• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Потужність і коефіцієнт корисної дії.

Роботу, що виконує насос за один оберт приводу можна описати наступним рівнянням:

де p – тиск на поршень, Па;

F – площа поршня, м²;

l – хід поршня, м.

При n обертів в хвилину теоретична повна внутрішня гідравлічна потужність поршневого насосу будь-якого типу становить:

Нижче буде показано, що для насосу простої дії , де G_m – теоретична об’ємна продуктивність насосу виражена в м³/с. Тоді:

Але через недосконалість роботи клапанів – запізнення їх закривання та відкривання, частина рідни, якій передана енергія, не попадає в напірний трубопровід. Ще одним вагомим фактором, що знижує ефективність перекачки рідни поршневими насосами є гази (переважно повітря) розчинені в рідині і які виділяється з неї в об’єм циліндра насосу при всмоктуванні. Виділення газу приводить до неповного заповнення рідиною циліндра та зменшення подачі. Правильне проектування насосу та його монтаж запобігає створенню газ не нагромаджується в об’ємі насосу. Але якщо були допущенні помилки, або повітря попадає через нещільності в патрубку всмоктування, то в насосі можливе утворення повітряних «мішків». Тоді суттєво зменшується продуктивність насосу.

Тому реальна продуктивність завжди менша від теоретичної:

де η_о – об’ємний коефіцієнт корисної дії, (дальше к.к.д.).

В наслідок гідравлічних втрат в самому насосі за рахунок тертя, ударів, опору клапанів реальний тиск в напірній лінії завжди менший від тиску рідини на поршень. Тому слід враховувати гідравлічний к.к.д.:

Крім того, через відбувається втрата енергії через тертя в сальниках, підшипниках і т.д.. Ці втрати враховуються в завдяки механічному коефіцієнту корисної дії:

Загальний коефіцієнт корисної дії можна виразити як добуток всіх к.к.д.:

Для поршневих насосів повний к.к.д. знаходиться в межах від 0,72 до 0,93. В значній мірі к.к.д залежить від продуктивності при якій експлуатується насос. В значній мірі к.к.д. залежить від продуктивності і напору, який він розвиває. Виробники насосів цю залежність приводять в паспорті насосу.

Таким чином, дійсна потужність на валу насоса (з врахуванням всіх втрат) буде рівна:

При визначенні потужності електродвигуна, який урухомлює насос слід врахувати ще к.к.д. передачі:

Крім того, при виборі електродвигуна його потужність слід вибирати з запасом порівняно з величиною визначеною за формулою через можливі перевантаження електродвигуна при пуску а також в ході експлуатації. При розрахунковій потужності двигуна 1,5÷4 квт слід збільшувати потужність на 20%, при 4÷40 квт – на 15%, дальше є достатнім запас 10%.

Читайте також:

1. А середній коефіцієнт росту в такому випадку визначається як
2. А. Фінансові коефіцієнти
3. А. Фінансові коефіцієнти
4. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
5. Аналіз фінансових коефіцієнтів.
6. Безрозмірною характеристикою гідротрансформатора називається залежність коефіцієнтів пропорційності моментів насосного і турбінного коліс від його передаточного відношення.
7. Біноміальні коефіцієнти
8. Визначення коефіцієнта оборотності активів
9. Визначення коефіцієнта чистого прибутку
10. Визначення коефіцієнтів рівнянь лінійної регресії для багатофакторної задачі
11. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
12. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за матрицею власних та взаємних опорів методу контурних струмів.

Переглядів: 809