтернет джерела, з яких учні можуть одержати додаткову інформацію.

· В презентації вчителя можуть бути вбудовані файли з формами оцінювання розроблених учнями робіт, тести для самоконтролю знань та навичок.

При створені як учнівських так і вчительських презентацій повинні бути враховані наступні вимоги:

Оптимальний обсяг. Інформацію, що входить до навчального матеріалу, потрібно подавати невеликими логічно завершеними блоками-слайдами. Спостереження показують, що найбільш ефективний оптичний ряд обсягом не більше 80-100 слайдів. Оптичний ряд із більшої кількості слайдів втомлює, відволікає від суті явищ, що вивчаються. У зв’язку з цим постає проблема відбору відеоматеріалу для презентації. Недоцільно розміщувати зображення, що належать до понять, на всебічне розкриття яких лектор не розраховує. Не повинно бути "зайвих" слайдів, які не супроводжуються поясненням. Необхідно виключити дублюючі, схожі слайди.

Доступність. Обов’язкове врахування вікових особливостей і рівня підготовки глядачів. Потрібно забезпечувати розуміння змісту кожного слова, речення, поняття, розкривати їх, спираючись на знання і досвід слухачів, використовувати образні порівняння. Якщо для дорослої аудиторії можна включати до презентації схеми, графіки, чорно-білі фотографії, то для молодших учнів потрібно цих елементів уникати. Якщо у першому випадку допустимо включати числові значення величин, то у другому це повинні бути переважно величини порівняльні.

Науковість. Яскраві малюнки не повинні суперечити реальним фактам. Неприпустимо добиватися мальовничості, зміни масштабів зображень тощо у збиток науковій достовірності. Пропонована інформація повинна бути чіткою й однозначно відображати вузлові моменти та відповідні логічні зв’язки інформації.

Розмаїття форм. Ця вимога передбачає реалізацію індивідуального підходу до слухача, врахування індивідуальних можливостей сприйняття пропонованого матеріалу. Індивідуальний підхід може забезпечуватися різними засобами наочності, кількома рівнями диференціації при поданні матеріалу за складністю, обсягом, змістом. Різні люди внаслідок своїх індивідуальних особливостей сприймають найбільш добре інформацію, подану різними способами. Хтось краще сприймає фотографії, хтось схеми або таблиці тощо.

Врахування особливості сприйняття інформації з екрана. Відомо, що око і мозок здатні працювати у двох режимах: у режимі швидкого панорамного огляду за допомогою периферійного зору і в режимі повільного сприйняття детальної інформації за допомогою центрального зору. При роботі у режимі периферійного зору система око-мозок майже миттєво сприймає велику кількість інформації, при роботі у режимі центрального зору – здійснюється ретельний послідовний аналіз. Отож, коли людина читає текст, та ще й з екрана комп’ютера, мозок працює у сповільненому режимі. Якщо ж інформація подана у графічному вигляді, то око переключається в інший режим, і мозок працює швидше. Саме тому в навчальних презентаціях бажано звести текстову інформацію до мінімуму, замінюючи її схемами, діаграмами, рисунками, фотографіями, анімаціями, фрагментами фільмів. Окрім того, поняття і абстрактні положення до свідомості слухачів доходять легше, коли вони підкріплюються конкретними фактами, прикладами та образами, і тому для розкриття їх необхідно використати різні види наочності.

Доцільність такого підходу підтверджують і проведені авторами як лекційні, так і практичні заняття з математичного програмування та дослідження операцій. Текст на слайді глядачі практично не сприймають. Тому у презентаціях краще залишити текст тільки у вигляді імен, назв, числових значень, коротких цитат. Краще уникати надлишку цифр, особливо незначущих. Числові величини є сенс замінити порівняннями, графіками, діаграмами. Правда, на цьому шляху є свої недоліки. Досвід роботи показує, що потік одних тільки яскравих зображень сприймається також не дуже добре. Увага, спочатку невимушена, швидко слабшає, переходячи у довільну, підтримка якої потребує вже великих зусиль як лектора, так і глядачів. Це особливо швидко і безпосередньо виявляється у школярів та студентів гуманітарного спрямування. Добрий результат по перемиканню уваги дає застосування відеофрагментів, особливо озвучених. Вони майже завжди викликають пожвавлення в аудиторії. Глядачі стомлюються від голосу одного лектора, а тут увага переключається, і тим самим підтримується гострота сприйняття.

