Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Загальні положення про правочини

Одним з найпоширеніших юридичних фактів, з яким закон по­в'язує виникнення цивільних правовідносин, є правочин. Згідно із ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочинам при­таманні ознаки, що відрізняють їх від інших юридичних фактів. Так, правочин – це завжди вольова правомірна дія, спрямована на досяг­нення певної правової мети.

 

 

Види правочинів
Залежно від кількості сторін, які укладають правочин Залежно від мети Залежно від моменту, з яким пов'язується виникнення правочину Залежно від строку дії правочину Залежно від форми правочину
односторонній двосторонній багатосторонній відплатний безоплатний каузальний абстрактний консенсуальні рельні строкові безстрокові усна форма письмова (проста або складна) шляхом мовчання
                           

Для того, щоб вчинений правочин спричиняв настання правових наслідків, необхідно, щоб він був укладений відповідно до умов, які необхідні для чинності правочину: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відпові­дати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, яка встановлена законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визна­ний судом недійсним.

Правочини можуть вчи­нятися усно, в письмовій формі (проста письмова форма або нотарі­альне посвідчення), шляхом мовчання. Сторони мають право обира­ти форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підля­гають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Наприклад, укладення договору позички або укладення договору роздрібної купівлі-продажу тощо.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі: якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, елект­ронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Законодавством визначаються правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, а саме:

- між юридичними особами;

- між фізичною та юридичною особою, крім тих, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і для яких не є обо­в'язковою така форма вчинення правочину як нотаріальне посвідчен­ня та (або) державна реєстрація;

- між фізичними особами на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім тих, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинен­ня і для яких не єобов'язковим нотаріальне посвідчення та (або) державна реєстрація;

- інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотарі­альному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або до­мовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюєть­ся нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до зако­ну має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом посвідчувального напису на документі, в якому викладено текст пра­вочину. Законом передбачені правочини, які підлягають обов'язковій дер­жавній реєстрації. Наприклад, правочини щодо об'єктів нерухомості, транспортних засобів тощо. У такому разі правочини вважаються вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Наприклад, якщо наймодавець за договором найму житла не запропонував най­мачеві укласти договір на таких самих або інших умовах чи не попе­редив наймача, не пізніше ніж за три місяці до спливу строку дого­вору, про відмову від укладення договору на новий строк, то вва­жається, що договір укладений на таких самих умовах і на такий самий строк.


Читайте також:

  1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
  2. Білковий обмін: загальні відомості
  3. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
  4. Вальниці ковзання. Загальні відомості
  5. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
  6. Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
  7. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
  8. ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ Загальні вимоги
  9. Випарні апарати з горизонтальним і похилим положенням нагрівальних камер
  10. Висвітліть положення України в роки першої світової війни.
  11. Вихідні положення до розрахунку вітроенергетичних установок
  12. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа




Переглядів: 1665

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Юридична особа, як суб’єкт цивільних правовідносин. | Підстави та умови цивільно-правової відповідальності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.