Особливості податкового контролю за умови спрощеної системи оподаткування

Особливості податкового контролю за умови спрощеної системи оподаткування полягають у здійсненні контрольних заходів за такими основниминапрямами:

1) перевірка правомірності переходу суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб) на спрощений порядок оподаткування. При цьому контролюється:

- правильність визначення дати подання до податкового органу письмової заяви для отримання свідоцтва про право сплати єдиного податку (не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду);

- достовірність наведених у заяві даних та їхня відповідність умовам переходу на спрощену систему оподаткування (для юридичних осіб: середньооблікова кількість працюючих — не більше 50 чоловік, обсяг виручки від реалізації продукції — до 1 млн. Грн.., інші умови передбачені Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва»);

- відсутність у подавця заяви заборгованості перед бюджетом;

2) перевірка стану обліку доходів і витрат за звітними періодами. Перевіряється, чи є на підприємстві книга обліку доходів і витрат, яку обов'язково має вести платник єдиного податку і яка реєструється в податковому органі одночасно з видачею свідоцтва про право сплати єдиного податку. Книга заводиться на один рік, її сторінки повинні бути пронумеровані та прошнуровані, завірені підписом керівника та печаткою податкового органу. Перевіряється достовірність даних, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), книзі обліку придбання товарів, книзі обліку доходів і витрат у хронологічному порядку на основі первинних документів (методи логічної і зустрічної документальної перевірки);

3) перевірка правильності складання та своєчасності подання до органів ДПІ звіту у формі розрахунку єдиного податку, визначеного за звітний період за даними про фактично отримані виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та доходи від іншої операційної діяльності. При цьому основна увага звертається на правильність застосування ставки єдиного податку й обчислення суми податку, що підлягає до сплати (методи аналізу й порівняння даних, нормативно-правової перевірки, формальної перевірки первинних документів);

4) перевірка правомірності звільнення платника єдиного податку від сплати інших податків та зборів (у тому числі податку на прибуток, комунального податку, збору на обов'язкове соціальне страхування та ін.);

5) у разі переходу підприємства на загальну систему оподаткування, обліку та звітності протягом звітного року перевіряється правильність такого переходу, зокрема, чи не порушено вимоги, що ставляться до платників єдиного податку (перехід необхідно здійснювати з початку року, завчасно подавши про це заяву до ДПІ);

6) перевірка правильності відображення єдиного податку в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності (у ф.-2 «Звіт про фінансові результати» у складі інших операційних витрат).

6. Контроль розрахунків за прибутковим податком із громадян

Контроль розрахунків за прибутковим податком із громадян здійснюється за такими напрямами:

1. Правильність нарахування сум прибуткового податку за місцем основної роботи та за сумісництвом перевіряється відповідно до декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. та Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21 квітня 1993 р. № 12. Для цього використовується інформація аналітичного обліку за рахунком 641 про сукупний оподаткований дохід окремих працівників (за кредитом -нарахування доходу, за дебетом - - отримання податку). Вибірково перевіряються підстави для нарахування доходу (первинні документи: наряди, табелі про відпрацьований час тощо) та записи в групувально-накопичувальних регістрах. Ревізуючи загальну суму нарахованого доходу працівника, що показується в розрахункових або розрахунково-платіжних відомостях чи регістрах-машинограмах, треба знати, які види доходу не включаються до сукупного оподаткованого доходу. Крім цього, за допомогою методів формальної і логічної перевірки документів (посвідчень, довідок лікарсько-трудової експертної комісії, копій свідоцтва про народження дитини, довідок з місця роботи батьків тощо) треба визначити обґрунтованість зменшення сукупного оподатковуваного доходу в разі застосування пільг до окремих працівників та правильність визначення розміру цих пільг і терміну їхньої дії (працівників, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, інвалідам з дитинства, інвалідам 1 та 2 груп, інвалідам війни, учасникам бойових дій тощо).

Під час контролю обчислення прибуткового податку методи нормативно-правової перевірки поєднуються з методами формальної перевірки документів, арифметичних розрахунків, логічної перевірки взаємозв'язку операцій і зустрічної перевірки. Розрахунок податку перевіряється в такій послідовності:

1) спочатку визначається правильність місячного сукупного оподатковуваного доходу;

2) визначається правильність обчислення прибуткового податку згідно зі ставкою, наведеною в п. 7.1 інструкції № 12;

3) сума податку, визначена податковим інспектором, порівнюється із сумою, обчисленою бухгалтерією підприємства, і якщо виявлено відхилення, то недонарахована або зайво нарахована сума податку фіксується в акті перевірки.