Дуже важливим є співвідношення кількості різних елементів презентації та їх послідовність. Зрозуміло, що необхідно чергувати статичні зображення, анімацію і відеофрагменти. Однак практика показує, що просте послідовне чергування елементів не зовсім виправдане, – студенти звикають до нього, й увага розсіюється. Правильніше буде використати ефект несподіваності й урізноманітнити анімаційні прийоми. Середовище Power Point є у цьому плані досить зручним, дозволяючи створювати досить цікаві анімації.

Зацікавленість. Включення (без шкоди науковому змісту) у презентацію смішних, цікавих сюжетів, мультиплікаційних героїв оживляє заняття, створює позитивний емоційний настрій, що сприяє засвоєнню матеріалу і більш міцному запам’ятовуванню.

Краса і естетичність. Неабияку роль відіграють кольорові сполучення і дотримання стилю в оформленні слайдів, музичний супровід. Особливо це стосується молодших школярів, учнів, а також студентів гуманітарного спрямування. Вони мислять формами, кольорами, звуками, образами, саме звідси випливає необхідність наочного навчання взагалі, яке будується не на абстрагованих поняттях і словах, а на конкретних образах, що безпосередньо сприймаються глядачами.

Динамічність. Необхідно підібрати оптимальний для сприйняття темп зміни слайдів, анімаційних ефектів.

Вимоги до врахування фізіологічних особливостей сприйняття кольорів і форм:

• Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий).

• Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений).

• Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.

• Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону – суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні).

• Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.

• Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.

• Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації.

• Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко «вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються.

• Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку.

• Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків (пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги і знижує продуктивність навчання.

2. Видавнича система Microsoft Publisher призначена для підготовки професійних публікацій.

Вікно програми Microsoft Publisher, крім вже відомих елементів, містить ліворуч вузьку вертикальну панель для роботи з об’єктами і область задач з командами для розв’язування задачі створення швидкої публікації відповідно до зразка шаблону чи макета.

Програма містить велику кількість зразків макетів і шаблонів стандартних публікацій. Достатньо у вибраний з меню зразок макета ввести потрібні тексти, змінити розташування об'єктів до вподоби і - отримаємо майже оригінальну публікацію. Файл публікації зберігається з розширенням назви pub.

Програма має заготовки веб-сайтів і бланків для електронних листів.

Публікації для друку— це заготовки публікацій на вибрані теми. Заготовок є декілька десятків. Наведемо найцікавіші:

♦ Швидкі публікації — універсальна заготовка для створення плакатів, оголошень тощо;

♦ Оголошення;

♦ Брошури інформаційні;

♦ Брошури з прайс-листом;

♦ Газета;

♦ Резюме;

♦ Сертифікати;

♦ Баннери;

♦ Програмки ;

♦ Візитки;

♦ Калентаді;

♦ Вітальні картки;

♦ Запрошення тощо.

Заготовка складається із декількох текстових блоків і графічних елементів, виконаних у певному стилі. Поєднання матеріалів публікації і стилів називають макетом. Зразків макетів для кожної заготовки є близько вісімдесяти: Астро, Метелик, Букет, Хвилі, Геометрія, Горизонт, Рух та ін.

До зразка макета користувач може застосувати кольорову схемудо вподоби зі списку: Альпійську, Гори, Гранат, Дощ, Захід тощо, а також шрифтову схему: Архівну, Базову, Віртуальну тощо.

