Співвідношення чистого прибутку (після виплати податків) і обсягу продажу (виручка від реалізації продукції - доход) вказує на уміння управляти підприємством так, щоб за рахунок отриманого доходу не тільки покривати витрати на товари або послуги, операційні витрати (включаючи амортизацію) і вартість використання позичених засобів, але і мати достатній (розумний) залишок, щоб компенсувати позичко-давцям той ризик, який вони приймають на себе, вкладаючи свій капітал в дане підприємство.
Фактично коефіцієнт відношення чистого прибутку до доходу від реалізації продукції характеризує ефективність співвідношення витрат на виробництво продукції і ціни, за якою ця продукція реалізується. В нашому прикладі цей коефіцієнт складає:
При розрахунку коефіцієнта чистого прибутку в чисельнику часто ставлять величину прибутку до виплати процентів і податків (ПДПП). Передбачається, що у такому вигляді цей показник дає більш точне уявлення про ефективність роботи підприємства, оскільки знімається вплив способів фінансування і розрахунку сум оподаткування.
Однак, існує вагомий аргумент на користь того, щоб вважати податок на прибуток, яким би чином він не був підрахований, постійною статтею витрат компанії. Указану вище формулу можна модифікувати, використовуючи прибуток після виплати податків, але до сплати процентів - тобто ми робимо акцент на ефективність операцій, виключаючи з розрахунків будь-яку компенсацію власникам позикового капіталу. У нашому прикладі буде наступне:
Для спрощення ми передбачаємо, що всі сплачені проценти вираховувались із оподатковуваного прибутку, і ми просто додаємо знову (назад) суму сплачених процентів, але з урахуванням виплати податків.