Перевіряється також дотримання порядку стягнення та повернення неправильно утриманих сум податків. У таких випадках стягнення або повернення відповідної суми податку допускається не більше як за 3 роки до виявлення факту неправильного оподаткування.

Застосування комплексної перевірки діяльності підприємства та порівняння обсягів виробництва та продажу продукції, витрати сировини, енергії, робочого часу з обсягами нарахованої заробітної плати сприяє виявленню випадків заниження сум прибуткового податку.

2. Перевірка повноти та своєчасності перерахування до бюджету сум податку стягненого з доходів громадян здійснюється за записами в дебеті рахунку 641 з одночасним аналізом даних за кредитом цього рахунку. При цьому треба з'ясувати, чи своєчасно та яким чином (якими документами: платіжними дорученнями, перевіреними на їхню достовірність) гроші у сплату прибуткового податку переказані до бюджету, чи підтверджуються ці операції виписками банків та чи правильно вони відображені в регістрах обліку та звітності. У разі несвоєчасності переказу грошей нараховується пеня в подвійному розмірі ставки НБУ.

3. Контроль своєчасності подання підприємством до податкових органів даних про доходи працівників та утримані з них суми прибуткового податку. Джерелами інформаціїдля контролю є: накопичені протягом року в Державному реєстрі фізичних осіб - - платників податків дані про виплачені громадянам доходи й сплачені суми прибуткового податку відповідно до звіту про нараховану заробітну плату та стягнення прибуткового податку (ф. 8-др.), довідки про оплату праці не за основним місцем роботи, декларації про доходи громадян, які подаються ними до ДПІ, книга реєстрації кореспонденції підприємства, у якій має бути інформація про дату пересилання даних про одержані працівниками доходи та сплачені з них суми прибуткового податку. Якщо за результатами перевірки виявлені факти несвоєчасного повідомлення органів ДПІ, службові особи підприємства притягуються до адміністративної відповідальності й на них накладаються адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у випадках повторення цього порушення протягом року - - у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів.

7. Контроль розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами.

Основні напрями контролю розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами за іншими податками та зборами:

1) перевірка правильності визначення бази для нарахування таких податків та зборів;

2) перевірка правомірності застосування ставок внесків інших податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів;

3) перевірка обґрунтованості застосування пільг за такими податками;

4) перевірка своєчасності та обгрунтованості нарахування та виплати коштів, які використовуються підприємствами з фондів соціального страхування;

5) перевірка правильності відображення в обліку операцій з нарахування та сплати податків і зборів;

6) перевірка правильності та своєчасності складання звітних форм за видами податків і внесків та своєчасності подання їх адресатам.

Методика перевірки цих розрахунків в основному аналогічна методиці перевірки розрахунків із ПДВ та податку на прибуток. Спочатку визначається вид податку чи збору, який має сплатити підприємство, потім за даними обліку перевіряється стан розрахунків підприємства з бюджетом чи державними цільовими фондами та повнота і правильність складання відповідної звітності. Відповідно до чинних законодавчих і нормативних актів перевіряється наявність та обсяг бази оподаткування. Так, перевіряючи правильність сплати комунального податку, треба перевірити інформацію про середньоспискову кількість працюючих, податку з власників транспортних засобів дані про наявність на балансі підприємства таких засобів, податку з реклами про вартість послуг за встановлення і розміщення реклами і т. д. При перевірці відрахувань на соціальні потреби (до фонду соцстрахування, до Пенсійного фонду тощо) спочатку перевіряється правильність визначення фактичного фонду оплати праці, тобто фактичних витрат підприємства на оплату праці.

Своєчасність та повнота сплати до бюджетів чи фондів належних сум перевіряється за даними банківських документів та записів в обліку на відповідних рахунках грошових коштів.

До типових порушень,виявлених під час податкового контролю, належать:

а) наявність заборгованості зі сплати податків за минулі звітні періоди, у тому числі заборгованості понад рік;

б) заниження бази оподаткування чи бази визначення оподаткованого обороту;

в) несвоєчасне подання податкової звітності до органів податкового контролю;

г) відсутність первинних документів, що підтверджують правомірність отримання пільг при розрахунку та сплаті податків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль розрахунків з оплати податку на прибуток	\|	Аудит основних засобів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.