Деколи варто змінити тлопублікації чи оформити текстові блоки різноманітними заливкамиза допомогою команд з контекстного меню текстового блоку: Формат блоку - Заливка - Способи заливки. Тут також варто вибрати стилі ліній: Кольори і лінії - Стиль - Узорна рамка тощо.

Можна створити оригінальну власну заготовку публікації й
надалі використовувати її як шаблон. Для цього до
публікації застосовують команду Зберегти як... і
змінюють тип файлу на Шаблон.

Можливі напрямки використання програми Microsoft Publisher:

Щоб дати учням максимально повне уявлення про сфери використання програми Microsoft* Publisher, ви маєте разом з ними виконати кілька завдань. Ми наведемо лише приблизний перелік таких робіт і рекомендації щодо їх проведення.

Придумати інформаційний бюлетень або оголошення для некомерційної організації.

Створити інформаційний бюлетень клубу або шкільної міні-газети, розподіливши між учнями обов'язки редакторів, кореспондентів, журналістів та дизайнерів. Організувати роботу учнів, які будуть розробляти, оформляти і розповсюджувати бюлетень у школі.

Організувати видання календаря. При його оформленні можна використати інформацію про важливі події у житті школи.

Запропонувати учням розробити щотижневий календар для батьків.

Домогти учням розробити власні візитівки, запрошення на певні свята чи, скажімо, оголошення про них.

При плануванні різних соціальних позашкільних акцій (наприклад, збирання одягу для дітей із малозабезпечених сімей або книг для публічної бібліотеки) створити рекламні матеріали для інформування про ці події жителів вашого населеного пункту.

Створити запрошення для випускників, батьків, громадських діячів та жителів прилеглих будинків на відвідування важливих заходів, які організовуються у школі та за її межами.

Створити веб-сайт, на якому буде подана інформація про хід роботи над Проектом. Організувати гіперпосилання на інші освітні веб-сайти, де можна отримати додаткові відомості, що стосуються зазначеної теми.

Розробити шкільну газету у вигляді веб-сайта та розмістити її в Інтернеті (у такому разі витрати на друкування будуть мінімальними).

Підготувати разом з учнями запрошення, оголошення або рекламні буклети, які сповіщали б про спеціальні заходи для батьків.

Створити буклет для туристів.

Виконуючи проект з історії (у рамках виконання завдання з історії), вибрати певний історичний період і створити газету від імені редактора, який жив у той час. Інформацію для газети можна взяти з мультимедійної енциклопедії та Інтернету.

Підготувати видання туристичного путівника для закріплення знань з географії, природознавства, біології, історії. Включити до нього історичні відомості, дані про політичну структуру, промисловість і населення, інформацію про цікаві події, відомих людей вашої місцевості тощо.

Створити брошуру або рекламний буклет, розробити плакати з використанням засобів Microsoft Office.

У рамках проекту з літератури, математики, фізики чи хімії створити публікацію про певну історичну особу, відомого письменника, вченого, про цікаве місце або подію. Поширити цю публікацію у своєму класі або школі.

Скориставшись шаблонами „Паперові літаки" або „Орігамі", створити оригінальні проекти, які сприятимуть кращому засвоєнню понять з геометрії та фізики.

Створити запрошення або програмку для публічної презентації, зборів, літературного ве
чора, концерту, зустрічі з відомим вченим, політичним чи громадським діячем.

Розробити та оформити меню зі стравами, характерними для певного історичного пе
ріоду або для певної місцевості.

Скласти цікавий туристичний маршрут та видати інформаційний листок про нього. Проілюструвати листок діаграмами, доповнити відомостями про час та матеріальні витрати на мандрівку.

У проекті з іноземної мови, пов'язаному з вивченням культури та традицій народу -
носія мови, запропонувати учням створити меню, яке включає національні страви.

Створити путівник у рамках проектів з суспільствознавства, географії, громадянської ос
віти, економіки.

Видати запрошення для батьків, вчителів, учнів інших класів на презентацію результатів навчального проекту.

Вимоги до створення публікацій:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Оформлення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.