Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ОРТОДОНТИЧНИХ АПАРАТІВ

ОСНОВНІ ОПОРНО-УТРИМУЮЧІ ПРИСТРОЇ

ЗАГАЛЬНІ КОНСТРУКЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ АПАРАТІВ

Ортодонтичні апарати, різні за конструкцією і призна­ченням, мають однакові елементи.

1.Основні опорно-утримуючі пристрої: коронки, кільця, капи, кламери, фіксатори, опорні дуги, базиси, їх призна­чення — міцно утримувати апарат у порожнині рота.

2.Допоміжні фіксуючі елементи: трубки, замкові пристрої, кнопки, гачки, петлі, дотичні балочки та ін. Вони призначені для укріплення на опорно-утримуючих деталях апаратів регулюючих пристроїв, а балочки — для передачі тиску на зуби, розміщені поряд з опорним.

3. Регулюючі частини апаратів: дуги, пружини, петлі, важелі, штовхачі, ортодонтичні гвинти, лігатури, гумові кільця чи стрічки (тяги), накушувальні і похилі площадки і площини. Вони утворюють і передають механічні сили (тиск, тягу) на переміщувані зуби, зубні ряди.

Металеві деталі ортодонтичних апаратів дитячих протезів з'єднують в основному методом паяння, використовуючи такі припої: олов'яний — м'яке паяння без попереднього нагрівання деталей; золотий чи срібний — тверде паяння з розігріванням спаюваних деталей до температури плавлення припою (більше ніж 800 °С), що призводить до втрати пружності спаюваних деталей, а іноді і до їх деформації від нагрівання і наступного охолодження. З'єднання цих деталей методом контактного електрозварювання та електропаяння, що здійснюється обмеженим місцевим розігріванням деталей, які з'єднують, не призводить до значної втрати їх пружності. Крім того, зменшується можливість деформації деталей.

Коронки широко використовують як основні опорно-утримуючі елементи у багатьох апаратах механічної, функ­ціональної і комбінованої дії, особливо у разі необхідності підняття (роз'єднання) прикусу. Ортодонтичні коронки готують із звичайних чи тонкостінних гільз (завтовшки 0,15— 0,18 мм) за загальноприйнятою технологією виготовлення штампованих коронок. Іноді застосовують стандартні заводсь­кого виготовлення штамповані коронки з подальшим припа­суванням і контуруванням їх по опорному зубу щипцями з круглими конусоподібними губками, щипцями Джонсона чи дзьобоподібними.

Зуби, які покривають ортодонтичними коронками, не пре­парують і не моделюють, а якщо є дефект коронкової частини, його старанно відновлюють моделювальним воском у межах порушення контуру коронки. У разі виготовлення коронок за моделлю, одержаною зі зліпка, знятого без сепараційних про­кладок, гіпсові зуби, які покривають коронками, сепарують лобзиком, пилочкою за рахунок зубів, що стоять поряд. Шийку гіпсового зуба злегка контурують і не заглиблюють, тому що край коронки має доходити тільки до краю ясен.

Кільця (мал. 29) застосовують у таких же випадках, що і коронки. Кільця не порушують прикусу, дозволяють постійно стежити за станом зубів, які переміщуються, за їх кольором, вони більш естетичні (менше помітні для ото чуючих), їх легше знімати з зубів, ніж коронки.

 

 

 

Мал. 29. Стандартні кільця; а — звичайне; 6 — з упором; в — з кнопкою; г — з опорною трубкою; д — е — заготовки кілець; е — з — виготовлення кільця і приварка упора.

Відштамповану індивідуальну коронку після її відбі­лювання, припасування і полірування можна перетворити у кільце, обрізавши її оклюзійну частину за наміченою лікарем межею ножицями, сочевицеподібними шліфувальними каме­нями чи корундовими головками, вулканітовими наждачними дисками. Краї такого кільця мають повторювати форму коронки зуба. На коронках бічних зубів при спилюванні залишають маленькі (1—3 мм) оклюзійні накладки на ділянці фісур поміж горбками. Можна виготовляти кільця з гільз із нержавіючої сталі без їх штампування шляхом зрізування денця, припасування і контурування їх по опорних зубах.

Індивідуальні кільця частіше виготовлюють за допомогою зварювання і паяння. Паяні і зварні кільця готують із м'якої хромонікелевої стрічки завтовшки 0,2 мм і завширшки 3,2—6 мм (з одного боку полірованої). Кільце у порожнині рота може виготовити лікар, але звичайно це робить зубний технік у лабораторії. Після установлення в міжзубних проміжках біля зуба, який покривається кільцем, сепараційних металевих прокладок знімають гіпсовий зліпок. Технік відливає робочу модель із високоміцного гіпсу (чи комбіновану), видаляє прокладки і із смужки бандажної стрічки, повернувши її полірованим боком назовні, вигинає петлю, яка обхоплює зуб, наближує її кінці щипцями і зварює контактним зварюванням на ділянці стика стрічки. Залишки стрічки зрізує, відступивши від поверхні зуба на 2 мм, пригинає їх до язикової поверхні кільця і приварює на декількох ділянках. Кінці петлі можна спаяти, зафіксувавши її у гіпсі з пемзою чи піском, а залишки зрізати. Готове кільце контурує на ділянці шийки, зрізує опуклості і ввігнутості і пригинає гладилкою край кільця до зуба на ділянці фісур між горбками. Іноді до кільця на язиковій поверхні технік приварює (припаює) металевий упор для зручності припасування і посадки кільця, утримування лігатури, пружини.

Можна користуватися стандартними заготовками для зварних кілець. Вони складаються із металевої смужки, вигнутої у середній частині у формі вестибулярної поверхні зуба. Ширина заготовок на ікла і премоляри — 3,8—4 мм, товщина — 0,08—0,12 мм. Технологія виготовлення кільця така сама, як і кільця зі стрічки. Стандартні заготовки кілець бувають з привареними замковими пристроями, упорами, трубками і т. ін.

Капи можуть бути металевими і пластмасовими. Капа має покривати коронки опорних зубів, але не травмувати ясенний і міжзубні сосочки. Металеві капи на зубах фіксують це­ментом. Капи із пластмаси частіше готують знімними, що вимагає старанного гігієнічного догляду за станом порожнини рота і постійного спостереження для запобігання карієсу зубів, які знаходяться під капою.

Металеві капи. В ортодонтичній практиці нерідко замість коронок виготовлюють металеві капи на 2—3 зуби і більше. Отримавши за зліпком модель, вирізають блок зубів, які покривають капою, гіпсують його і у виготовленій гіпсовій формі відливають 2-3 металевих штампи. За цими штампами у спеціальній овальній кюветі відливають металеві контр-штампи. Відпаленій пластинці з нержавіючої сталі крампонними щипцями надають форми капи. У свинцевій чушці роблять штампом заглиблення (відбиток) і у ньому попе­редньо штампують заготовку капи. Залишки сталевої плас­тинки зрізують. Складки на заготовці розправляють куванням. Заготовку відпалюють і штампують на новому штампі, обрізують точно по межі, роблять клиноподібні вирізки над ясенними сосочками, відпалюють і остаточно штампують на контрольному штампі у контрштампі. Якщо потрібна капа на більшу кількість зубів, її можна виготовити із окремих ланок (по 3—4 зуби), з'єднавши їх паянням. Готову капу відбілюють, полірують і віддають лікарю.

Процес виготовлення капи з фабричних заготовок має такі етапи: підбір заготовки за штампом, підрізування її, відпа­лювання і остаточне штампування. Капу за показанням можна виготовити з металу методом лиття. Моделюють шаблон капи із воску і, заформувавши його у муфелі, відливають із металу, як звичайні протезні деталі. Після відливання капу оброб­ляють, шліфують, полірують.

Пластмасові капи. Щоб виготовити капу для роз'єднання прикусу, на робочій моделі верхньої чи нижньої щелепи креслять її межі. Звичайно покривають капою по два молоч­них моляри на кожному боці, моделюють її з воску з наступ­ною заміною його на пластмасу. Товщина капи на поверхні змикання зубів має забезпечувати роз'єднання прикусу на передніх зубах і усунення зворотного перекриття їх при мезіальному прикусі чи дорівнювати 2—3 мм при відкритому прикусі. Праву і ліву капи з'єднують дротяною дугою із нержавіючої сталі діаметром 1,2—1,5 мм, заздалегідь трохи розплюснутою. Дугу розміщують орально, рідше — вести­булярно. При глибокому чи дистальному прикусі іноді виго­товляють капу на передні зуби для роз'єднання бічних зубів.

Пластмасові капи використовують як функціонально направляючі площадки у комбінованих і функціонально направляючих апаратах, а також для фіксації пластинкових апаратів і протезів. В останньому випадку їх моделюють разом із базисом знімного апарата з наступною заміною воску шаблону протеза на пластмасу.

 


Читайте також:

  1. Алгоритм розрахунку апаратів псевдозрідженого шару.
  2. Виготовлення сегментів і вкладишів ріжучих апаратів.
  3. ДЕТАЛІ ЗНІМНИХ ОРТОДОНТИЧНИХ АПАРАТІВ
  4. Загальний вигляд електронних контрольно-касових апаратів
  5. ЗАГАЛЬНІ КОНСТРУКЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ АПАРАТІВ
  6. Запобіжні пристрої апаратів та трубопроводів
  7. Індексація теплових апаратів
  8. Конструктивні елементи теплових апаратів.
  9. КОНСТРУКЦІЇ ТЕПЛООБМІННИХ АПАРАТІВ
  10. Лекція 9. Методи керування системою послідовно працюючих апаратів. Методи оптимізації систем із рециклом
  11. Методи керування системою послідовно працюючих апаратів
  12. Організація і технологія робіт з монтажу електричних машин і апаратів




Переглядів: 1659

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
АПАРАТИ КОМБІНОВАНОЇ ДІЇ | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.